КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
21.02.07 р. № 5/259
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Швець В.О
Судді
Жук Г. А.
Зеленіна Н.І.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Полтавської області від 19.10.2006 року
у справі № 5/259 (суддя Гетя Н.Г.)
за позовом Закритого акціонерного товариства «Ізумруд», с. Майбородівка, Кременчуцький р-н
до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Кременчук
про стягнення 29438 грн.
в с т а н о в и в:
Рішенням господарського суду Полтавської області від 19.10.2006 року у справі № 5/259 первісний позов було задоволено, стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на користь закритого акціонерного товариства «Ізумруд»29438 грн. суми боргу, 294,38 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні зустрічного позову -було відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 19.10.2006 р., як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства України і фактичним обставинам справи та постановлене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.
За апеляційною скаргою суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Полтавської області від 19.10.2006 р. згідно ст. 98 ГПК України Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 04.12.2006 р. порушено апеляційне провадження у справі № 5/259.
В судовому засіданні 14.02.2007 року було оголошено перерву на 21.02.2007 р. на 09-50.
Згідно розпорядження заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.01.07 р. справа розглядається колегією суддів, в такому складі: головуючий суддя -Швець В. О., судді -Жук Г.А., Зеленіна Н.І.
Закрите акціонерне товариство «Ізумруд», згідно ст. 96 ГПК України надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти вимог апеляційної скарги заперечує, просить рішення господарського суду Полтавської області залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Представник відповідача вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Представник позивача проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Крім самої апеляційної скарги, на адресу Київського міжобласного апеляційного господарського суду надійшла заява представника заявника апеляційної скарги СПД ОСОБА_1 -ОСОБА_2, про обставини, що перешкоджають розгляду справи. В зазначеній заяві, представник заявника апеляційної скарги наполягає на тому, що розгляду апеляційної скарги по суті заважає та обставина, що ним подано до господарського суду Полтавської області письмові зауваження на протокол судового засідання з приводу неповноти протоколу судового засідання по даній справі, які, всупереч вимогам ГПК України не були розглянуті судом першої інстанції.
У відповідності до ст. 811 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколами і протягом п'яти днів після їх підписання подавати письмові зауваження з приводу допущених у протоколах неправильностей або неповноти протоколу. Зауваження на протоколи у всіх випадках долучаються до матеріалів справи. Господарський суд розглядає зауваження на протокол протягом п'яти днів з дня подання зауваження і за результатами розгляду виносить ухвалу, якою приймає зауваження або мотивовано відхиляє їх.
Судова колегія вивчила мотиви подання письмового зауваження до протоколу судового засідання, та прийшла до висновку, що вказані зауваження не перешкоджають перегляду справи в апеляційному порядку, а обставини, що викладені у вказаній заяві, не впливають на прийняття апеляційним господарським судом постанови по суті господарського спору, адже, невідображення у протоколі судового засідання факту надання для огляду судом оригіналів документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи не може вплинути на винесення рішення, враховуючи той факт, що справжність наданих документів ні сторонами по справі ні судом під сумнів не ставилось.
Отже, враховуючи викладене, судова колегія прийшла до висновку, що господарським судом Полтавської області, після повернення матеріалів справи № 5/259 до суду має бути виконано вимоги ст. 811 ГПК України (про це свідчить і лист господарського суду Полтавської області)від 21.11.06 р. № 1374), проте, обставини, що викладені у заяві представника заявника апеляційної скарги від 13.02.07 р. не перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду встановила наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами врегульовано договором купівлі-продажу б/н від 12.05.2005 р. (а.с.24-26). Відповідно до умов вказаного договору, відповідач прийняв на себе зобов'язання згідно з графіком виготовлення та поставки (додаток № 1 до договору) поставити позивачу продукцію: піддони дерев'яні розмірами 1200x1000 мм, а позивач зобов'язався прийняти товар та здійснити попередню оплату в національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача.
Позивач свої зобов'язання виконав -здійснив попередню оплату на загальну суму 37760 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 996 від 12.05.2005 р., № 1019 від 17.05.2005 р., № 1054 від 20.05.2005 р., № 1120 від 30.05.2005 р., № 1130 від 31.05.2005 р., № 1146 від 01.06.2005 р., № 1164 від 02.06.2005 р., № 1180 від 03.06.2005 р., № 1185 від 06.06.2005 р., № 1121 від 09.06.2005 р., № 1254 від 13.06.2005 р., №1306 від 16.06.2005 р.
Відповідач свої зобов'язання належним чином та своєчасно не виконав -відповідно затвердженого сторонами графіку виготовлення, поставки та оплати продукції (а.с.26) останній зобов'язувався за період з травня по серпень 2005 року поставити позивачу продукцію в кількості 5000 штук, але фактично відповідачем було поставлено продукції в кількості 500 штук на загальну суму 8760 грн., що підтверджується накладними № 9 від 23.05.2005 р., № 10 від 27.05.2005 р., №11 від 31.05.2005 р. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 29000 грн.
Відповідно ст.ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ця стаття закріплює принцип договірної та законодавчої дисципліни. Якщо у зобов'язання встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.
Згідно ч.3 ст. 612 зазначеного кодексу, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодувати збитки.
13.03.2006 р. позивач направив відповідачу вимогу № 138 (а.с.9-10) про відмову від прийняття виконання зобов'язань та про повернення попередньо перерахованих грошових коштів у розмірі 29000 грн. протягом семи днів з моменту отримання цієї вимоги. Відповідач отримав вимогу 18.03.2006 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 592/3, але залишив її без відповіді та задоволення.
За односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх обов'язків протягом дії даного договору (п.8.2. договору), винна сторона сплачує неустойку в розмірі 0,5 % від суми договору.
Згідно з графіком виготовлення, поставки та оплати продукції, відповідач повинен був виготовити та поставити 5000 піддонів по ціні 17,52 грн., тобто сума договору становить 87600 грн. (17,52х5000). Отже, розмір неустойки складає 438 грн. Таким чином, позовні вимоги колегією апеляційного суду визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо зустрічного позову, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.
Відповідно умов договору купівлі-продажу від 12.05.2005 р. ПП ОСОБА_1 (продавець) зобов'язався передати у власність відповідача 5000 штук дерев'яних піддонів розміром 1200*1000 мм по ціні 17 грн. 52 коп. за 1 шт., а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти товар та оплатити його відповідно умов договору.
Між сторонами на момент його укладення було досягнуто згоди про те, що передача товару у власність відповідача буде здійснена протягом травня-серпня 2005 року у наступному порядку: у травні 2000 штук; у червні 1000 штук; у липні 1000 штук; у серпні 1000 штук., що підтверджується графіком поставки від 12.05.2005 р., що є додатком до договору від 12.05.2005 р.
А згідно п.п. 1.1., 6.1. договору відповідач (за зустрічним позовом) зобов'язувався сплатити позивачу грошові кошти за товар шляхом їх перерахування на його рахунок у банківській установі у порядку попередньої оплати.
Відповідно ст.ст. 538, 693 ЦК України у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару продавець має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Як стверджував відповідач (за первісним позовом), відповідно укладеного договору на продавця не покладався обов'язок щодо доставки (транспортування) товару у місцезнаходження покупця або в інше погоджене із ним місце.
Як передбачено ч.2 ст. 689 ЦК України покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до умов, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Тобто, як стверджував відповідач у зустрічному позові, що до з'явлення до ОСОБА_1 представника ЗАТ «Ізумруд», він не міг виконати обов'язок щодо фактичної передачі товару.
У відповідності до ч.1 ст. 613 ЦК України, якщо кредитор (у зобов'язанні із передачі товару ним є відповідач) не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку, кредитор вважається таким, що прострочив.
Враховуючи викладене, позивач (за зустрічним позовом) вважає, що за договором від 12.05.2005 р. прострочив саме кредитор. Зберігання товару позивач забезпечував і після закінчення строку дії договору від 12.05.2005 року, розраховуючи, що відповідач його забере. Лише після отримання від відповідача вимоги від 13.03.2006 р. за № 138, якою відповідач довів до відому позивача відмову від отримання товару, з метою зменшення розміру збитків позивач змушений був подати зустрічну позовну заяву про стягнення збитків в розмірі 10200 грн. на підставі ст.ст. 16, 22 ЦК України.
Проаналізувавши матеріали справи, колегія апеляційного господарського суду встановила, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню, а у зустрічному позові -слід відмовити, оскільки відповідно до графіку поставок попередня оплата повинна бути внесена до останнього дня відповідного місяця. Позивачем в зустрічному позові не зараховано як попередня оплата за травень 2005 року кошти в сумі 4000 грн., що були перераховані платіжними дорученнями № 1054 від 30.05.05 р., № 1130 від 31.05.05 р.).
Відповідно до ст. 255 ЦК України, у разі, якщо дія (перерахування попередньої оплати) має бути вчинена в установі (банк), то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Таким чином, відповідач виконав умови договору по оплаті продукції з моменту передачі в установу банку платіжного доручення, що підтверджується відміткою банку. Отже, відповідач виконав своє зобов'язання по оплаті продукції за травень місяць 2005 року в сумі в сумі 12760 грн., а продукції отримав лише на суму 8760 грн.
В червні 2005 року відповідно до графіку поставок, позивач повинен був поставити продукцію на суму 17520 грн. Відповідачем в порядку попередньої оплати на рахунок позивача було перераховано 25000 грн. Дана сума була перерахована позивачу з урахуванням подальшої співпраці за договором.
Стаття 538 ЦК України передбачає, що якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Таким чином, позивач повинен був додатково поставити продукцію за травень 2005 року на суму 4000 грн., за червень 2005 року повністю на суму 17520 грн. та за липень 2005 року на суму 7480 грн.
В зв'язку з тим, що позивач не виконав свого зобов'язання по передачі продукції в травні 2005 року, в червні 2005 року та липні 2005 року відповідно з графіком поставок, відповідач, керуючись ст. 538 ЦК України, зупинив виконання свого зобов'язання з попередньої оплати продукції за договором.
Умовами договору не встановлено місце виконання зобов'язання по поставці продукції. Відповідно до ст. 532 Цивільного кодексу України, якщо місце виконання зобов'язання не встановлене договором, то виконання провадиться за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання.
Згідно ст. 664 ЦК України встановлено, що продавець вважається таким що виконав зобов'язання з передачі товару у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Таким чином, місцем передачі продукції згідно зі ст. 532 ЦК України є місце виготовлення або зберігання товару. Дане місце в договорі не встановлено. Той факт, що передача продукції вже здійснювалась, не підтверджує того, що місце її зберігання або виготовлення було відоме відповідачу. В накладних на передачу товару не встановлено, якою особою цей товар приймався та чи була вона вповноваженою на приймання продукції від позивача, а також не можливо встановити в якому саме місці відбувалася передача продукції (адреса, чи місце зберігання , чи виготовлення, чи якесь інше місце).
Відповідно статті 664 зазначеного кодексу, встановлено, що товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Таким чином, позивач був зобов'язаний повідомляти відповідача про готовність товару до передачі.
Відповідно до графіку поставок, кінцевої датою передачі товару є останній день відповідного місяця. Тобто, до кінця кожного місяця (до 31 травня 2005 року, до 30 червня 2005 року, до 31 липня 2005 року, до 31 серпня 2005 року) позивач повинен був письмово повідомити уповноважену особу відповідача про те, що товар готовий до передачі, а також повідомити про місце передачі, так як воно в договорі сторонами не погоджено. Таким чином, позивач повинен був повідомляти про готовність продукції до передачі відповідачу кожного місяця, відповідно до графіку поставок.
Отже, має місце прострочення боржника, так як боржник -позивач, не виконав зобов'язання по передачі продукції у розпорядження відповідача у строк встановлений договором, а саме не повідомив про готовність продукції до передачі та про місце виконання зобов'язання.
Враховуючи викладене, судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Полтавської області від 19.10.2006 року у справі № 5/259 залишити без змін, а апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 -без задоволення.
2. Справу № 5/259 повернути господарському суду Полтавської області.
Головуючий Швець В.О
Судді
Жук Г. А.
Зеленіна Н.І.