У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
____________________________________________________________________________________________________________________
Справа №33-435/2010 року Головуючий у 1-ій інстанції – Одринська Т.В.
Доповідач Лісіченко Л.М.
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 грудня 2010 року Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області Л.М.Лісіченко, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляцією ОСОБА_3 на постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 19 травня 2010 року.
Цією постановою судді
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Калуш Івано-Франківської області, працюючого генеральним директором ВАТ «Полтавхіммаш», юридична адреса: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2
визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.41 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 510 грн. на користь держави.
Згідно постанови, 16.04.2010 року було встановлено, що ОСОБА_3, працюючи генеральним директором ВАТ «Полтавхіммаш» допустив порушення законодавства про працю, а саме:
- ст.43 Конституції України, ст.24 ЗУ «Про оплату праці», ст.115 КЗпП України та п.5.10 колективного договору щодо виплати заробітної плати працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів);
- абз. 1 ст.147 КЗпП України стосовно того, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення;
- ст.31 КЗпП України щодо заборони вимагати виконання роботи, не обумовленої трудовим договором;
- абз. 1 ст.43 КЗпП України щодо розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу по п.п. 3,4 ст.40 КЗпП України лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації;
- ч.1 ст.116 КЗпП України щодо виплати всіх сум, що належать працівнику від підприємства, установи, організації в день звільнення;
- ч.1 ст.116 КЗпП України щодо обов’язку власника або уповноваженого ним органу письмово повідомити працівника про нараховані суми, належні працівникові при звільненні перед виплатою зазначених сум;
- ст.47 КЗпП України щодо видачі працівнику копії наказу про звільнення в день звільнення (у разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу);
- щодо видання наказу від 06.02.2007 року №34-п «О реорганизации табельной службы», який суперечить чинному законодавству.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши доводи апелянта – ОСОБА_3 та його представника – ОСОБА_4, які апеляцію підтримали і просили постанову суду скасувати як незаконну, а провадження по справі закрити, оскільки суд, розглянувши справу у його відсутність, порушив право на захист, неправильно встановив обставини справи, а постанову виніс з порушенням норм матеріального та процесуального права, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, вважаю, що вона підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається судом у присутності особи, яка притягується до відповідальності. У відсутність цієї особи справу може бути розглянуто лише в тому разі, коли є достовірні дані про своєчасне повідомлення зазначеної особи про час та місце судового розгляду і від неї не надійшло клопотання про відкладення останнього.
Як видно з матеріалів справи ( а.с.9 ) розписка про вручення повістки ОСОБА_3 не містить підпису будь-якого одержувача, тому висновки суду про належне його повідомлення про день і час розгляду справи безпідставні.
З огляду наведеного твердження в апеляції ОСОБА_3 про порушення при розгляді справи його права на захист слід вважати слушними.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема: опис обставин, установлених при розгляді справи.
Вищевказана постанова судді не відповідає вказаним вимогам закону, оскільки в ній відсутні дані про те, коли, за яких обставин ОСОБА_3 допущене правопорушення, а міститься лише перелік правових норм, які на думку судді, були ним порушені.
Також, в ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_3 пояснив, що при складанні щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення не були враховані документи, які підтверджують відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що в порушення вимог ч.1 ст.149 КЗпП України власник або уповноважений ним орган не зажадав від працівника ВАТ «Полтавхіммаш» ОСОБА_5, як порушника трудової дисципліни, письмових пояснень.
Такі твердження спростовуються актом від 18.09.2009 року, відповідно до якого інженер-електрик ОСОБА_5 від дачі пояснень з приводу не оформлення договору з ДП «Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень» відмовилась. Відповідно акту від 06.03.2009 року ОСОБА_5 відмовилась від пояснень з приводу завдання по коригуванню місячних лімітів на споживання електроенергії.
Також, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 не виконав вимоги ч.1 ст.43 КЗпП України щодо розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації.
Як убачається з наданих до апеляційного суду витягу з протоколу засідання профспілкового комітету від 24.02.2010 року була надана згода на звільнення ОСОБА_5 за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених трудовим договором на підставі п.3 ст.40 КЗпП України.
Недостатньо обґрунтовані у протоколі про адміністративне правопорушення і допущені ОСОБА_3 порушення вимог ч.1 ст.116 КЗпП щодо обов’язку власника або уповноваженого ним органу письмово повідомляти працівника про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, а також щодо виплати цих сум в день звільнення.
З наданих апеляційному суду копій листів, направлених в адресу ОСОБА_5 видно, що її повідомляли про необхідність отримання розрахункових коштів 24.02.2010 року, а 26.02.2010 року у зв’язку з неотриманням цих коштів вони були перераховані на картковий рахунок платіжним дорученням №272.
Неналежним чином перевірено і порушення ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці» щодо виплати заробітної плати працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.
В ході апеляційного розгляду ОСОБА_3 та його представник пояснили, що заробітна плата на ВАТ «Полтавхіммаш» виплачується регулярно у встановлені терміни, що підтверджується і повторним актом перевірки підприємства інспектором праці Залізнюк Т.І., яка проводила перешу перевірку 16.04.2010 року.
Залізнюк Т.І. підтвердила, що будучи державний інспектором праці вона дійсно проводила повторну перевірку дотримання законності на ВАТ «Полтавхіммаш» і порушення законодавства про працю повторно виявлено не були.
За таких обставин висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КЗпП України є необґрунтованими і передчасними, тому постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі за недоведеністю його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, а апеляція ОСОБА_3 – задоволенню.
Крім того, в ході апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_5 звернулась з позовом про поновлення її на роботі на посаді інженера-електрика ВАТ «Полтавхіммаш», у зв’язку з чим висновки акту перевірки про недостатність підстав для звільнення ОСОБА_5 є передчасними і підлягають перевірці при розгляді справи за її позовом в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247, 293,294 КУпАП України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляцію ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 19 травня 2010 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 скасувати, а провадження по справі закрити у зв’язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП.
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Л.М.Лісіченко