АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Ткачук О.О.
суддів Косогор Г.О. Ісаєвої Н.В.
при секретарі Султановій Ю.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Прокуратури Болградського району Одеської області, Державного казначейства України про відшкодування завданої моральної шкоди ,
встановила:
У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Прокуратури Болградського району Одеської області, Державного казначейства України про відшкодування завданої моральної шкоди .
При цьому позивач посилався на те, що ОСОБА_2, будучі помічником прокурора Болградського району Одеської області, ухвалив постанову про відмову у порушенні кримінальної справи від 27 вересня 2006 року, в якій було зазначено, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, що не відповідає дійсності.
Таким чином, позивач вважав, що відповідач завдав йому моральну шкоду, які він оцінив у 2 000 грн.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 19 травня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
На дане рішення була принесена апеляційна скарга ОСОБА_1, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши доповідача, яка доповіла зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
_____________________________________________________________________________
Справа №22ц–10433/10 р. Головуючий у 1-ї інстанції
Гусев О.Г.
Категорія: 30 Доповідач: Ткачук О.О.
Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи, Постановою від 27 вересня 2006 року помічник прокурора Белградського району Одеської області ОСОБА_2., розглянувши матеріали по заяві ОСОБА_1, відмовив в порушені кримінальної справи стосовно співробітників Белградського РВ УМВС України в Одеській області.
З зазначеній постанові ОСОБА_2. зазначив, що ОСОБА_1 неодноразово судимий.
Однак, згідно довідки МВС України, позивач до кримінальної відповідальності не притягувався.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав жодного доказу того, що йому було завдано моральної шкоди.
Згідно п.3 Постанови Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичний чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно п.4 вищевказаної Постанови, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, зазначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
ОСОБА_1 у своїй позовній заяві не зазначив розрахунку суми моральної шкоди в розмірі 2 000 гривень
За встановленими обставинами суд прийшов до вірного висновку, що позовна заява задоволенню не підлягала оскільки, згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи
пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 не надав суду жодного доказу того, що помилка, допущена в постанові про відмову в порушені кримінальної справи, принизила честь, гідність позивача, а також ділову його репутацію. Не надав такіх доказів позивач також і у судовому засіданні.
Суд перевірив усі докази, які навели сторони у підтвердження своїх вимог та заперечень, навів у рішенні фактичні обставини, які були встановлені судом при розгляді справи, вірно застосував правові норми, що регулюють ці правовідносини, та зробив вірний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та які б мали правове значення, у апеляційній скарзі не наведено.
Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам, постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 травня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двох місяців з дня проголошення до Верховного Суду України.
Головуючий підпис О.О. Ткачук
Судді підпис Г.О. Косогор
підпис Н.В. Ісаєва
З оригіналом згідно. Суддя О.О. Ткачук