Справа № 2-1015/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2007 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретарі Ніколенко К.М.,
з участю:
- представника позивача ОСОБА_5;
- представника відповідача Пастернак В.В.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Самарської районної в місті Дніпропетровську ради, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання права власності на самовільно побудоване майно,
УСТАНОВИВ:
07 травня 2007 року позивач звернувся до суду
із цим позовом. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що йому на праві власності належить домоволодіння АДРЕСА_1. З метою благоустрою й поліпшення умов належного йому майна позивач самовільно, без відповідних дозволів та узгоджень, виконав будівництво сараїв «Л», «М». Відповідно до висновку, виданому будівельною організацією самовільне будівництво виконано у відповідності з чинними будівельними, технічними нормами й правилами. Теперішнього часу позивач невзмозі зареєструвати за собою право власності на спірні об'єкти через порушення процедури попереднього узгодження будівництва. У зв'язку з викладеними обставинами позивач просить суд визнати за ним право власності на зазначене нерухоме майно (а.с.а.с. 6, 7).
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача позов визнала.
Треті особи у судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином.
Суд, вислухавши думки представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що матері позивача, ОСОБА_6, на праві власності належало, у тому числі домовлодіння АДРЕСА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 померла.
20 квітня 2005 року на Восьмою дніпропетровською державною нотаріальною конторою на ім'я позивача та ОСОБА_7 у рівних частках (по ½) було видано свідоцтво про право на спадщину за законом. Свідоцтво було зареєстровано у реєстрі за № 1-714 (спадкова справа № 755/03) (а.с. 6).
Того ж дня між позивачем та ОСОБА_7 було укладено угоду про розподіл спадкового майна, за якою позивачеві у власність перейшло у цілому спірне домоволодіння. Угоду було посвідчено державним нотаріусом Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 та зареєстровано у реєстрі за № 1-720 (а.с. 7).
05 травня 2005 року право власності позивача на спірне домоволодіння було зареєстроване в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, про що свідчить копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно НОМЕР_1від 05.05.2005 р. та відповідна відмітка на укладеній угоді (а.с.а.с. 7-звор., 8).
Під час експлуатації домоволодіння позивачем було встановлено, що в ньому самовільно було виконано будівництво сараю «Л» площею 12,1 м2, сараю «М» площею 19,0 м2, про що свідчить копія технічного паспорту (а.с.а.с. 9 - 13).
Згідно з технічним висновком, виконаними ТОВ НКП «Стеконік ЛТД», стан будівельних конструкцій спірних об'єктів знаходяться у задовільному стані і придатні для подальшої експлуатації.
Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 р. № 273.
В силу с ч. 1 ст. 376 ЦК України жилий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самовільним будівництвом, якщо вони побудовані або будуються на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу або належним чином затвердженого проекту, або з суттєвими порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до п. 1.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт.
Згідно з п. 5.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт виконання будівельних робіт на об'єктах без одержання дозволу є самовільним будівництвом.
В ході судового розгляду встановлено, що при виконанні робіт з будівництва спірних об'єктів нерухомого майна не було отримано відповідних дозволів на проведення будівельних робіт, отже, результат таких робіт є самочинним будівництвом у розумінні
ст. 376 ЦК України.
У відповідності з ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самовільно побудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самовільне будівництво на земельній ділянці, яка не була йому відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже побудоване нерухоме майно.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Оцінюючи усі докази, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, приймаючи до уваги, що позивач є власником зазначеного нерухомого майна, земельна ділянка під спірним майном раніше виділялася в установленому законом порядку, виконане позивачем самовільне будівництво зроблено із додержанням встановлених норм й правил, суд вважає за можливе задовольнити позов.
Керуючись ст. ст. 16, 376 Цивільного кодексу України, п.п. 1.1, 5.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 р. № 273, ст.ст. 4 - 8, 10, 11, 18, 57 - 60, 130, 169, 174, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Самарської районної в місті Дніпропетровську ради, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання права власності на самовільно побудоване майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на сарай «Л» площею 12,1 м2, сарай «М» площею 19,0 м2, які розташовані за адресою:АДРЕСА_1
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя підпис М. Католікян
Копія вірна:
Суддя Самарського районного
суду м. Дніпропетровська М. Католікян
Рішення набрало законної сили 28 серпня 2007 року.