АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц – 1716/2010року Головуючий по 1-й інстанції: Кузнєцова О.Ю.
Суддя-доповідач: Бондаревська С.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року травня місяця 18 дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Бондаравської С.М.,
Суддів: Панченка О.О., Триголова В.М.,
при секретарі – Буряк С.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві
на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 03 грудня 2009 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про визнання бездіяльності протиправною та зобов»язання здійснити нарахування державної соціальної допомоги дитини війни, -
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області, -
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2009 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати бездіяльність управління ПФУ Октябрського району в м. Полтаві відносно перерахунку щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком неправомірною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протягом 2006 –2009 року.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 03 грудня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_2. задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність УПФУ Октябрського району в м. Полтаві щодо не нарахування ОСОБА_2 підвищення до пенсії, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленому ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року до 30 червня 2009 року.
Зобов’язано УПФУ Октябрського району в м. Полтаві провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 30 червня 2009 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФУ Октябрського району в м. Полтаві просить вищевказану постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неврегульованість на законодавчому рівні порядку виплати допомоги особам, які мають статус «дитина війни», прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм бюджетного законодавства України, приписів ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та ст. 99 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи.
Крім того, вказує на наявність постанови Полтавського окружного адміністративного суду щодо стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги на користь позивача за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що остання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно ст. 307 ч.1 п.3 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення.
Згідно ст. 309 ч.1 п. 4 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є неправильне застосування норм процесуального права.
Згідно п.2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду, ухвалені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наявності у позивача права на отримання, а у відповідача обов’язку по здійсненню позивачу доплати до пенсії, на підставі ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», з 09.07.2007р.по 31.12.2007р. та з 22.05.2008року по 30.09.2009року. При цьому, такі висновки суду ґрунтувались на рішеннях Конституційного Суду України від 09.07.2007року №6-рп/2007 та від 22.05.2008року № 10-рп/2008, якими визнано неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007рік» та п.п.41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Згідно зі ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»,( у редакції , чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними , втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки вище вказаними рішеннями Конституційного Суду України визнавалися неконституційними положення Законів, якими зупинялась дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і відповідно, з дня ухвалення рішення , вони втрачали чинність і не підлягали застосуванню.
За таких обставин, вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що відповідач як орган, уповноважений призначати та виплачувати пенсії та доплати до них, повинен був діяти відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу належні нарахування ( за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не провів, чим і допустив протиправну бездіяльність.
Враховуючи, що за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами , встановленими ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта , який би визначав або встановлював інший розмір, немає, тому ,правомірним вважає колегія суддів і застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень даної статті.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008року визнано неконституційними положення п. п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а саме редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , передбачена вище наведеним Законом про держбюджет на 2008рік , отже з цього дня вона втратила чинність і не підлягала застосуванню.
За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що розмір підвищення до пенсії позивачу в 2008 році повинен виплачуватись, не відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008року № 530.
Обґрунтовано не взято до уваги судом першої інстанції посилання відповідача на правомірність своїх дій по нездійсненню належних доплат позивачу, як дитині війни , через відсутність бюджетних коштів для цієї мети, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору , що розглядається .
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання його коштів, оскільки судом не ухвалювалось рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Разом з цим, як вбачається із матеріалів справи, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2008 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м. Полтави про нарахування допомоги дитини війни, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано бездіяльність УПФУ в Октябрському районі м. Полтави протиправною. Зобов’язано УПФУ в Октябрському районі м. Полтави здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Згідно повідомлення голови Полтавського окружного адміністративного суду № 17955/10/77/ 2.4 – 15/2869 від 06.05. 2010 року вищевказана постанова набрала законної сили 12 грудня 2008 року.
З цих підстав постанова Октябрського районного суду м. Полтави від 03 грудня 2009 року про визнання протиправною бездіяльність УПФУ Октябрського району в м. Полтаві щодо не нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_2 у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та зобов’язання УПФУ Октябрського району в м. Полтаві провести перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком за вказаний період підлягає скасуванню і закриттю провадження по справі у цій частині.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п. 3, 309 ч.1 п. 4, 205 ч.1 п. 2, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві задовольнити частково.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 03 грудня 2009 року в частині визнання протиправною бездіяльність УПФУ Октябрського району в м. Полтаві щодо не нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_2 у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та зобов’язання УПФУ Октябрського району в м. Полтаві провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком за вказаний період – скасувати.
Провадження у справі в цій частині - закрити.
У решті постанову місцевого суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: / підпис/
Судді:/ підписи / Згідно: