Справа № 1-135/2010 р

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2010  року  Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Войнаревича М.Г.,

секретаря Бевз О.В.,

за участю прокурора Мельника О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Теплик кримінальну справу про обвинувачення :  

            ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

            уродженця м. Єнакієве, Донецької області, жителя АДРЕСА_1, громадянина

України,  українця, освіта повна загальна середня, неодруженого,

несудимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України,-

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2

            року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина України,

            українця, освіта повна загальна середня, неодруженого, судимого

            19.10. 2010 року Теплицьким районним судом по ст. 185 ч.1 КК України

            до покарання у виді 100 годин громадських робіт, непрацюючого,

            у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

    29 жовтня 2010 року, біля 13-00 год., підсудний ОСОБА_1 разом із підсудним ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на території Теплицького ПАЛ, по вул. Воронцова, умисно, безпричинно, діючи узгоджено, групою осіб, із хуліганських побуджень, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо, з особливою зухвалістю, не реагуючи на зауваження громадян, протягом 15-20 хвилин, порушували громадський порядок, виражались нецензурними словами  в  адресу учнів ПАЛ. Також, підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2, нанесли удари руками на ногами ОСОБА_3 по різних частинах тіла, в результаті чого, згідно висновку експерта № 535 від 22.11. 2010 року, ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у виді набряку м'яких тканин,  синця та ссадна в ділянці лівого ока, які могли виникнути від дії тупого-их, твердого-их предмета-ів, можливо 29.10. 2010року та по ступеню важкості належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я, крім цього, ОСОБА_2, умисно, безпричинно, наніс ОСОБА_4 удар, чим завдам йому фізичного болю.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України визнав повністю, суду пояснив, 29 жовтня 2010 року вів приїхав в смт. Теплик, близько 11-00 год. на автовокзалі він зустрів ОСОБА_2, з яким він розпивав спиртні напої. Під час розпивання спиртних напоїв ОСОБА_2  розповів, що в Теплицькому ПАЛ  навчається його односельчанин ОСОБА_5 і той колись скаржився ОСОБА_2, що його ображають і ОСОБА_2 запропонував піти до ліцею та запитати хто його ображає. Вони на таксі поїхали до території Теплицького ПАЛ коло магазину вони зустріли перших зустрічних хлопців, одного із них ОСОБА_2 відвів у сторону та став з ним говорити, потім вдарив його по обличчю 1 раз, після чого хлопець почав матюкатись, він знову вдарив його 2-3 рази долонею руки по обличчю, від чого хлопець присів, а можливо і впав при цьому виражався в адресу ОСОБА_2 нецензурними словами. ОСОБА_2 підходив до нього, але він не бачив,  чи наносив ОСОБА_2 йому удари чи ні. Після цього ОСОБА_2 підійшов ще до одного хлопця, який вийшов з магазину і вдарив його коліном в живіт, від чого з його голови в калюжу на землю впала шапка. Решта хлопців не підходили до них. Потім вони на таксі поїхали на вокзал, але згодом зателефонував ОСОБА_5 і попросив забрати його додому. Вони повернулись до Теплицького ПАЛ, там їх зустрів майстер та завів у навчальний корпус, потім за ними приїхали працівники міліції. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо на карати.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненному злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України визнав повністю, суду пояснив, що 29 жовтня 2010 року, він був в смт. Теплику, оскільки в той день перебував в Теплицькому районного суді.  Після суду, білько 11-00 год., він зустрів ОСОБА_1, запропонував йому випити.  Під час розпивання спиртних напоїв він розповів ОСОБА_1, що в Теплицькому ПАЛ навчається ОСОБА_5, і його там ображають і запропонував ОСОБА_1 поїхати в ліцей та розібратись. Вони поїхали на таксі до ліцею, де біля магазину зустріли хлопців. ОСОБА_1 підійшов до них і почав  запитувати їх, чи знають вони ОСОБА_5 і хто його ображає. Він запропонував одному із хлопців відійти за магазин і там поговорити, де сказав хлопцеві, що якщо він ображатиме ОСОБА_5, то він з ним розбереться. Вернувшись побачив, що ОСОБА_1 також відвів одного хлопця за магазин і щось до того кричав, виражався нецензурними словами, потім він бачив, що ОСОБА_1 вдарив того хлопця, від чого той впав на землю. ОСОБА_1 нагнувся над ним, взяв того за одяг і щось кричав. Він підійшов до них і можливо теж вдарив того хлопця, точно не пам'ятає, бо був випивший. Потім побачив ще одного хлопця, який виходив із магазину, підійшов до нього, взяв його рукою за шию і несильно вдарив коліном в живіт. Хлопець вирішив тікати, його шапка залишилась в нього руках, він кинув її в калюжу і  потоптав її.  

 Потім вони з ОСОБА_1 на таксі поїхали на вокзал, але до них зателефонував ОСОБА_5 і попросив забрати його, вини повернулись, де в Теплицькому ПАЛ їх зустрів майстер, потім за ними приїхали працівники міліції, яким вони розповіли про обставини скоєного злочину. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо його не карати.

    Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_7 підтвердили покази підсудних. Щодо призначення підсудним  покарання, покладаються на думку суду.  

 Крім повного визнання вини підсудними ОСОБА_1 . та ОСОБА_2 під час досудового та судового слідства, їхня вина у вчиненні злочину доведена доказами, добутими в установленому законом порядку в ході досудового слідства, які за заявою підсудних, крім показів самих підсудних,  матеріалів справи, що характеризують особи підсудних  (а.с…),  в судовому засіданні не досліджувались, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

Суд з'ясувавши, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, роз'яснює положення Закону про те, що у випадку розгляду справи у відповідності до ст. 299 КПК України, вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

 Суд заслухавши покази підсудних, враховуючи думку прокурора, неповнолітніх потерпілих, представників неповнолітніх потерпілих, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.  

      Таким чином, заслухавши показання підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2, суд вважає, що їхні дії  правильно кваліфіковані за ст. 296 ч. 2 КК України, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

Призначаючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що він вперше вчинив злочин, позитивні характеристики по місцю проживання, його відношення  до подій, що відбулися та їх наслідків, його вік,  сімейні обставини, матеріальне становище, повне визнання своєї вини. Обставиною, що пом'якшує  покарання є щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння . З урахуванням наведеного  вважає, що  його виправлення можливе з призначенням  покарання у виді  обмеження волі, звільнивши його від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, оскільки його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, при цьому саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання  неповнолітнього підсудного.      

Призначаючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що він  вчинив злочин будучи судимим, в період не відбутого покарання,  позитивну характеристику по місцю проживання, його відношення  до подій, що відбулися та їх наслідків, його вік,  сімейні обставини, матеріальне становище, повне визнання своєї вини. Обставин, що пом’якшують покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.. Обставинами, що пом'якшують  покарання є щире каяття. З урахуванням наведеного  вважає, що  його виправлення можливе з призначенням  покарання   у виді обмеження волі. Відповідно до ст. 72 КК України призначене та  невідбуте покарання за попереднім вироком Теплицького районного суду від 29 жовтня 2010 року у виді 100 годин громадських робіт   перевести у покарання у виді обмеження волі, що буде становити 12 днів обмеження волі. Відповідно до 71,72 КК України остаточно призначити покарання шляхом часткового їх складання у виді обмеження волі.

Цивільний позов по даній кримінальній справі не заявлено.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

    ОСОБА_1 визнати винним, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі на строк один рік і три місяці.

На підставі ст. ст. 75 КК України  засудженого ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити, якщо він протягом встановленого судом іспитового строку один рік не вчинить нового злочину і відповідно до ст. 76 КК України виконає покладені на нього обов'язки, а саме  не виїзжати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу  залишити попередню – підписку про невиїзд.

    ОСОБА_2 визнати винним, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі на строк один рік

.  

На підставі ст. 70,72 КК України за сукупністю вироків  призначити покарання  шляхом часткового їх складання і остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі на строк один рік і десять днів.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу  залишити попередню – підписку про невиїзд.

    Суддя