Справа № 2-518/07
РІШЕННЯ
(заочне)
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
08 червня 2007 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді: Католікяна М.О.,
при секретарі: Ніколенко К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
УСТАНОВИВ:
01 лютого 2007 року позивач звернувся до суду із цим позовом. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з вересня 1994 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину. Стосунки з відповідачем теперішнього часу розладилися. Позивач з відповідачем проживають окремо одне від одного, спільне господарство не ведуть, шлюбних відносин не підтримують. Зберігати сім'ю позивач не бажає та вважає, що шлюб носить формальний характер, просить суд шлюб розірвати.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, була повідомлена належним чином, про що свідчить телеграма № 115/804 від 16.05.2007 р. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності зі вказаною вище обставиною дає судові підстави для застосування положень ч. 4 ст. 169, ст.ст. 224, 225 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Вказані вище спірні правовідносини регулюються Сімейним кодексом України.
В силу ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється шляхом його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у відповідності зі ст. 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємовідносини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, приймає до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інших обставин життя подружжя. Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило би інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають суттєве значення.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 16.09.1994 р. Шлюб зареєстровано у Самарському відділі РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області (актовий запис № 393) (а.с. 4).
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який мешкає з відповідачем (а.с. 5).
Через відсутність взаєморозуміння та постійних сварок, які виникають в родині з різноманітних причин, відсутність у сторін бажання створити міцну та дружню сім'ю з травня 2004 року шлюбні стосунки не підтримують, не ведуть спільного господарства, проживають окремо одне від одного.
Позивач зберігати сім'ю не бажає, вважає, що сім'я розпалася остаточно, збереження сім'ї неможливе.
За вказаних обставин суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані й підлягають задоволенню.
Суд вважає, що витрати, пов'язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦС необхідно покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4 - 8, 10, 11, 18, 57 - 60, 88, 169, 208, 209, 212 - 215, 218, 224 - 226 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 доОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, зареєстрований 16 вересня 1994 року у Самарському відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області (актовий запис № 393), розірвати.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито в сумі 17,00 грн за оформлення розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану.
ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення.
Головуючий суддя: