Судове рішення #13029728

                                                              Справа № 2-7217/10

 Р І Ш Е Н Н Я

        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    26 листопада 2010 року суд  Ленінський  району м. Харкова в складі:

головуючого судді – Клименко О.І.

при секретарі          – Крючковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, суд –

В С Т А Н О В И В :

   

    Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача на його користь  суму 31500 грн.00 коп. неповернутих коштів відповідно до договору позики від 06.10.2007 року,  3% річних від простроченої суми, що в грошовому виразі становить 472 грн.50 коп.. Та понесені ним судові витрати по сплаті держмита у розмірі 319 грн.72 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.00 коп. Свою вимогу позивач обґрунтував тим, що 06.10.2007 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_2 позичив у позивача ОСОБА_1 строком на 2 місяця грошові кошти в розмірі 100000 грн.00 коп.. Але незважаючи на зафіксовані у розписці зобов»язання, відповідач вчасно усю суму боргу не повернув. На протязі  2007,2008 року йому було повернуто 68500 грн.00 коп.. Останній раз відповідач ОСОБА_2 повертав кошти 10.03.2009 року. 12.03.2009 року зі сторони відповідача ОСОБА_2 була надана розписка в якій він зазначив, що його борг перед позивачем становить 31500 грн.00 коп. Дану суму до теперішнього часу відповідач не повернув. Крім того позивач вважає, що крім основної суми боргу відповідач має йому сплатити 3% річних від простроченої суми.

    В судове засідання позивач та представник позивача  з’явилися. Позовні вимоги підтримали в повному обсязі та надали пояснення аналогічні позову.

    Відповідач в судове засідання з’явився, проти  задоволення позову заперечував. Свої заперечення обґрунтував тим, що вказаний договір про позику між ним та позивачем ОСОБА_1 дійсно був укладений і він дійсно отримав позику в розмірі 100000 грн.00 коп. Стосовно суми боргу він заперечує посилаючись на те, що ним було повернути позивачу ОСОБА_1 88000 грн.00 коп., а не 68000 як стверджує позивач ОСОБА_1.

Суд, перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення і доводи позивача, представника позивача та відповідача, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому  задоволенню за наступними підставами:

06.10.2007 року між позивачем ОСОБА_1 відповідачем ОСОБА_2 був укладений письмовий договір позики. Відповідно до умов якого ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 строком на 2 місяця грошові кошти в розмірі 100000 грн.00 коп. Даний факт підтверджується  письмовою розпискою від 06.10.2007 року та поясненнями сторін, які цього не спростовують.

    Відповідно до ст. 1046 ЦК України  за договором позики одна сторона ( позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові ) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів ( суму позики ).

    Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається  у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

    В судовому засіданні встановлено, що відповідач отримав суму позики та зобов»язався повернути в строк однак до теперішнього часу всю суму боргу в добровільному порядку не повернув.

    Відповідно до розписки  від 12.03.2009 року, що була складена відповідачем ОСОБА_2 власноручно, сума його боргу перед позивачем ОСОБА_1 на 10.03.2009 рік складає 31500 грн.00 коп.

    Пояснення відповідача ОСОБА_2 стосовно того, що ним було повернуто позивачу ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 88000 грн.00 коп. та на даний час сума боргу складає 12000 грн.00 коп. не можуть бути прийняті судом до уваги. Так як даний факт зі сторони відповідача ОСОБА_2 не був підтверджений письмовими та іншими доказами. А позивачем ОСОБА_1  даний факт був спростований.

    В свою чергу у судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 була надана розписка згідно якої борг ОСОБА_2 на 01.07.2008 рік складає 26000 грн.00 коп. і який він зобов»язується віддати з 5% до 10.10.2008 року. У зв»язку з чим  і утворилася заборгованість в розмірі 31500 грн.00 коп. А ОСОБА_2 проти цього не заперечував про що і склав розписку на суму 31500 грн.00 коп. від 12.03.2009 року.

    На підставі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України  зобов’язання має виконуватися належним чином  відповідно до умов договору  та в встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язань та односторонні зміни умов договору не можливі.

    Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення суми неповернутих коштів відповідно до договору позики від 06.10.2007 року  в розмірі 31500 грн.00 коп. підлягають задоволенню. Так як зазначені розписки були складені  відповідачем ОСОБА_2 власноручно та ним же підписані, як підтверджено в судовому засіданні. Тобто, факт існування боргу  перед ОСОБА_1 в розмірі 31500 грн. 00 коп. ним визнаний.

    В частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача 3% річних від простроченої суми суд вважає необхідним відмовити. Так як позивачем ОСОБА_1 в обґрунтування вказаної позовної вимоги не були надані докази.

Також, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача державне мито у розмірі 319 грн. 72 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі                120 грн. 00 коп.    

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 27, 31, 60, 88, 209, 212, 292, 294   ЦПК України, ст.ст.207,526, 527, 530, 1046, 1047 ЦК України, суд –

 В И Р І Ш И В :

    Позовні вимоги  ОСОБА_1 -  задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму  неповернутих коштів  в розмірі 31500 грн.00 коп.

    В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних від простроченої суми - відмовити.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1 державне мито у розмірі 319  грн. 72 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення Ленінського районного суду м. Харкова може бути подано протягом десяти днів з дня його оголошення до апеляційного суду Харківської області.

                   Суддя                                                                                   Клименко О.І.

                                               

  • Номер: 6/266/116/16
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-7217/10
  • Суд: Приморський районний суд м. Маріуполя
  • Суддя: Клименко Олександр Ілліч
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 12.08.2016
  • Дата етапу: 05.09.2016
  • Номер: 6/266/80/17
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-7217/10
  • Суд: Приморський районний суд м. Маріуполя
  • Суддя: Клименко Олександр Ілліч
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 01.08.2017
  • Дата етапу: 07.08.2017
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація