АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-11905-2010 р.                         Головуючий по 1-й інстанції

                                                                                                         Шелудяков Л.В.

                                                                          Суддя-доповідач: Макарчук М.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       2010 року жовтня місяця 28 дня м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого:                                               Макарчука М.А.

Суддів:                                                  Дряниці Ю.В., Прядкіної О.В.      

при секретарі                                                Лимар О.М.

                                        з участю :

адвоката                                                                                                              

позивача (заявника)                                                              

представника позивача (заявника)                                                                                              

третьої особи                                                                                

 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві  цивільну справу  за апеляційної скаргою публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»

на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 30 серпня 2010 року

по справі за  позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_4  про стягнення заборгованості за  кредитом

    Судова колегія ,заслухавши доповідь судді доповідача апеляційного суду Макарчука М.А.,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2010року публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» (далі банк) звернувся  з позовом до відповідачів  про стягнення 85248,88 долорів США заборгованості  по  договору  кредиту №206-ФР від 06 серпня 2007 року та 303345,09 грн. пені за порушення грошового зобов’язання.

Ухвалою судді Полтавського районного  суду      Полтавської  області  від  09 липня 2010  року   відкрито провадження у справі.

20 серпня 2008 року позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою судді Полтавського районного  суду      Полтавської  області  від  30 серпня 2010  року  заяву про забезпечення позову повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі банк просить скасувати ухвалу судді місцевого суду та постановити нову про забезпечення позову посилаючись на порушення ст.. 151 ЦПК України

Апеляційна скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Із змісту ухвали вбачається, що повертаючи позивачу заяву про забезпечення позову, суддя виходив із того, що в заяві не зазначено майно на яке необхідно накласти арешт та не зазначені докази, які підтверджують неможливість повернення кредиту за рахунок заставленого майна.

Зазначені висновки зроблені з порушенням норм процесуального права.

Так відповідно до п.1 постанови №9 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, за змістом ч. 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України  єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

    Відповідно до ст.. 151ч.2 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

          1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

          2) вид забезпечення  позову,  який  належить  застосувати,  з обґрунтуванням його необхідності;

          3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

    Згідно ст..153ч.8 цього ж Кодексу суд,  встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без  додержання  вимог  статті  151  цього Кодексу,  повертає  її заявнику, про що постановляє ухвалу.

    Із змісту заяви позивача про забезпечення позову вбачається, зазначений процесуальний документ містить всю передбачено ст.. 151 ЦПК України інформацію для її розгляду, а не повернення позивачу.

    Згідно ст.. 311ч.1п.4 ЦПК України підставами для  скасування  ухвали  суду,  що  перешкоджає подальшому   провадженню   у  справі,  і  направлення  справи  для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права,  які призвели до неправильного вирішення питання.

    З цих підстав ухвала судді підлягає скасуванню з направленням заяви про забезпечення позову для розгляду по суті порушеного перед судом питання.

    Керуючись ст. 303,  304, 311п.4, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

                    УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» задовольнити.

Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 30 серпня 2010 року скасувати.

Заяву про забезпечення позову направити до місцевого суду для розгляду по суті заявлених вимог.

Ухвала  апеляційного суду  набирає законної сили з моменту  проголошення і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний та кримінальних справ.

Судді: