Справа № 2-а-6687

    2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

01 грудня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючій судді Цалко А.А., при секретарі Єршовій Я.Ю., розглянувши у відкритому судовому  засіданні в залі суду в м. Ялті  в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Добро-плюс» до Лівадійської селищної ради про визнання протиправним та  скасування   рішення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить в изнати   протиправним  та скасувати рішення  45 сесії 5-го скликання Лівадійської селищної ради № 46 від 15 вересня  2010 року  «Про розгляд протесту прокуратури м. Ялта №8099 від 29 липня 2010 року на рішення Лівадійської селищної ради №172 від 14 жовтня 2004 року «Про передачу ТОВ «Добро-плюс»   земельної ділянки на умовах оренди»..

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення прийняте з перевищенням повноважень, в порушення чинного законодавства України, суперечить положенням рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року по справі № 1-9/2009.

Представник  позивача в судове засідання не з’явився, надав заяву з проханням розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надала заяву з проханням розглядати справу за її відсутності, проти позову заперечувала.

За таких обставин суд вважає, можливим розглянути справи в порядку письмового провадження відповідно до положень ч. 3 ст. 122 КАС України.

Дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав:  

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування  та їх посадови особи зобов’язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.

У відповідності із ч. 6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її  створення)  ради  в  межах  своїх  повноважень приймає рішення.

Судом встановлено, що рішенням 35 сесії 4-го Лівадійської селищної ради №7 від 29 жовтня 2002 року «Про передачу ПП «Добро» в довгострокову оренду земельної ділянки за адресою: смт. Ореанда (район пансіонату «Глицинія»)

На підставі цього рішення  13 вересня 2003 року між ПП «Добро» і Лівадійською селищною радою був укладений договір оренди земельної ділянки, реєстровий №6575 зареєстрований у державному реєстрі земель 17 вересня  2003 року за №0027.( а.с.39-47)

Рішенням 22-ї сесії 4-го скликання Лівадійської селищної ради від 14 жовтня 2004 року  №172, у зв’язку з укладенням між ПП «Добро» і ПП «Добро плюс» договору суборенди зазначеної земельної ділянки, договору оренди і суборенди були розірвані і земельна ділянка надана в оренду приватному підприємству  «Добро плюс» ( а.с. 59)

На підставі цього рішення між Лівадійською селищною радою і ПП «Добро плюс» був укладений договір оренди земельної ділянки від 20 жовтня 2004 року, реєстровий номер 6306.

Згідно до п.1.1 Статуту товариство з обмеженою відповідальністю «Добро-плюс» є  правонаступником  приватного підприємства «Добро-плюс»

29 липня 2010 року за №8099 Прокуратурою м. Ялта до Лівадійської селищної ради був внесений протест на рішення №172 від 149 жовтня 2004 року..

Рішенням 45 сесії 5-го скликання Лівадійської селищної ради № 46 від 15 вересня  2010 року  «Про розгляд протесту прокуратури м. Ялта №8099 від 29 липня 2010 року на рішення Лівадійської селищної ради №172 від 14 жовтня 2004 року «Про передачу ТОВ «Добро-плюс»   земельної ділянки на умовах оренди», протест був задоволений,а рішення скасоване.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 16 квітня 2009 року по справі № 1-9/2009 від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 органи місцевого  самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією  певних  суб’єктивних  прав  та  охоронюваних  законом інтересів,  і  суб’єкти  цих  правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є „гарантією стабільності суспільних відносин “ між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Оцінюючи правомірність оскаржуваного рішення Лівадійської селищної ради суд  керується вимогами  ст. 2 КАС України та перевіряє, чи прийняте воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи вимоги закону, суд дійшов висновку, що Лівадійська селищна рада при прийнятті оскаржуваного рішення діяла з перевищенням повноважень, оскільки рішення Лівадійської селищної  ради № 172 від 14 жовтня 2004 року є рішеннями ненормативного характеру, вичерпало свою дію після укладення договору оренди земельної ділянки між Лівадійською селищною радою та  ПП «Добро плюс»  20 жовтня 2004 року, тому не може бути скасовано Лівадійською селищною радою .

На підставі ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову  про визнання    протиправними    рішення    суб'єкта   владних повноважень чи окремих його положень,  дій чи бездіяльності і  про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих  його  положень  із зазначенням способу його здійснення; про зобов’язання відповідача вчинити певні дії.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 14, 19, 55, 144 Конституції України, ст.ст. 319, 321 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 10,  11, 30, 31, 51, 53, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування»,   Рішенням Конституційного суду від 16 квітня 2009 року по справі №1-9/2009, ст. ст. 2, 6, 9, 10, 11, 17, 71, 72, 94, 104, 159-163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Добро-плюс»–  задовольнити.  

Визнати   протиправним  та скасувати рішення  45 сесії 5-го скликання Лівадійської селищної ради № 46 від 15 вересня  2010 року  «Про розгляд протесту прокуратури м. Ялта №8099 від 29 липня 2010 року на рішення Лівадійської селищної ради №172 від 14 жовтня 2004 року «Про передачу ТОВ «Добро-плюс»   земельної ділянки на умовах оренди».     .

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського Адміністративного Апеляційного суду АР Крим через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст.  186 КАС України.

СУДДЯ: