РІШЕННЯ

ИМЕНЕМ    УКРАЇНИ

28 грудня 2010 р. Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого -  судді -                       Шрамко Л.Л.

з участю секретаря -                         Куніциної М.Є.,

з участю представника позивачки -               ОСОБА_1,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу  за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення порядку користування земельною ділянкою загального користування

                            в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду, просила визнати порядок володіння, користування та розпорядження  прибудинковою земельною ділянкою загального користування по АДРЕСА_1  її співвласниками, посилаючись на те, що їй належить на праві власності  99/300 частин зазначеного домоволодіння. В доповненні до позовних вимог позивачка також просила  зобов’язати відповідача ОСОБА_3 знести паркан з прибудинкової території, що знаходиться у її користуванні.

Після проведення за клопотанням позивачки судової будівельно-технічної експертизи вона уточнила позовні вимоги, просить визначити порядок користування земельною ділянкою за першим варіантом висновку експертизи.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, пояснив, що у разі визначення порядку користування земельної ділянки за висновком експертизи буде порушено його право користування загальним двором, та утруднений прохід його до своєї частини будинку. Пояснив, що позивачка забудувала загальний двір своїми самовільними будівлями, а її право ніхто не порушував.

Відповідачка ОСОБА_4 позов не визнала, послалася на те, що двір залишено рішенням суду у загальному користуванні, і без порушення прав співвласників неможливо визначити порядок  користування двором  відповідно до часток кожного зі співвласників. Право позивачки не порушено, навпаки, позивачка забудувала весь загальний двір своїми самовільними будівлями.

Відповідачка ОСОБА_5 позов не визнала, послались на ті ж обставини, що й інші відповідачі. Заперечує  проти  визначення порядку користування двором, оскільки за висновком експертизи її частка в земельній ділянки за обома варіантами зменшується.

Суд, опитавши сторін, представника позивача,  експерта ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, а також матеріали цивільної справи № 2-3315/08, встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

Право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано:

-   на 99/300 частин - за позивачкою  ОСОБА_2  згідно свідоцтва про право на спадщину від 8.04.1997 р.;

-   на 1/3 частину, що становить 100/300  ідеальні частки)   - за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 7.08.1990 р.;

-   на 54/300 частини - за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 22.10.1975 р.;

-   на 47/300 частин - за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 22.10.1975 р.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 27 березня 2004 р. за позовом колишнього співвласника визначався порядок користування прибудинковою земельною ділянкою, у користування співвласників був виділений двір загального користування пл. 639 кв.м.  

Визначення порядку користування зазначеним двором і є предметом спору по даній справі.                    

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №4462 від 11 жовтня 2010 р. з технічної точки зору визначити порядок користування земельною ділянкою загального користування  -   двором площею 639 кв.м. між співвласниками відповідно до ідеальних часток неможливо. На розсуд суду запропоновано два варіанта порядку користування земельною ділянкою загального користування  - двором  - з відступом від часток співвласників.

Так, за першим варіантом пропонується  земельну ділянку площею 47 кв.м. залишити в загальному користуванні  співвласників, земельну ділянку площею 9,2 кв.м. залишити в користуванні ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_4; земельну ділянку площею 89,6 кв.м. залишити в користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_7; земельну ділянку площею 8,9 кв.м. залишити в користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_4

При цьому ОСОБА_2 пропонується виділити в користування земельну ділянку площею 211 кв.м., що відповідає її ідеальній частці, в тому числі: земельну ділянку площею 154, 45 кв.м., ? площі земельної ділянки загального користування - 11,75 кв.м (47:4); 1/2 площі земельної ділянки загального користування  - 44,8 кв.м. (89,6:2);

ОСОБА_5 пропонується виділити в користування земельну ділянку площею 154 кв.м., що менш ніж припадає на її частку на 59 кв.м., в тому числі: земельну ділянку площею 94, 45 кв.м., ? площі земельної ділянки загального користування - 11,75 кв.м (47:4); 1/3 площі земельної ділянки загального користування  - 3,0 кв.м. (9,2:3); 1/2 площі земельної ділянки загального користування  - 44,8 кв.м. (89,6:2);

ОСОБА_3 пропонується виділити в користування земельну ділянку площею 115 кв.м., що відповідає ідеальній частці, в тому числі: земельну ділянку площею 95, 8 кв.м., ? площі земельної ділянки загального користування - 11,75 кв.м (47:4); 1/3 площі земельної ділянки загального користування  - 3,0 кв.м. (9,2:3); 1/2 площі земельної ділянки загального користування  - 4, 45 кв.м. (8,9:2);

ОСОБА_4 пропонується виділити в користування земельну ділянку площею 159 кв.м., що більш ніж припадає на її частку  на 59 кв.м., в тому числі: земельну ділянку площею 139,8 кв.м., ? площі земельної ділянки загального користування - 11,75 кв.м (47:4); 1/3 площі земельної ділянки загального користування  - 3,0 кв.м. (9,2:3); 1/2 площі земельної ділянки загального користування  - 4, 45 кв.м. (8,9:2).

За другим варіантом пропонується  земельну ділянку площею 47 кв.м. залишити в загальному користуванні співвласників, земельну ділянку площею 9,2 кв.м. залишити в користуванні ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_4; земельну ділянку площею 43,5 кв.м. залишити в користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_7; земельну ділянку площею 8,9 кв.м. залишити в користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_4

За другим варіантом ОСОБА_2 пропонується виділити в користування земельну ділянку площею 188 кв.м., що менш ніж припадає на її частку  на 23 кв.м., ОСОБА_5- площею 177 кв.м., що менш ніж припадає на її частку, на 36 кв.м.; ОСОБА_3 - площею 115 кв.м., що відповідає ідеальній частці, ОСОБА_4  - площею 159 кв.м., що більш ніж припадає на її частку  на 59 кв.м.

В судовому засіданні експерт ОСОБА_6 підтримала зазначений висновок.

Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають у повному обсязі на підставі наступного.

Відповідно до ст. 78 ЗК України право володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою становить зміст права власності на землю. Оскільки земельна ділянка не передана у власність позивачки, Державного акта про право її власності на земельну ділянку  суду не надано, позивачка має право лише на користування земельною ділянкою.

       Згідно зі ст.  120  ЗК  України   при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

    Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 21 постанови N 7 від 16.04.2004 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок. Суд відповідно до ст. 88 ЗК бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі.

    Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона не перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач, слід виходити з розміру його частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

 Судом вирішувався спір між колишніми співвласниками домоволодіння та позивачкою ОСОБА_2  стосовно порядку користування земельною ділянкою. Рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 27 березня  1974 р. в користування співвласника ОСОБА_8 виділено земельну ділянку площею 290 кв.м. з боку домоволодіння АДРЕСА_1, в користування співвласника ОСОБА_9 виділено земельну ділянку площею 287 кв.м. з боку будинку АДРЕСА_1, в користування співвласника ОСОБА_2 виділено земельну ділянку площею 284 кв.м.  Рішенням суду залишено в загальному користуванні двір площею 639 кв.м. Зазначене рішення набрало чинності.

     Відповідно до висновку експертизи визначення порядку користування земельною ділянкою відповідно до ідеальних часток співвласників неможливо. Суд не може покласти в основу рішення жоден з варіантів експертизи з відступом від часток співвласників, оскільки таке відступлення є значним та суттєво порушує права інших співвласників.

Відповідно до  ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

     Згідно  зі ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

 Належних доказів, що можливо визначити такий  варіант користування загальним двором, який би відповідав ідеальній частці співвласників, позивачка суду не надала.

 Ніяких  доказів на підтвердження доводів про те, що відповідач ОСОБА_3 порушив її право, позивачка також не надала.

     Таким чином, позовні вимоги  э необґрунтованими та  задоволенню  не підлягають.

       Керуючись ст.ст. 78, 120, 152, 158 Земельного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» N 7 від 16.04.2004 р., ст. ст. 10, 11,   60,  209, 212-215 ЦПК України, суд, -

           ВИРІШИВ:

  В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення порядку користування прибудинковою земельною ділянкою загального користування площею 639 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 -  відмовити.

    Апеляційна скарга на рішення суду  може бути подана протягом десяти  днів з дня його проголошення, через Ленінський районний суд м.Харкова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні  у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                          Л.Л. Шрамко