АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Ткачук О.О.
суддів Косогор Г.О. Ісаєвої Н.В.
при секретарі Султановій Ю.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 березня 2010 року по справі за позовом Щербини Вґячеслава Євгеновича, діючого від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державного казначейства України, Міністерства Внутрішніх Справ України в особі Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області про відшкодування моральної шкоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди ,
встановила:
У грудні 2003 року Щербина Вґячеслав Євгенович, діючий від імені та в інтересах ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Державного казначейства України, Міністерства Внутрішніх Справ України в особі Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області про відшкодування моральної шкоди .
При цьому позивач посилався на наступне: у березні 1998 року ОСОБА_1 разом з неповнолітнім сином ОСОБА_3 з’явилась до Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області згідно повістки, яка була вручена їй раніше. У міліції посадова особа Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області майор ОСОБА_2 почав вирішувати спір між її сином та громадянином ОСОБА_4, застосовуючи незаконні методи вимагання грошей України та доларів США шляхом залякування, шантажу та інших протиправних дій, направлених проти позивачки та її сина.
Усе вищевикладене спричинило моральну шкоду ОСОБА_1, яку остання оцінила в 20 000 гривень та просила стягнути на її користь з Держави Україна в особі Державного казначейства України.
ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 1 710 гривень та моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10 березня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково, у задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовлено.
Справа №22ц–8850/2010 р. Головуючий 1- ої інстанції
Буран О.М.
Категорія: 30 Доповідач: Ткачук О.О.
На дане рішення була принесена апеляційна скарга ОСОБА_1, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення її позовних вимог у повному обсязі, та відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2
Заслухавши доповідача, яка доповіла зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
У ч.3 ст. 309 ЦПК України вказано, що порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміні рішення, якщо це порушення призвело до неправільного вирішення справи.
Ст.. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на Яківна посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 ЦПК України.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові за № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодуванні моральної (немайнової шкоди)» із змінами від 25 травня 2001 року у п. 5 вказав, що відповідно до загальних підстав цивільно – правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Відмовляючи ОСОБА_1 у позові, суд першої інстанції вірно виходив з того, що вона не навела жодного доказу, якій би підтвердив її позовні вимоги.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що позов ОСОБА_1 підтверджується рішенням Маліновського районного суду м. Одеси від 9 квітня 2005 року не береться судовою колегією до уваги, оскільки вищевказане рішення ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25 жовтня 2005 року було скасовано.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що доказами завданої позивачці моральної шкоди відповідачем є факт притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності також не береться до уваги, оскільки не наведено наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Що стосується рішення суду у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2, то судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, як4і привели до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи апеляційний суд Одеської області своєю ухвалою від 13 листопада 2003 року вирішив питання про поворот виконання рішення Маліновського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2001 року, та стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8 800 грн. які по вищевказаному рішенню було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1
Вищій адміністративний Суд України своєю ухвалою від 12 грудня 2006 року залишив вищевказану ухвалу без зміни.
Таким чином, питання заборгованості ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 уже було вирішено судом і відповідно до ст.. 61 п.3 ЦПК України, є обов’язковим і не підлягають доказуванню і перегляду при вирішенні іншої справи.
З таких обставин у суда першої інстанції підстави для задоволення позову ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 додаткової суми були відсутні.
Керуючись ст..ст. ч.1 п.4, ч.3 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 березня 2010 року - змінити.
ОСОБА_2 у позові до ОСОБА_1 – відмовити.
В іншій частині рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено на протязі двох місяців з дня проголошення до Верховного Суду України.
Головуючий підпис О.О. Ткачук
Судді підпис Г.О. Косогор
підпис Н.В. Ісаєва
З оригіналом згідно. Суддя О.О. Ткачук.