Справа № 2-5218

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    14 грудня  2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючій судді Цалко А.А., при секретарі Єршовій Я.Ю.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про усунення від права на спадкування,

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_3 звернулася  до суду з позовною заявою, в якій  просить усунути  відповідача від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач була дочкою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4. в період хвороби чоловіка с 05 березня до 15 червня 2006 року, вона не оказувала йому ніякої допомоги. На його неодноразові прохання про допомогу, вона не реагувала, а потім взагалі припинила цікавитись його життям та здоров’ям.

Позивачка та  її представник   у судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги.

Відповідач  та  її представник заперечували проти заявлених позовних вимог, пояснивши, що батько ОСОБА_4 не звертався до дочки за допомогою в період хвороби. Вона його відвідувала у лікарні неодноразово, знаходитись там тривалий час вона на той час не могла, оскільки проживала в іншому місті та мала на руках малолітню хвору дитину.

    Вислухав сторони та їхніх представників, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

    Згідно ч.5,6 ст. 1224  Цивільного кодексу України за рішенням суду   особа може бути усунена від права на спадкування  за законом ,якщо буде встановлено ,що вона ухилялася від надання  допомоги спадкодавцеві ,який через похилий вік ,тяжку хворобу  або каліцтво  був у безпорадному стані.

    Положення цієї статті  поширюються  на всіх спадкоємців , у тому числі  й на тих ,хто має право на обов’язкову частку  у спадщині , а також на осіб ,на користь яких зроблено заповідальний відказ.

    Судом встановлено, що  з 1994 року був укладений шлюб між ОСОБА_1 ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер у віці 51 року (а.с.35).

    Відповідач ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_4.

Вона проживала разом з батьком в квартирі АДРЕСА_1. 27 січня 1994 року вони разом удвох її приватизували по ? частці.

З 1997 року по 2007 рік ОСОБА_2 поїхала проживати в м. Донецьк, там уклала шлюб та народила ІНФОРМАЦІЯ_2 року сина.

Всі ці роки ОСОБА_4 підтримував стосунки зі своєю дочкою, вони приїжджали в гості в м. Ялта, смт. Кореїз. Батько весь цей час працював таксистом, позивач, його дружина була приватним підприємцем. Тут  же в м. Ялта проживає мати ОСОБА_4 – ОСОБА_6, до якої також приїжджала у гості відповідач з дитиною.

Ці обставини підтверджується доданими до матеріалів справи сімейними фотографіями за різні роки.  

Відносини не склались між позивачем і відповідачем, що воно обідві підтвердили у судовому засіданні.

 У березні 2006 року ОСОБА_4 захворів, йому був поставлений діагноз: «глиобоскома правої теменної області».

З 03 квітня 2006 року він був госпіталізований до Республіканської клінічної лікарні ім. Семашко, де йому 10 квітня 2006 року зробили операцію на головному мозку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер у лікарні.

 18 січня 2007 року державним нотаріусом першої Ялтинської державної нотаріальної контори на ім’я ОСОБА_1 видане свідоцтво за реєстровим номером 2-46 про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 на спадкове майно – ? частку квартири АДРЕСА_1 Цього ж дня на її ім’я вказаним нотаріусом видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом за реєстровим номером 2-47- на квартиру АДРЕСА_2 за реєстровим номером 2-48- на земельну ділянку площею 0,0034 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 за реєстровим номером 2-49-на грошові внески з належними відсотками та компенсаційними виплатами у філії Ялтинського відділення Ощадного Банку України за рахунками №НОМЕР_1 №НОМЕР_2

Відповідно до заповіту ОСОБА_4 від 17 травня 2006  року все своє майно він заповідає дружині – ОСОБА_1 Як зазначено у заповіті, його складено з його слів у посутності обраних ОСОБА_4 свідків ОСОБА_7 Та ОСОБА_8, за допомогою технічних засобів і неможливістю прочитати текст заповіту в зв’язку із хворобою очей. Заповіт підписано рукоприкладником ОСОБА_9та посвідчений заступником головного лікаря КРУ «Клінічна лікарня ім. М. О. Семашко» ОСОБА_10

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополь заповіт ОСОБА_4 від 17 травня 2006 року на ім’я ОСОБА_1 визнаний недійсним. Також визнанні недійсними всі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім’я ОСОБА_1 Ухвалою Апеляційного суду АРК від 11 березня 2010 року це рішення залишено без змін ( а.с. 14-15).

Згідно до матеріалів спадкової справи №916 від 21 серпня 2006 року ( а. с. 33-71) ОСОБА_2 своєчасно звернулась до Ялтинської нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька за законом.

Таким чином на цей час є дві спадкоємиці за законом 1-ї черги, які можуть отримувати спадщину після померлого ОСОБА_4 – це позивач – дружина та відповідач – дочка.

З’ясував всі докази, суд не знаходить законних підстав для того, щоб відповідачку ОСОБА_2 усунути від права на спадкування за законом.

Як встановлено судом, її батько ОСОБА_4 знаходився хворим не тривалий час, декілька місяців. До цього він нічим не хворів.

Дійсно, в час перебування його в лікарні, з ним весь час була дружина ОСОБА_1, вона купувала йому ліки, доглядала його. Ці обставини відповідачкою не оспоруються.

Але ж судом встановлено, що батько ОСОБА_4 не звертався до дочки з проханням надання йому будь-якої допомоги.

Доказів цього суду не надано. Крім того, ОСОБА_2 надала суду докази того, що з березня по травень 2006 року вона не могла фізично допомагати батькові в лікарні, тому що мала маленьку дитину, яка в цей час хворіла. Про це вона надала суду медичні документи. Вона в цей час не працювала, оскільки вимушена була звільнитись, оскільки дитина постійно хворіла.

Однак, до батька в лікарню відповідачка приїжджала, з ним зустрічалась. Потім,  вже коли він помер, вона замовила та виготовила батькові пам’ятник, про що вона надала письмові докази.

Ті ж обставини під твердили допитані свідки Та, ОСОБА_12, ОСОБА_13

Таким чином, суд вважає, що ніяких дій, спрямованих на ухилення від обов’язків  по забезпеченню підтримки та допомоги спадкодавцю ОСОБА_4 – відповідач не робила. Тому ніяких підстав для її усунення від права на спадкування не має і в позові ОСОБА_1 повинно бути відмовлено.

      На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст. ст.  1217,1224 ЦК України,

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення   від права на  спадкування  майна, яке належало спадкодавцю ОСОБА_4,  померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року,-   відмовити.  

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України.

СУДДЯ