Справа №  2- 427 / 2010 р.

                    Р І Ш Е Н Н Я

                           І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

19 липня 2010 року Миколаївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Безусова В. І. за участю секретаря     Мазарак Н.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні в с.м.т. Миколаївка Миколаївського району Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Левадівської сільської ради Миколаївського району Одеської області, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку в порядку успадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку в порядку успадкування за заповітом.

Відповідач в судове засідання не з’явився, від нього до суду надійшла заява, в якій він позов визнає і просить суд справу розглянути без участі його представника ( а.с. 12).      

Заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з підстав, передбачених ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1225 ч. 1, 1261,  1270, 1277 ЦК України.

В судовому засіданні встановлено, що АДРЕСА_1 померла мати позивача ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 08 грудня 2009 року, виданого Левадівською сільською радою Миколаївського району Одеської області (а.с. 3).

Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина: земельна ділянка розміром 6, 58 га на території Левадівської сільської ради Миколаївського району Одеської області масив АДРЕСА_1, яку вона мала на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії 1У – ОД № 044171 (а.с. 5).

 21 квітня 2001 року ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого вона заповіла позивачеві після її смерті належне на той час її право на земельну частку (пай) без визначення меж земельної ділянки в натурі (а.с. 7). Проте на час смерті земельна ділянка розміром 6, 58 га на території Левадівської сільської ради Миколаївського району Одеської області масив АДРЕСА_1, була виділена в натурі і отримала на неї Державний акт на право власності на земельну ділянку серії 1У – ОД № 04417127 (а.с. 5).  

Та обставина, що ОСОБА_2 дійсно являється сином ОСОБА_2  підтверджується його свідоцтвом про народження ( а.с. 4).

В нотаріальній конторі позивач не може оформити спадщину, оскільки в своєму заповіті від 21 квітня 2001 року ОСОБА_2 заповіла своє право на земельну частку (пай), а на час її смерті земельна ділянка була виділена в натурі і вона отримала вже Державний акт на право власності на земельну ділянку.  

Спадщину після смерті ОСОБА_2 позивач фактично прийняв, оскільки у нього на руках залишилися документи на земельну ділянку.

Протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, після смерті ОСОБА_2 позивач не звертався до державної нотаріальної  з заявою про відмову від спадщини.

    На підстав наведеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 256 ЦПК України, суд –

                    В И Р І Ш И В :

    Встановити, що ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину, що залишилася після смерті його матери ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за  ОСОБА_1 в порядку успадкування за заповітом його матери ОСОБА_2 від 21 квітня 2001 року, яка померла  ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на  земельну ділянку розміром 6, 58 га на території Левадівської сільської ради Миколаївського району Одеської області масив АДРЕСА_1, яку вона мала на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії 1У – ОД № 044171, який зареєстровано і Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 201 кн. № 20 від 22 грудня 2003 року.

Зобов’язати відділ Держкомзему у Миколаївському районі Одеської області видати ОСОБА_1 Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 6, 58 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території  Левадівської сільської ради Миколаївського району Одеської області масив АДРЕСА_1, а Миколаївському районному відділу Одеської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» зареєструвати вищевказаний державний акт.    

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:

    Рішення набрало законної сили     19 серпня   2010 року.

    Оригінал рішення зберігається в справі Миколаївського районного суду Одеської області № 2-427/2010 р.

Суддя:

Секретар: