У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
____________________________________________________________________________________________________________________
Справа №33-353/2010 року Головуючий у 1-ій інстанції Гафяк В.М.
Доповідач Лісіченко Л.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2010 року Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області Лісіченко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про адміністративне правопорушення за скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області
від 29 липня 2010 року, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кременчука Полтавської області, АДРЕСА_1, не працює
визнаний винуватим в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі 2 550 грн.
ВСТАНОВИВ:
За постановою судді 28 червня 2010 року о 23 год. 32 хв. ОСОБА_2 у м. Кременчуці по вул. Першотравневій біля бару «Андріївський» передав керування автомобілем «Кіа Манчентіс» д.н. НОМЕР_1 громадянину ОСОБА_3, який знаходився в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив п.2.9 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В апеляції ОСОБА_2 просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити. Вказує, що не знав і не міг знати про те, що ОСОБА_3 знаходиться в стані алкогольного сп’яніння, оскільки ознаки такого сп’яніння, на його погляд, у останнього були відсутні, а сам ОСОБА_3 заперечував факт вживання ним алкогольних напоїв.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши доводи апеляції, вважаю, що вона підлягає задоволенню у зв’язку з наступним.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Визнаючи доведеним факт передачі ОСОБА_2 керування автомобілем ОСОБА_3, який знаходився в стані алкогольного сп’яніння суддя не навів у постанові доказів на підставі яких він прийшов до вказаного висновку, а формально послався на протокол про адміністративне правопорушення та письмові показання свідків.
Разом з тим, згідно показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в їх присутності ОСОБА_2 пояснював працівникам ДПС про те, що дозволив ОСОБА_3 керувати своїм автомобілем, бо вважав, що той тверезий.
Ці показання свідків не можуть являтися доказом винуватості ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вони не містять інформації про те, чи дійсно ОСОБА_3 знаходився в стані алкогольного сп’яніння і чи було це встановлено в порядку, передбаченому нормативно-правовими актами.
Не можна визнати належним доказом і протокол про адміністративне правопорушення №199275 від 29.06.2010 року, у якому також не зазначено за яких обставин ОСОБА_2 передав керування ОСОБА_3, чи були ознаки сп’яніння у того явними і які пояснення з цього приводу давав сам ОСОБА_3
Крім того, до матеріалів справи не приєднаний протокол мед. Огляду ОСОБА_3 №1426 і в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, що підтверджує вказаний протокол.
У своїй апеляції ОСОБА_2 стверджує, що передаючи керування своїм автомобілем ОСОБА_3 він вважав, що той тверезий і на його запитання відповів, що спиртних напоїв не вживав.
З огляду наведеного висновок судді про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не ґрунтується на належних доказах і є непереконливим, тому постанова судді підлягає скасуванню, а апеляція ОСОБА_2 - задоволенню в повному об’ємі.
Керуючись ст.294 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляцію ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 липня 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати, а провадження по справі закрити провадженням за відсутністю в його діях складу цього правопорушення.
СУДДЯ Л.М.Лісіченко