У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого |
Жука В.Г., |
|
суддів |
Верещак В.М. і Заголдного В.В., |
|
за участю прокурора |
Кривов'яза Я.І., |
|
засудженого |
ОСОБА_1 |
розглянула в судовому засіданні 8 листопада 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 на вирок апеляційного суду Житомирської області від 16 квітня 2007 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Красновішерська Пермської
області Російської Федерації, такого, що
не має судимості в силу ст. 89 КК України,
засуджено за п. п. 1, 4 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі.
ОСОБА_1 за вироком суду визнано винним за вчинення злочину за таких обставин.
ОСОБА_1 8 вересня 2006 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, зайшов у будинок АДРЕСА_1 в м. Житомирі, де проживали його батьки: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, де між ним та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 виник черговий конфлікт, під час якого у ОСОБА_1 виник умисел на вбивство батьків на грунті неприязних стосунків.
ОСОБА_1, знаходячись у кімнаті вказаного будинку завдав своєму батькові ОСОБА_3 численних ударів руками та ногами у життєво важливі органи, частини тіла і голову, усвідомлюючи, що спричиняє потерпілому особливий фізичний біль та страждання і, заподіявши велику кількість тілесних ушкоджень, умисно вбив потерпілого ОСОБА_3 з особливою жорстокістю. Смерть потерпілого настала від сполученої тупої травми тіла, численних переломів кісток носа, ребер, які ускладнилися травматичним шоком.
Потім ОСОБА_1 наздогнав свою мачуху - ОСОБА_4 на сходах біля дверей будинку, штовхнув у спину рукою, внаслідок чого потерпіла впала на асфальт. З метою доведення до кінця умислу, направленого на вбивство ОСОБА_4 та заподіяння їй особливих фізичних страждань, ОСОБА_1мисно завдав лежачій ОСОБА_4 численні удари ногами у життєво важливі органи, частини тіла і голову, усвідомлюючи, що спричиняє потерпілій фізичний біль та страждання від чого ОСОБА_4 померла.
Смерть потерпілої ОСОБА_4 настала від сполученої тупої травми тіла, численних переломів ребер, кісток носа, нижньої щелепи справа, що ускладнилося настанням травматичного шоку.
У касаційних скаргах:
- засуджений ОСОБА_1 порушує питання про зміну вироку та просить пом'якшити покарання. Посилається на неповноту та однобічність судового слідства у розгляді справи. Зазначає, що причиною скоєння злочину стала довготривала, неправомірна поведінка потерпілої, яка протягом тривалого часу прискіпливо ставилася до нього. Крім того, посилається на недобросовістність, некомпетенцію та халатність захисника ОСОБА_2 під час його захисту, тобто на порушення його права на захист;
- захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 порушує питання про зміну вироку у зв'язку з призначенням, на його думку, надмірно суворої міри покарання та просить пом'якшити його. Вважає, що судом недостатньо враховані пом'якшуючі обставини.
У запереченні на скаргу засудженого захисник ОСОБА_2 зазначає, що він здійснював захист ОСОБА_1 згідно вимог закону в межах наданих йому прав.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який пітримав касаційні скарги та просив пом'якшити покарання, прокурора, який вважав, що вирок постановлено законно і обгрунтовано, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненому злочині ґрунтується на сукупності досліджених і належно оцінених доказів, які відповідають фактичним обставинам справи і такі висновки в касаційних скаргах не оспорюються.
Так, сам засуджений ОСОБА_1 вину свою визнав повністю і показав, що 8 вересня 2006 року він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння під час сварки наніс спочатку декілька ударів своєму батьку ОСОБА_3, а потім мачусі ОСОБА_4, а вранці, біля сіновалу викопав яму в якій поховав батьків. На питання сусідів де батьки відповів, що батько знаходиться у лікарні, а мачуха виїхала за межі України.
Свідок ОСОБА_5 показала, що востаннє бачила подружжя ОСОБА_1
7-8 вересня року, а коли до неї звернулася поштарка, щоб віддати пенсію ОСОБА_1, і повідомила, що не може зайти на подвір'я, бо там бігає собака, а на її запитання сусід ОСОБА_6 показав, що засуджений сказав про те, що батьки виїхали до Росії.
Свідки ОСОБА_7 і ОСОБА_8 показали, що засуджений бив своїх батьків, навіть одного разу викликали швидку допомогу, а ОСОБА_8 доповнила, що їй ОСОБА_4 якось сказала, що у разі зникнення її самої та чоловіка це означатиме, що їх убив ОСОБА_1.
Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_6 суду показали, що на початку жовтня
2006 року були очевидцями того, як засуджений вказав місце вбивства та захоронення потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4, тіла яких, під час розслідування справи, були викопані у дворі будинку АДРЕСА_1 у м. Житомирі. ОСОБА_1 не тільки вказав місце поховання своїх батьків, а й повідомив про обставини вчинення злочину.
Даними протоколів огляду місця події і трупів загиблих ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтверджено, що у присутності ОСОБА_1 було оглянуто місце вчинення злочину, з місць захоронення АДРЕСА_1 у м. Житомирі були вилучені тіла ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а сам ОСОБА_1 розповів про обставини та спосіб вчинення вбивства своїх батьків, вказавши також місце, де він згодом закопав тіла загиблих ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (а.с. 13-29, 45-47).
При цьому з даних протоколу огляду місця події та огляду безпосередньо помешкання АДРЕСА_1 у м. Житомирі з приєднаними фотознімками, вбачається, що побиття ОСОБА_1 відбувалося в їх помешканні досить тривалий час, удари наносилися фактично по всім частинам тіла потерпілих, плями крові розташовані на стінах, підлозі, білизні, одязі та взутті, на предметах домашнього вжитку, а також на одязі й самого засудженого ОСОБА_1 (а.с. 13-29, 180-189, 278-290).
Про причину смерті потерпілих подружжя ОСОБА_1 свідчать висновки судово-медичних експертиз, згідно з якими смерть ОСОБА_3 настала від сполученої тупої травми тіла, численних переломів ребер, кісток носа, яка ускладнилася травматичним шоком. Також були виявлені тілесні ушкодження: синці, перелом кісток і хрящів носа, крововилив на верхній губі, переломи ребер, з 2 по 8 справа та з 2 по 8 зліва по середньо-ключичній лінії.
Смерть ОСОБА_4 настала від сполученої тупої травми тіла, переломів ребер, кісток носа, нижньої щелепи справа, що ускладнилось травматичним шоком. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани у скроневій області, синців, виходу з орбіти правого ока, перелому кісток і хрящів носа, синцю в області лівого ока, перелому нижньої щелепи справа між 2 і 3 зубами, переломів ребер по середньо-ключичній лінії, справа з 2 по 7, зліва з 2-го по 8-ме.
Виявлені у ОСОБА_3 і ОСОБА_4 тілесні ушкодження виникли від дії тупих, твердих предметів, якими могли бути кулак, взута нога та знаходяться у причинному зв'язку зі смертю потерпілих. (а.с. 180-183, 187-189).
З висновку комплексної судово-психолого-психіатричної експертизи видно, що ОСОБА_1 у період часу, до якого відносяться інкриміновані йому вчинки, будь-якими психічними захворюваннями не страждав і у тимчасовому хворобливому розгляді психічної діяльності, який позбавляв би його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними - не перебував. ОСОБА_1 під час вчинення злочину перебував у стані звичайного алкогольного сп'яніння, діяв послідовно, цілеспрямовано, під час виниклого конфлікту бив батьків, виходив з будинку за спиртними напоями, а повернувшись у домоволодіння, викопав яму в садку, де закопав трупи загиблих батьків.
ОСОБА_1 міг давати звіт своїм діям та керувати ними у період часу, до якого відносяться інкриміновані йому вчинки, може давати звіт своїм діям та керувати ними у даний час, примусових заходів медичного характеру не потребує. (а.с. 195-196).
Всебічно та об'єктивно дослідивши обставини справи та належно оцінивши докази, суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 115 КК України.
При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував тяжкість вчиненого злочину, а саме, що цей злочин є особливо тяжким, врахував дані про особу винного, що він характеризується негативно, обставини, за яких було вчинено злочин, та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
При цьому, обставини, що могли б пом'якшити призначене ОСОБА_1 покарання колегія суддів не знаходить.
Тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про те, що ОСОБА_1 є виключно небезпечною особою для суспільства та правильно призначив йому покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
Доводи у касаційній скарзі засудженого про порушення його права на захист через те, що захисник ОСОБА_2 не кваліфіковано та несумлінно відносився до своїх обов'язків захисника слід розцінити як надумані, та такі, що не грунтуються на матеріалах справи.
Як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні, як це вбачається із матеріалів справи, захисник ОСОБА_2, брав участь у слідчих діях (т. 1, а.с. 87, 91, 96-101, 108, 113, 116-119, 197, 293-297, 302; т. 2, а.с. 51, 53, 56, 62, 65, 70-71, 75, 88-89, 118-118). задавав питання, висловлював свої міркування, вивчав матеріали справи, виступав у дебатах, подав касаційну скаргу. В судовому засіданні жодних претензій до захисника ОСОБА_1 не заявляв.
Підстав вважати, що захист ОСОБА_1 був проведений неналежним чином немає.
Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Житомирської області від 16 квітня 2007 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Судді:
В.Г. Жук В.М. Верещак В.В. Заголдний