Справа № 2-46/07

 

РІШЕННЯ

(заочне)

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

 

10 травня 2007 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді:               Католікяна М.О.,

при секретарі:                        Ніколенко К.М.,

з участю:

- позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_2;

- представника позивачів ОСОБА_1;

- третьої особи ОСОБА_6.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи - Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Самарського району міста Дніпропетровська, ОСОБА_6, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок затоплення квартири,

 

УСТАНОВИВ:

 

26 січня 2006 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська звернувся представник позивачів з позовом про відшкодування шкоди. Позовні вимоги представник позивачів обґрунтував тим, що 24.11.2005 р. і 13.12.2005 р. з вини відповідачів, які мешкають вище за них, була залита їх квартира АДРЕСА_1. Матеріальна шкода, заподіяна залиттям, склала 1 378,00 грн. Зазначені інциденти потягнули за собою й моральні страждання позивачів, які останні оцінюють у 1 500,00 грн. Вказані обставини явилися причиною звернення представника позивачів до суду з позовом про стягнення з відповідачів на їх користь компенсації за заподіяну матеріальну шкоду в сумі 1 378,00 грн, компенсації за заподіяну моральну шкоду в сумі 1 500,00 грн, відшкодування судових витрат (а.с.а.с. 3, 4).

30 березня 2006 року представник позивачів змінив позовні вимоги, виключивши з числа відповідачів ОСОБА_3, прохаючи стягнути з ОСОБА_5 як єдиного власника квартири, з якої відбулося залиття, на свою користь компенсацію за заподіяну матеріальну шкоду в сумі 4 912,00 грн, компенсацію за заподіяну моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн, відшкодувати судові витрати (а.с.а.с. 39, 40, 84, 85).

13 квітня 2007 року суд своєю ухвалою залучив до участі у справі в якості третьої особи співвласника квартири позивачів, ОСОБА_6. (а.с. 91-звор.).

18 квітня 2007 року представник позивачів знов змінив позовні вимоги, прохаючи стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь кожного позивача по 4 956,00 грн компенсації за заподіяну матеріальну шкоду, по 2 500,00 грн на користь кожного позивача по 2 500,00 грн компенсації за заподіяну моральну шкоду (а.с.а.с. 95, 96).

 

У судовому засіданні представник позивачів, позивачі підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

ОСОБА_6 не заперечував проти задоволення позову.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності зі вказаною вище обставиною дає судові підстави для застосування положень

ч. 4 ст. 169, ст.ст. 224, 225 ЦПК України.

Представник КВЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська у судове засідання також не з'явилася, була повідомлена належним чином.

 

Вислухавши пояснення позивачів, їх представника, ОСОБА_6., показання свідка, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

 

У судовому засіданні було встановлено, що позивачі і їх син, ОСОБА_6, є мешканцями квартири АДРЕСА_1. Ця квартира належить їм на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 25.12.1998 р., виданого Придніпровською ГРЕС, зареєстрованого у КП «ДМБТІ» за НОМЕР_1 (а.с. 5).

Над позивачами, по тому ж стояку, у квартирі № 27, постійно мешкає ОСОБА_3, про що свідчать копія довідки КВЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська № 3927 від 21.10.2001 р., копія довідки КВЖРЕП Самарського району

м. Дніпропетровська № 40 від 05.01.2006 р. (а.с.а.с. 7, 50).

Зазначена квартира належить на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 29.11.1997 р., посвідченого державним нотаріусом Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори Кулешовим Я.О., зареєстрованого у реєстрі за НОМЕР_2, ОСОБА_5 (а.с.а.с. 23, 24).

ОСОБА_5 з 25.01.1994 р. постійно мешкає в м. Кузнецовськ Рівненської області, що підтверджується довідкою Житлово-експлуатаційної дільниці № 2 м. Кузнецовськ № 461 від 16.02.2006 р., копією паспорта ОСОБА_5, поясненнями сторін (а.с.а.с. 22, 26).

24 листопада 2005 року квартира позивачів була залита водою з квартири, в якій мешкає ОСОБА_3 У результаті залиття позивачам було заподіяно наступну шкоду:

- у кухні - затікання на стелі й стінах, у деяких місцях на підлозі деформувалася ДВП;

- у ванній кімнаті та коридорі - затікання на стелі й стінах.

Вказані обставини були встановлені комісією, яка складалася з працівників КВЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська (майстри ОСОБА_7, ОСОБА_8), ОСОБА_3, відображені в акті № 50 від 01.12.2005 р. Крім того, із цим актом була ознайомлена ОСОБА_3, про що свідчить її власний підпис (а.с. 8).

13 грудня 2005 року квартира позивачів знов була залита водою з квартири, в якій мешкає ОСОБА_3 У результаті залиття позивачам було заподіяно наступну шкоду:

- у кухні - затікання на стелі й стінах;

- у ванній кімнаті та коридорі - затікання на стелі й стінах, у деяких місцях відстали шпалери.

Вказані обставини були встановлені комісією, яка складалася з працівників КВЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська (майстри ОСОБА_7, ОСОБА_8), ОСОБА_3, відображені в акті № 52 від 13.12.2005 р. Крім того, із цим актом була ознайомлена ОСОБА_3, що підтверджується її власним підписом (а.с. 9).

Згідно з кошторисом, наданим позивачами вартість відновлювального ремонту пошкодженої квартири складає 4 912,00 грн (а.с.а.с. 41 - 49).

 

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Житловим кодексом УРСР.

В силу п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України матеріальна шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим майновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її заподіяла.

Ураховуючи положення приведеної норми, надані позивачами докази в їх сукупності, суд вбачає наявність безпосереднього причинного зв'язку між фактами залиття, їх наслідками та діями (бездіяльністю) відповідачів, і вважає, що вимоги позивачів в частині відшкодування матеріальної шкоди обґрунтовані й підлягають повному задоволенню.

При цьому суд виходить з наступного:

            Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

  У відповідності зі ст. 151 ЖК УРСР громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом Української РСР.

В силу ч. 3 ст. 156 ЖК УРСР члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту.

Таким чином, суд вважає правильними вимоги позивачів про стягнення компенсації за заподіяну шкоду і з власника квартири № 27 ОСОБА_5 (навіть якщо вона не мешкає у своїй квартирі), і з постійного мешканця цієї квартири ОСОБА_3 як з безпосереднього заподіювача шкоди.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її заподіяла, за наявності її вини.

Виходячи з того, що, як встановлено, заподіяння шкоди позивачам сталося наслідком винних дій (бездіяльності) відповідачів, суд вважає вимоги позивачів в частині відшкодування моральної шкоди також обґрунтованими.

            Факт залиття квартири позивачів був встановлений у судовому засіданні й підтвердився матеріалами справи, а тому суд доходить висновку про те, що позивачам насправді було заподіяно й моральну шкоду, яка полягає в моральних стражданнях через пошкодження майна, яке знаходиться в їх власності, небажання відповідачів у добровільному порядку компенсувати матеріальні втрати тощо.

Приймаючи до уваги положення наведеної вище норми та співвідношуючи їх із встановленими фактами, ураховуючи ступінь моральних страждань позивачів, суд вважає, що сума компенсації за заподіяну моральну шкоду підлягає стягненню частково в сумі

3 000,00 грн.

 

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності зі ст. 541 ЦК України при неподільності предмета зобов'язання виникає солідарний обов'язок боржників.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивачів дійсно підлягають задоволенню відповідачами солідарно в сумі 3 956,00 грн на користь кожного позивача відповідно до наступного розрахунку:

 

4 912,00 ÷ 2 + 3 000,00 ÷ 2 = 3 956,00, де:

-     4 912,00 - загальний розмір матеріальної шкоди;

-     2 - кількість позивачів;

-     3 000,00 - загальний розмір моральної шкоди.

 

Сума вимоги позивачів про стягнення на свою користь по 4 956,00 грн в якості компенсації за заподіяну матеріальну шкоду, на думку суду, є такою що містить арифметичну помилку.

 

Суд вважає таким, що має доказову силу, акт про залиття від 01.12.2005 р. (незважаючи на те, що він був складений за деякий час після події), оскільки його було складено з додержанням вимог щодо складання таких документів, а його зміст відображає існуючи на той момент обставини, про що додатково свідчить підпис ОСОБА_3

 

            Суд критично ставиться до письмових пояснень ОСОБА_5, згідно з якими вона ніколи не мешкала у своїй квартирі, а тому не має жодного відношення до фактів залиття, оскільки таке твердження суперечить вимогам ст. 322 ЦК України, ст. 151 ЖК УРСР.

 

            Крім того, суд за клопотанням представника ОСОБА_5 призначав у справі судову будівельно-технічну експертизу для встановлення причин залиття та розміру заподіяної шкоди, проте згодом за її ж заявою матеріали справи були повернуті експертною установою без виконання дослідження (а.с.а.с. 54, 56, 61).

 

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь ОСОБА_2 також слід стягнути витрати останнього з оплати судового збору в сумі 59,50 грн (а.с. 2).

            Крім того, з відповідачів на користь держави необхідно додатково стягнути судовий збір в сумі 59,50 грн за позовні вимоги другого позивача та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 60,00 грн.

 

Керуючись ст.ст. 11, 14, 322, 541, 1166, 1167 Цивільного кодексу України,

ст.ст. 151, 156 Житлового кодексу УРСР, ст.ст. 4 - 8, 10, 11, 18, 57 - 60, 79, 81, 88, 169, 208, 209, 212 - 215, 218, 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України, суд

 

ВИРІШИВ:

           

Позов ОСОБА_1в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи - Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Самарського району міста Дніпропетровська, ОСОБА_6, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок затоплення квартири, задовольнити частково.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 компенсацію за заподіяну матеріальну шкоду в сумі 2 456,00 грн, компенсацію за заподіяну моральну шкоду в сумі 1 500,00 грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 59,50 грн, разом -

4 015,50 грн.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 компенсацію за заподіяну матеріальну шкоду в сумі 2 456,00 грн, компенсацію за заподіяну моральну шкоду в сумі 1 500,00 грн, разом - 3 956,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь держави у солідарному порядку судовий збір в сумі 59,50 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 60,00 грн, разом - 119,50 грн.

 

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення.

 

 

 

Головуючий суддя: