Справа № 2-а-8288
2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого судді – Цалко А. А.,
при секретарі – Єршовій Я. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Масандрівської селищної ради, третя особа – ОСОБА_2, про скасування рішення та зобов'язання суб’єкта владних повноважень виконати певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Масандрівської селищної ради, в якому просить визнати п. 1.13 рішення 7-ї сесії 5-го скликання Масандрівської селищної ради №17 від 27 грудня 2006 року «Про рекомендацію громадянам та юридичним особам розробити генеральні плани забудови певних територій, що проектуються для будівництва та обслуговування житлових будинків та індивідуальних гаражів» протиправним та скасувати його та зобов'язати Масандрівську селищну раду розглянути на найближчої сесії заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1 та надання його у власність.
Вимоги мотивовані тим, що зазначене рішення є протиправним, суперечить діючому законодавству, порушує її права та інтереси щодо приватизації земельної ділянки. У зв’язку із прийняттям Масандрівською селищною радою рішення від 27 грудня 2006 року їй не може бути затверджений проект земельної ділянки. А відведення земельної ділянки ОСОБА_1 не перешкоджає ОСОБА_2 користуватися наданою їй земельною ділянкою.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явилась, надала заяву з проханням відкласти розгляд справи, у зв’язку з неможливістю її присутності без зазначення причин.
3-тя особа ОСОБА_2 Також просила відкласти розгляд справи.
Суд, відповідно до ч. 5 ст. 128 КАС України, вважає можливим розглядати справу у відсутність представника відповідача та 3-ї особи.
Вислухавши представника позивача, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав :
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим 4 листопада 1950 року), ратифікованою Верховною радою України 17 липня 1997 року, кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов’язків або встановленні обґрунтованості будь – якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Конвенція про захист прав і основних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
Згідно ст. 55 Конституції України права свободи громадян захищаються судом.
Це означає, що суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушаються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Положення Конвенції та Конституції України з цього питання відтворені в ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України про завдання адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 2 ч. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації та інше.
Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується, це право набувається та реалізується громадянами виключно у відповідності до закону.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобов’язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.
У відповідності із ст. 12 ЗК України до повноважень селищних рад у земельних відносинах на території селищ відноситься передача земельних ділянок у власність громадян і юридичних осіб відповідно до земельного кодексу.
Відповідно до вимог ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності, подають заяву до районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації, а із земель комунальної власності – до відповідної сільської, селищної, міської ради. У заяві зазначаються бажані розміри земельної ділянки та мета її використання.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про землеустрій» узгодження та затвердження документації по землеустрою здійснюється у порядку, встановленому Земельним Кодексом, цим законом та іншими законами України.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про планування та забудову території» планування території на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими Радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.
Відповідно до п.42 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішується питання затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.
Як встановлено судом, позивачка на підставі свідоцтва про право власності від 21 грудня 2007 року є власником гаражу боксу №5, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 46).
Рішенням 25 сесії 4-го скликання Масандрівської селищної Ради № 9 від 07 квітня 2005 року позивачці було надано дозвіл на складання проекту відводу земельної ділянки з земель Масандрівської селищної Ради, орієнтовною площею 0, 0100 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).
ОСОБА_2 - 3-я особа по справі, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії КМ №127475 від 15 червня 2005 року є власником земельної ділянки площею 0,0039 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 67).
У серпні 2006 року ОСОБА_2 звернулась до Масандрівської селищної ради із заявою про незаконні дії з боку ОСОБА_1, пов’язані з незаконним зайняттям та забудовою території загального користування за адресою: АДРЕСА_1.
Проведення перевірки звернення ОСОБА_2 було доручено депутату ОСОБА_3, який встановив, що ОСОБА_1 самовільно захватила земельну ділянку, більш той, на яку в неї є рішення на розробку проекту відводу. Рекомендував переглянути межі земельної ділянки ОСОБА_1, а також законність її дій (а.с. 66).
Після проведення перевірки рішенням №17 Масандрівської селищної Ради від 27 грудня 2006 року ОСОБА_1 було рекомендовано розробити генеральний план забудови земельної ділянки, орієнтовною площею 0, 0100 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням сходів загального користування та відступленням на відстань три метрі від сусіднього гаражу, якій належить ОСОБА_2 В рішенні зазначена необхідність внесення до проекту відводу земельної ділянки під’їзних шляхів до земельної ділянки, погодивши цей генплан з Управлінням головного архітектора Ялтинської міської Ради, санітарно-епідеміологічними органами та суміжними користувачам (власниками) землі. Цім же рішенням було скасоване рішення Масандрівської селищної Ради № 9 від 07 квітня 2005 року про надання ОСОБА_1 дозволу на складання проекту відводу земельної ділянки (а.с. 6).
Таким чином, оскаржуване рішення колегіального органу було прийнято за результатами проведеної перевірки, якою було встановлено самовільне захоплення ОСОБА_1 Земельної ділянки більше ніж та, на яку їй видано рішення на розробку проекту відводу.
Однак, самовільне захоплення земельної ділянки не є підставою для скасування чи прийняття нового рішення, а є лише підставою для застосування санкцій за вчинене правопорушення.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 16 квітня 2009 року по справі № 1-9/2009 від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є „гарантією стабільності суспільних відносин “ між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Оцінюючи правомірність оскаржуваного рішення Масандровської селищної ради суд керується вимогами ст. 2 КАС України та перевіряє, чи прийняте воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Аналізуючи вимоги закону, суд дійшов висновку, що Масандрівська селищна рада при прийнятті оскаржуваного рішення діяла з перевищенням повноважень, оскільки рішення Масандрівської селищної ради № 17 від 27 грудня 2006 року є рішеннями ненормативного характеру, тому не може бути скасовано Масандрівською селищною радою, оскільки відповідно до приписів цього рішення виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
На підставі ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; про зобов’язання відповідача вчинити певні дії.
На підставі викладеного та керуючись, с т.ст.14, 19, 55 Конституції України, ст.ст. 12 , 116, 118 ЗК України, ст.10 Закону України «Про планування та забудову території», ст. 30 Закону України «Про землеустрій», ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ст. ст. 2, 6, 9, 10, 17, 71, 159-163 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Визнати п. 1.13 рішення 7-ї сесії 5-го скликання Масандрівської селищної ради №17 від 27 грудня 2006 року «Про рекомендацію громадянам та юридичним особам розробити генеральні плани забудови певних територій, що проектуються для будівництва та обслуговування житлових будинків та індивідуальних гаражів» протиправним та скасувати його.
Зобов'язати Масандрівську селищну раду розглянути на найближчої сесії заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1 та надання його у власність .
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольского Апеляційного Адміністративного через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. ст. 184, 186 КАС України.
СУДДЯ -