Справа № 2-1004/07
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
12 липня 2007 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретарі Ніколенко К.М.,
з участю:
- позивача ОСОБА_1;
- відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
УСТАНОВИВ:
26 квітня 2007 року позивач звернулася до суду із цим позовом. Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що вона з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з грудня 1993 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину. Стосунки з відповідачем теперішнього часу розладилися. Позивач з відповідачем проживають окремо одне від одного, не ведуть спільне господарство, шлюбних відносин не підтримують. Зберігати сім'ю позивач не бажає та вважає, що шлюб носить формальний характер, просить суд шлюб розірвати.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав.
Суд, вислухавши думки сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Вказані вище спірні правовідносини регулюються Сімейним кодексом України.
В силу ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється шляхом його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у відповідності зі ст. 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємовідносини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, приймає до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інших обставин життя подружжя. Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило би інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають суттєве значення.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі із 07.12.1993 р., про що свідчить копія свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1, виданого Виконавчим комітетом Малотокмачанської сільської Ради Орехівського району Запорізької області (актовий запис № 84) (а.с. 5).
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який мешкає разом з позивачем, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого 12.05.1995 р. відділом РАГС Виконавчого комітету Самарської районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська (актовий запис № 234) (а.с. 4).
Через відсутність взаєморозуміння та постійних сварок, які виникають в родині з різноманітних причин, відсутність у сторін бажання створити міцну та дружню сім'ю з осені 1997 року сторони мешкають окремо одне від одного, не ведуть спільне господарство та не підтримують шлюбних відносин.
Позивач зберігати сім'ю не бажає, вважає, що сім'я розпалася остаточно, збереження сім'ї неможливе.
За вказаних обставин суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані й підлягають задоволенню.
Суд вважає, що витрати, пов'язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦС необхідно покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4 - 8, 10, 11, 18, 57 - 60, 130, 169, 174, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, зареєстрований 07 грудня 1993 року у Виконавчому комітеті Малотокмачанської сільської Ради Орехівського району Запорізької області (актовий запис № 84), розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в сумі 17,00 грн. за оформлення розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану.
ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: