Справа № 2 – 1060/2010 року

 Р І Ш Е Н Н Я

24 грудня 2010 року                  Шаргородський районний суд Вінницької  області

в складі: головуючого                  судді  Славінської Н.Л.

при секретарі                                            Бабиній І.Д.

      розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

15.12.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якому зазначила, що вона перебувала з відповідачем в зареєстрованому  шлюбі, який розірвано 5.10.2007 року. Від спільного шлюбу вони мають неповнолітню дитину: доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

  Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки  в твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн. щомісячно, починаючи з часу звернення з позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття, посилаючись на те, що відповідач проживає окремо, добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, чим ставить сім’ю у скрутне матеріальне становище, так як їй одній важко утримувати дитину, тоді як відповідач працездатний, працевлаштований на сезонних роботах в ТОВ ім.. Мічуріна, с. Довжок Шаргородського району Вінницької області, а в зимовий період має тимчасові заробітки або стає на облік, як безробітний, в Шаргородський районний центр зайнятості, тому може працювати і забезпечувати дитину. Так як відповідач не має постійного заробітку, дохід його мінливий, то аліменти просить стягнути в твердій грошовій сумі.  

В попередньому судовому засіданні  позивачка ОСОБА_1 заявлені вимоги зменшила. Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки в твердій грошовій сумі в розмірі 288 грн. щомісячно з часу її звернення з позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття, оскільки відповідач ухиляється від утримання дитини, хоча працездатний, працює на тимчасових сезонних роботах, тому може утримувати доньку.  Не заперечує, щоб рішення у справі було ухвалене в попередньому судовому засіданні, про що надала суду письмову заяву.

Відповідач ОСОБА_2 в попередньому судовому засіданні уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 визнав, згоден сплачувати аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 288 грн. щомісячно до досягнення донькою повноліття, оскільки працює на тимчасових сезонних роботах в ТОВ ім. Мічуріна, в с. Довжок, а постійного заробітку не має.  Не заперечує, щоб рішення по справі було ухвалене в попередньому судовому засіданні, про що надав суду письмову заяву.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності до того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч. 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову  без з’ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до ч. 6 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення в цивільній справі», за змістом частини ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

За таких обставин суд вважає, що в даному випадку наявні всі законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в попередньому судовому засіданні, відповідно до вимог ст. 174 ЦПК України.  

Вирішуючи спір суд встановив, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 5.10.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.3).

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4), батьком якої в свідоцтві про народження зазначений відповідач – ОСОБА_2

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 працює на період літньо-осінніх робіт в ТОВ ім. Мічуріна с. Довжок Шаргородського району Вінницької області охоронником і його середній заробіток за вересень-листопад 2010 року склав близько 700 грн. (а.с.7). Стабільного заробітку відповідач не має, після закінчення сезонних робіт наймається на тимчасові роботи, що стверджував відповідач в попередньому судовому засіданні і  не заперечила позивачка.

Дитина ОСОБА_3 знаходиться на утриманні матері (а.с.5), так як відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, чим ставить сім’ю в скрутне матеріальне становище.

         Таким чином, судом встановлено, що відповідач ухиляється від надання добровільної матеріальної допомоги на утримання доньки – ОСОБА_3

          Даному факту відповідають сімейні правовідносини, які регулюються ст.ст.180-184 СК України,  відповідно до яких  батьки зобов’язані утримувати  неповнолітніх дітей до досягнення  ними повноліття. У разі ухилення батьків від виконання цього обов’язку кошти на утримання дітей стягуються з матері, батька дитини в частці від їх доходу і (або) у твердій грошовій сумі за рішенням суду. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, або частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ст.184 СК України).

Оскільки право  позивачки та її неповнолітньої дитини на матеріальне утримання з боку батька порушено, то воно підлягає судовому захисту.

          При визначенні розміру аліментів у твердій грошовій сумі суд враховує, що відповідач на даний час  працює на тимчасових сезонних роботах та не має стабільного заробітку. При таких обставинах суд вважає, що розмір аліментів, які стягуватимуться з відповідача на користь позивачки на утримання доньки, є необхідним у твердій грошовій сумі.

Крім того, суд вважає, що, оскільки дохід відповідача не стабільний, мінливий, а також, у зв’язку із тим, що відповідач  працює на тимчасових сезонних роботах, працездатний, тому він спроможний сплачувати аліменти в розмірі, визначеному позивачкою, і розмір аліментів на дитину, які слід стягнути з відповідача, повинен бути визначений в розмірі 288 грн. щомісячно, починаючи з 15.12.2010 року, тобто з часу пред’явлення позовної заяви до суду, відповідно до ст.191 СК України, до досягнення дитиною повноліття.

Таким чином, уточнений позов ОСОБА_1  підлягає задоволенню. При цьому суд виходить також із захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який дитина мала тоді, коли утримувалася обома батьками, оскільки визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі якраз і забезпечить надійний захист інтересів дитини та отримання нею надійного стабільного  матеріального утримання з боку батька.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ч.2 ст.184 СК України).

Підлягає стягненню з відповідача в дохід держави державне мито в сумі 51 грн., відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.

Відповідно до ст.81 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.  

Керуючись ст.ст.  10, 11, 60, 130, 212-215, 81, 88 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180-183, 191 СК України, суд

                                            в и р і ш и в:

          Позов  задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,  уродженця с. Мурафа, жителя с. Довжок Шаргородського району Вінницької області,   працюючого у ТОВ ім. Мічуріна, с. Довжок, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 288 (двісі вісімдесят вісім) гривень, щомісячно, починаючи з 15.12.2010 року і до досягнення дитиною повноліття, з наступною індексацією зазначеного розміру відповідно до Закону України „Про індексацію грошових доходів населення” від 3.07.1991 року в редакції Закону від 6.02.2003 року.

Стягнути з ОСОБА_2 державне мито на користь держави в сумі 51 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати з інформаційно- технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ :