Справа № 2-2529/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 грудня 2010 року                                                                      місто Світловодськ    

  Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Кадигроб С.М.

  при секретарі – Черняк Н.В.

  за участі представника позивача – Глинченка О.М.

  відповідача – ОСОБА_2

  представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом комунального підприємства «Власівські мережі» до ОСОБА_2, де третьою особою є Світловодське управління з експлуатації газового господарства про визнання відключення квартири від системи централізованого опалення незаконним та відновлення системи теплопостачання,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, де третьою особою є Світловодське УЕГГ про визнання відключення квартири від системи централізованого опалення незаконним та відновлення системи теплопостачання.

Просить суд визнати відключення квартири АДРЕСА_1 м.Світловодськ від мережі централізованого опалення незаконним та самовільним, зобов’язати відповідача відновити цілісність системи централізованого опалення шляхом підключення нагрівальних елементів (радіаторів) до стояків централізованого опалення своєї квартири та стягнути сплачені ним судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю та пояснив, що КП «Власівські мережі» є балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_1. Власник житлового будинку є Власівська селищна рада м.Світловодськ. 09 грудня 2009 року відповідач звернувся до КП «Власівські мережі» та Власівської селищної ради із заявою щодо відмовлення від послуг теплопостачання та повідомив про відключення ним власної квартири від мереж централізованого опалення та встановлення автономного опалення. Позивач вважає, що дане відключення квартири є самовільним та таким, що суперечить вимогам законодавства, оскільки відключення окремих квартир від мереж централізованого опалення є незаконним.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що він являється власником квартири АДРЕСА_1 м.Світловодськ. Протягом 2008-2009 років КП «Власівські мережі» неякісно надавало послуги з теплопостачання, взимку стіни вкривались памороззю, температура повітря була не вище 10 градусів тепла. Ці обставини змусили його відключитися від централізованого опалення та встановити автономне опалення в квартирі. Звернувшись до комісії з розгляду заяв з проханням надати дозвіл на відключення квартири отримав відмову. Всупереч відмові він відключився від централізованого опалення і лише зараз на підставі рішення міжвідомчої комісії Світловодського виконкому № 7 від 24 вересня 2010 року оформив робочий проект реконструкції системи газопостачання своєї квартири.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що як балансоутримувача житлового будинку, права КП «Власівські мережі» ніяким чином не порушено, оскільки власником будинку являється Власівська селищна рада м.Світловодськ. На сьогоднішній день ОСОБА_2 узаконив встановлене автономне опалення в квартирі, тим самим реалізувавши свій вибір, як власника, щодо вибору підприємства по наданню послуг з теплопостачання.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями від 29.11.2010 року та 10.12.2010 року. Про причини неявки суд не повідомив. Заяв та клопотань про відкладення чи розгляд справи у відсутності представника УЕГГ не надходило. Будучи присутнім на попередніх судових засіданнях позов підтримав.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що в 2008 році ОСОБА_2 купив квартиру. Неодноразово будучи в квартирі свого товариша ОСОБА_2 він бачив, що взимку на стінах пліснява, в квартирі холодно. Так як відповідач має малолітню дитину, то через відсутність нормальних умов проживання він з сім’єю там не проживає, робить ремонт, встановив автономне опалення.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, свідка ОСОБА_4, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що даний позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно договору купівлі-продажу від 13 січня 2008 року ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1. (а.с.7-8, 33)

02 жовтня 2009 року ОСОБА_2 звернувся до КП «Власівські мережі» із заявою не нараховувати йому плату за опалення та гаряче водопостачання в зв’язку з тим, що все відрізано. Та додав до заяви акт обстеження квартири за підписом сусідів, з фотокартками. (а.с.70, 71, 72-74)

09 грудня 2009 року ОСОБА_2 звернувся до КП «Власівські мережі» та Власівської селищної ради м.Світловодськ із заявою про відмову від отримання послуг з теплопостачання та відключення від мережі централізованого теплопостачання та повідомив про встановлення автономного опалення в квартирі. (а.с.6)

Згідно рішення сесії Власівської селищної ради м.Світловодськ № 358 від 12 серпня 2004 року позивача призначено виконавцем послуг з теплоенергопостачання і обслуговування внутрішньобудинкових тепло енергомереж та освітлення місць загального користування. (а.с.93)

На виконання вищевикладеного рішення, актом від 20 жовтня 2004 року позивачу передано в оперативне управління 43 будинки житлового фонду Власівської селищної ради. (а.с.94)

Проте в акті відсутні дані, які саме житлові будинку із зазначенням конкретного номеру житлового будинку передаються не вказано.  

Рішенням сесії Власівської селищної ради № 103 від 15 грудня 2006 року з балансу селищної ради передано основні засоби в оперативне управління з обмеженням правомочності розпорядження комунальному підприємству «Власівські мережі».

Як вбачається з переліку основних засобів переданих в оперативне управління з обмеженням у розпорядженні КП «Власівські мережі» з балансу Власівської селищної ради, він жодною посадовою особою селищної ради не підписаний, ніким не затверджений, не відповідає загальним вимогам документа, а тому не може бути прийнятий судом, як належний доказ.    

Згідно рішення виконавчого комітету Власівської селищної ради № 47 від 27 квітня 2007 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді смт.Власівка» КП «Власівські мережі» визначено виконавцем житлово-комунальних послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків, у тримання будинків і споруд та прибудинкових територій, з централізованого опалення, постачання гарячої води, з ремонту приміщень, будинків, споруд. (а.см.11)

Розділом 4 Статуту КП «Власівські мережі» Власівської селищної ради, підприємство утримує на балансі житлові багатоповерхові будинки. Майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання, з обмеженням правомочності розпорядження. Здійснюючи право господарського відання підприємство володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним засновником, для здійснення комерційної господарської діяльності з обмеженням правомочності розпорядження. (а.с.81-84)

Отже, встановлено, що власником житлових будинків смт.Власівка м.Світловодськ була і залишилась Власівська селищна рада м.Світловодськ, а КП «Власівські мережі» є лише балансоутримувачем майна селищної ради з обмеженою правомочністю розпорядження.  

Згідно Указу Президента України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно» № 666/99 від 16.06.1999 року обмежене речове право – це похідне від права власності і встановлене на законних підставах часткове панування над річчю, що здійснюється у межах, установлених законом або договором. Обмежене речове право обмежує право власності таким чином, що зазначене право зберігає свою чинність у разі відчуження речі, а також здійснюється незалежно від волі власника в межах, установлених законом або договором.  

Тобто, права власності селищної рада на житлові будинки, які розташовані на території її відання, незважаючи на передання їх балансоутримувачу, ніхто не позбавляв.

Згідно ст.23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власник має право тримати на балансі та управляти належним йому майном. Власник має право доручати повністю або частково розпоряджатися та управляти належним йому майном відповідно до закону та договору балансоутримувачу або управителю.

Як встановлено, в судовому засіданні, ніякі договору між селищною радою та балансоутримувачем не укладались, а в самому рішенні селищної ради не обговорено в якій же частині доручається розпорядження цим майном, і що саме входить в розуміння поняття з обмеженням правомочності розпорядження.  

Згідно ст.24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач має лише право здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна, визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна, укладати договори на надання житлово-комунальних послуг, приймати рішення щодо використання коштів на виконання капітального та поточного ремонтів, здійснювати господарську діяльність, звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовилися оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі.

Отже, права балансоутримувача обмежені законодавством і не передбачають звернення його до суду з питання відновлення цілісності системи централізованого опалення.

Дійсно, в судовому засіданні сам відповідач стверджував, що не маючи відповідного дозволу на встановлення автономного опалення в квартирі від самовільно відключився від централізованого опалення, тобто порушив вимоги встановленого Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення.

Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та звернутися за його захистом до суду.

В даному випадку вбачається порушення прав власника житлового будинку Власівської селищної ради м.Світловодськ, а не балансоутримувача його майна – КП «Власівські мережі», тому суд вважає, що права комунального підприємства ніяким чином не порушено і воно не мало права звертатися до суду з даним позовом.

Крім того, позивач не надав доказів, які дійсно підтверджували факт самовільного відключення відповідачем від централізованого опалення. До суду не додано акт КП, який би це підтверджував, постанову про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за самовільне втручання в систему теплопостачання, за допомогою якого приладу здійснюється опалення квартири після відключення, чи звертався він до комісії з питання відключення квартири, на підставі яких документів та за погодженням з якими підприємства встановлено автономне опалення та інше.    

Отже, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за безпідставністю позовних вимог і згідно ст.88 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати не підлягають поверненню.      

На підставі вищевикладеного та керуючись Указом Президента України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно», ст.ст.23, 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.15, 16 ЦК України, ст.ст.3, 10, 11, 57-64, 88, 208-215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Відмовити в задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 10 днів, з дня його проголошення.  

Суддя Світловодського міськрайонного

суду Кіровоградської області                                                          С.М. Кадигроб