АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-14392-2010 рік Головуючий по 1-й інстанції :
Карпушин Г.Л.
Суддя-доповідач: Макарчук М.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року грудня місяця 16 дня м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Макарчука М.А.
Суддів: Дряниці Ю.В., Прядкіної О.В.
при секретарі Ткаченко Т.І.
з участю :
прокурора
адвоката
позивача (заявника)
представника позивача (заявника)
відповідача
представника відповідача
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 27 жовтня 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та завданої шкоди,
Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача апеляційного суду Макарчука М.А.,-
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_3 заборгованості за договором оренди нерухомого майна в розмірі 29677 грн.37 коп. Вказав, що 12 квітня 2007 року між ними укладено договір оренди , згідно якого позивач передав відповідачу в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення в АДРЕСА_2 (будівля майстерні). 29 квітня 2009 року вказаний договір між сторонами був розірваний у звязку із несплатою відповідачем орендної плати. З цих підстав просив задовольнити заявлені вимоги.
В травні 2010 року позивач збільшив позовні вимоги. Просив стягнути 1865,37 грн. пені у зв’язку із несплатою боргу, 51520 грн. неодержаного доходу . Крім того вказав, що в період оренди відповідач без його згоди та з порушенням будівельних норм та правил зробив пройом у стіні та встановив ворота, розібрав стіну у приміщенні. Для відновлення приміщення необхідно виконати ремонтні та відновлювальні роботи. Пошкодженням власності відповідач заподіяв йому моральні страждання, а тому просив стягнути матеріальну шкоду в розмірі, визначеному судовою експертизою та 5000 грн. моральної шкоди (а.с.34-36).
У жовтні 2010 року змінив позовні вимоги і вказав, що при укладені договору оренди не були дотримані обов'язкові вимоги закону про необхідність його нотаріального посвідчення та державної реєстрації, а тому даний договір відповідно до ст. 215 ЦК України є нікчемним. З цих підстав просив застосувати правила ст. 216 ЦК України і просив стягнути лише 39359 грн. шкоди заподіяної пошкодженням орендованого майна, 5000 грн. моральної шкоди і судові витрати.
Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 27 жовтня 2010 року п озовні вимоги ОСОБА_4 задоволені частково.
Стягнуто із ОСОБА_3 мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування завданих матеріальних збитків кошти в сумі 39359 грн..
Стягнуто із ОСОБА_3 мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди кошти в сумі 2000 грн.
Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати в загальному розмірі 1916,77 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення місцевого суду місцевого суду і направити справу на новий судовий розгляд посилаючись на не дослідження висновку експертизи і неповне з’ясування всіх обставин справи
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 215 ч.1-2 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою — третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно ст. 216ч.1-2 цього ж Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, — відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Якщо у зв’язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Місцевим судом встановлено і підтверджено письмовими доказами, що 12 квітня 2007 року між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем ОСОБА_3 був укладений договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до якого останній отримав в тимчасове оплатне користування частину нежитлового приміщення (будівля майстерні), яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2. Вказаний договір був укладений строком на 3 роки 3 місяці.
Місцевим судом також встановлено і не заперечується сторонами, що в порушення вимог встановлених ст. 793ч.2, 794 ЦК УКраїни вказаний договір не посвідчений нотаріусом і не зараєстрований в уставновленому порядку.
Встанововши ці обставини, місцевий суд прийшов до вірного висновку про нікчемність договору оренди нерухомого майна та про необхідність застосування правових наслідків, вставноених ст. 216 ЦК України.
Місцевим судом також вставноелно і фактично не заперечується в апеляційній скарзі, що в період оренди відповідач без згоди позивача як власника та з порушенням будівельних норм і правил зробив пройом у стіні та встановив ворота, розібрав стіну у приміщенні. Для відновлення приміщення до попереднього стану необхідно виконати ремонтні та відновлювальні роботи на 39359 грн..
Пошкодження майна позивачу завдані моральні страждання.
Встановлені місцевим судом обставини та висновки суду підтверджуються висновком судової експертизи, показами свідків, яким дана правильна правова оцінка.
Встановивши такі обставини місцевий суд прийшов до правильного висновку про заподіяння відповідачем нікчемним правочином матеріальної та моральної шкоди і обґрунтовано стягнув заподіяну шкоду і відмовивши у стягненні орендної плати та інших виплат, передбачених нікчемним правочином.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність технічного запису судового засідання в якому досліджувався висновок експерта є безпідставним і ґрунтується на замовченні факту відсутності сторін в тому числі і відповідача з його представником останньому судовому засіданні, та проведення суду за правилами, встановленими ст. 197 ЦК України.
Не ґрунтується на законі і вимоги апеляційної скарги про скасування рішення місцевого суду і направлення справи на новий судовий розгляд так як апеляційний суд не наділений такими повноваженням.
Інші доводи також ґрунтуються на незнанні відповідачем чинного матеріального і процесуального законодавства, а тому визнаються апеляційним судом безпідставними.
Рішення місцевого суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.303,304,308,313,315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 27 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді :