У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
____________________________________________________________________________________________________________________
Справа №33-318/2010 року Головуючий у 1-ій інстанції Бурбак В.М.
Доповідач Лісіченко Л.М.
ПОСТАНОВА
Іменем України
2 листопада 2010 року Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області Лісіченко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Октябрського районного суду Полтавської області від 29 вересня 2008 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка смт Нові Санжари Полтавської області, мешканка АДРЕСА_1, працює торговим представником
визнана винуватою в скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та піддана адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі 34 грн.
Згідно постанови судді, 15 вересня 2008 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем ВАЗ 21070 д/н НОМЕР_1 по вул. Леніна, допустила зіткнення з автомобілем “TOYOTA RAV -4” д/н НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі. У результаті пригоди автомобілі отримали технічні пошкодження.
В апеляції ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати, як незаконну, а провадження по справі закрити в зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши доводи апелянта – ОСОБА_3 та в її інтересах захисника – адвоката ОСОБА_4, які апеляцію підтримали і просили постанову суду скасувати, а провадження закрити, оскільки в діях ОСОБА_3 немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАПиком ОСОБА_5 знаходився правоаорушеньсу голови Полтавської обласної ради ОСОБА_6 та голови Машівської районно, думку потерпілої ОСОБА_7 та її представника ОСОБА_8, які вважають постанову суду про визнання ОСОБА_3 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП законною у зв’язку з чим просили залишити її без зміни, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, вважаю, що апеляція підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається судом у присутності особи, яка притягується до відповідальності. У відсутність цієї особи справу може бути розглянуто лише в тому разі, коли є достовірні дані про своєчасне повідомлення зазначеної особи про час та місце судового розгляду і від неї не надійшло клопотання про відкладення останнього.
Як видно з матеріалів справи ОСОБА_3 не була присутня в судовому засіданні і даних про те, що вона була повідомлена належним чином про час і місце розгляду справи ці матеріали не містять.
Розглянувши справу у відсутність ОСОБА_3 суд не дослідив повно та усебічно обставини вчинення нею правопорушення, тому порушив її право на захист та зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, відповідно до постанови суду 15.09.2008 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем ВАЗ 2107 по вул. Леніна допустила зіткнення з автомобілем «Тойота РАВ-4», внаслідок чого автомобілі було пошкоджено.
В ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_3 свої показання змінювала і пояснювала, що 15.09.2008 року вона розвантажила товар у магазині, що знаходиться на вул. Леніна в смт Нові Санжари і доїхавши до головної дороги зупинилась. По головній дорозі повільно рухався автомобіль «Тойота-РАВ-4» під керуванням ОСОБА_7, із включеним правим поворотом, який почав повертати на накатану дорогу, але не вписавшись в поворот черкнув її автомобіль та зупинився на головній дорозі.
Згідно її ж показань в іншому судовому засіданні зіткнувшись з її стоячим автомобілем на виїзді на головну дорогу автомобіль «Тойота РАВ-4» бампером зачепив її автомобіль та витяг його на головну дорогу.
Такі показання ОСОБА_3 не відповідають схемі дорожньо-транспортної пригоди, яка була складена на місці ДТП відразу після її вчинення і підписана обома учасницями, в тому числі і ОСОБА_3 ( а.с.2 )
Пояснення ОСОБА_3 в ході апеляційного розгляду суперечать і її ж поясненням на місці ДТП, відповідно до яких побачивши автомобіль «Тойота», який рухався по головній дорозі із включеним правим поворотом та збирався повернути, вона, ОСОБА_3 хотіла викрутити руль і втекти вправо та вже було пізно, машина в’їхала в її машину.
Допитані при апеляційному розгляді справи свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 підтвердили свідчення ОСОБА_3 в тій частині, що зіткнення двох автомобілів відбулося на другорядній дорозі, проте ці показання свідків слід оцінювати критично, оскільки вони суперечать як схемі дорожньо-транспортної пригоди, так і показанням потерпілої ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_12
Потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що 15.09.2008 року вона дійсно керувала автомобілем «Тойота РАВ-4» та їхала по вул. Леніна в смт Нові Санжари. Швидкість автомобіля була приблизно 20 км/год. Автомобіль ВАЗ 2107 зеленого кольору, що стояв на узбіччі, не пропустивши її, раптово виїхав на головну дорогу, внаслідок чого відбулося зіткнення.
Свідок ОСОБА_12 дав аналогічні показання, повністю підтвердивши, що автомобіль ВАЗ 2107, під керуванням ОСОБА_3, виїхав з другорядної на головну дорогу прямо перед автомобілем «Тойота РАВ-4» під керуванням ОСОБА_7
Допитаний в ході апеляційного розгляду свідок ОСОБА_13 пояснив, що будучи інспектором ДПС 15.09.2008 року отримав від чергового повідомлення про ДТП. Виїхавши до меблевого магазину в смт Нові Санжари він встановив, що водій автомобіля ВАЗ 2107, виїжджаючи з прилеглої дороги, не пропустив автомобіль «Тойота РАВ-4», який рухався по головній дорозі. На місці пригоди була складені схема, яку підписали обидва водії. Протокол про адміністративне правопорушення був складений стосовно ОСОБА_3, яка керувала автомобілем ВАЗ 2107 і виїздила з другорядної дороги.
Враховуючи вищевикладене приходжу до висновку, що постанова судді Октябрського районного суду від 29.09.2008 року не відповідає вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки при її постановленні були порушені норми процесуального права, зокрема право на захист, фактичні обставини справи встановлені невірно, а висновки суду цим фактичним обставинам справи не відповідають.
З огляду наведеного постанова судді підлягає скасуванню з винесенням нової постанови.
Відповідно до п.16.11. Правил дорожнього руху України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
В ході апеляційного розгляду справи встановлено, що водій автомобіля ВАЗ 2107 ОСОБА_3, на перехресті нерівнозначних доріг в смт Нові Санжари Полтавської області, при виїзді з другорядної дороги на головну, не виконавши вимоги п.16.11 Правил дорожнього руху України, не дала дорогу автомобілю «Тойота РАВ-4» під керуванням ОСОБА_7, що спричинило зіткнення зазначених автомобілів та їх пошкодження, тому вона повинна нести відповідальність за ст.124 КУпАП.
Разом з тим, враховуючи, що при вирішенні питання про накладення стягнення на ОСОБА_3 не були враховані пом’якшуючі та обтяжуючі обставини, дані про її особу постанова судді в частині накладення адміністративного стягнення також підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі на підставі ст.38 КУпАП у зв’язку з закінченням строків його накладення.
Враховуючи вищевикладене апеляція ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення.
На підставі викладеного і керуючись ст.294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляцію ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Октябрського районного суду Полтавської області від 29 вересня 2008 року щодо неї скасувати.
Визнати винною ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..124 КУпАП, а провадження по справі закрити на підставі ст.38 КУпАП у зв’язку з закінченням строків накладення стягнення.
СУДДЯ Лісіченко Л.М.