ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2010 року №29180/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Калуші на постанову Калуського міськрайонного суду від 12.05.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Калуші про зобов’язання вчинити дії,–
встановила:
У січні 2009 року ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Калуші про зобов’язання включити в стаж роботи по списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників стаж роботи за період з 02.08.1971 року по 14.08.1973 року.
Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що в період з 02 серпня 1971 року по 14 серпня 1973 року він працював на посаді слюсара КВПіА, яка включена в Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими умовами праці, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Однак відповідач відмовився включити даний час роботи позивача до пільгового стажу через те, що інспектор з кадрової роботи ВАТ «Оріана» надаючи в Пенсійний фонд уточнювальну довідку вказала, що посада, на якій працював позивач з 02.08.1971 по 14.08.1973 роки не включена в Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і затвердженого постановою РМ України №1173 від 22.08.1956 р. для призначення пільгової пенсії.
Вважаючи такі дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду.
Постановою Калуського міськрайонного суду від 12.05.2009 року позов задоволено. Визнано дії відповідача протиправними. Зобов’язано відповідача включити в стаж роботи позивача по списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими умовами праці , зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах стаж роботи за період з 02.08.1971 року по 14.08.1973 року
Постанову суду оскаржив відповідач. Вважають, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач з 02 серпня 1971 року по 14 серпня 1973 року працював на посаді слюсара КВПіА в цеху обезводнення з виробництву магнію, про що стверджує копія трудової книжки позивача.
З показів свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3 вбачається, що вони працювали разом з позивачем у вищезазначений період в цеху обезводнення і даний період включений в їх пільговий стаж.
При зверненні в УПФ України в м. Калуші з приводу оформлення пільгової пенсії, листом № 182/ М-15 від 30.12.2008 року йому було відмовлено включити вищезазначений період в пільговий стаж з тієї причини, що дана професія не включена в Список №2, затверджений постановою КМ України № 1173 від 22.08.1956 р., а також що згідно уточнюючої довідки, виданої ВАТ «Оріана» вбачається, що стаж роботи на даній посаді в вищезазначені роки позивачу рахується як загальний.
У відповідності до п. «б» ст. 13 Закону України № 1788-ХІІ „Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 призначаються працівникам зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за результатами атестації робочих місць, чоловікам - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлених для окремих категорій працівників, для підтвердження трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 6 грудня 1992 року "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" - до затвердження Кабінетом Міністрів України списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, діяли відповідні списки, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року N 10, а до часу введення в дію зазначених списків діяли списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року N 1173.
Список N 2 було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року N 162. Посада на якій працював позивач до цього списку була віднесена. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року N 36 цю постанову визнано такою, що втратила чинність, і затверджено список N 2.
Необхідність атестації робочих місць при застосуванні списку N 2 передбачена постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року N 10, а також постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року N 36.
За правилом статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах, передбачених списками згідно постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року N 1173, пенсія за віком на пільгових умовах призначається відповідно до вимог, встановлених раніше діючим законодавством.
На момент звернення К. Н. М. із заявою про призначення пільгової пенсії, тобто у липні 2004 року, відповідно до розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення осіб, які працювали на роботах із шкідливими та важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт професій, посад і показників затверджених постановою Кабінет Міністрів України від 16 січня 2003 року N 36, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Необхідність атестації робочих місць при застосуванні списку N 2 передбачена постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року N 10, а також постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року N 36.
Між тим, сама по собі відсутність атестації робочого місця не є беззастережною підставою для відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача відповідного періоду його роботи. Більше того, за постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992р. №442 „Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці", проведення атестації є обов'язком роботодавця, а не працівника. Тому позивач не може відповідати за невиконання роботодавцем покладених на нього нормотворцем обов'язків по проведенню атестації робочого місця та нести негативні наслідки безвідповідальних дій того, тим паче, що він не має дієвих засобів впливу на поведінку власника, та за чинним законодавством, і не повинен її застосовувати.
Відповідно до ст. 101 Закону України „Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі. Так у комплекті документів, які подавались роботодавцем відповідачу, для оформлення пенсії, було подано довідку, яка не відповідає дійсному пільговому стажу позивача. І хоча протиріччя між пільговим стажем згідно трудової книжки позивача та вищезгаданої довідки різняться, відповідачем всупереч ст. 101 Закону України „Про пенсійне забезпечення" не зроблено перевірки обгрунтованості видачі такої довідки. Таким чином, Відповідач прийняв до уваги недостовірну довідку та надав їй більшу перевагу, замість того, щоб надати перевагу трудовій книжці Позивача, яка є відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України основним документом, про трудову діяльність працівника.
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про законність оскаржуваних вимог правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Калуші залишити без задоволення, а постанову Калуського міськрайонного суду від 12.05.2009 року у справі №2а-58/09 – без змін.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
В. Улицький
І. Олендер
В. Каралюс
Головуючий:
Судді: