Судове рішення #1302198

                                                                                                          Справа № 2-2845/ 07

                                                          

  РІШЕННЯ

                                                 ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

 

20 листопада 2007 р.                                                                                     м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді    Ольховського Є.Б.

при секретарі              Жидик А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу по позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, 3-і особи: ПП „Житлосервіс - 49”, ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди та вартості юридичних послуг, -           

                                                        ВСТАНОВИВ:

           

ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої залиттям квартири АДРЕСА_1у розміри 2540 грн., а саме 2540 грн. матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної. У своєї заяві позивач вказує, що вона мешкає  за адресою: АДРЕСА_1. У квартирі НОМЕР_1 вказаного будинку, яка розташована над її квартирою, мешкає відповідач ОСОБА_2. 20 березня 2005 року з вини відповідача, внаслідок залишення відкритим крана водопостачання на шланзі, який вів до пральної машини, сталося залиття її квартири. Внаслідок залиття в квартирі пошкоджений ремонт, завдано шкоди на загальну суму 2540 грн. Крім того, позивач прохає відшкодувати з відповідача моральну шкоду у розмірі 1000 гривень. У судових засіданнях ОСОБА_1. уточнила свої позовні вимоги та прохала стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 2429, 00 грн., моральну шкоду у розмірі 1650 грн. та судові витрати у розмірі 2414 грн. 42 коп.

В обґрунтуванні своїх вимог ОСОБА_1. в судовому засіданні пояснила, що 20.03.2005 року її розбудив сусід з 6 поверху та повідомив, що вона нібито залила його квартиру. Потім сусід з 6 поверху піднявся  на 8 поверх і сказав їй, що це залили з 8 поверху. Після цього прийшов сантехник ОСОБА_7. і перекрив воду з підвалу. До неї також прийшла сусідка з 8 поверху ОСОБА_3 з квартири НОМЕР_1 та запитала чим їй допомогти. Внаслідок залиття на кухні були залити стіни та стеля, стеля біля ванної кімнати та туалету та стіна від кухні в малий кімнаті. Вона звернулась до сусідів з квартири НОМЕР_1, щоб вони відшкодували їй заподіяну шкоду, але ОСОБА_3 дала їй тільки 200 гривен на ремонт. Вона неодноразово намагалася вирішити це питання у добровільному порядку, але відповідач відмовився відшкодувати шкоду у добровільному порядку, чим спричинив тяжкі душевні страждання, змусив витрачати час на тривалий судовий розгляд справи, в наслідок чого відбулось погіршення стану здоров'я ОСОБА_1. відшкодування якого вона оцінює в 1650 грн. і прохає стягнути з відповідача. Крім того прохає стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 2414 грн. 42 коп., які складаються з держмита в розмірі 58,50 грн., вартості експертизи - 355 грн.92 коп. і витрат на юридичну допомогу в розмірі 2000 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова в якості співвідповідачів по первісному позову було залучено співвласників квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, а також в якості 3-ї особи на стороні позивача з солідарними  вимогами - співвласницю квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_6.

            Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4.,ОСОБА_5., особисто, а також в якості представників за дорученням від ОСОБА_2., який в судове засідання не з'явився, у судовому засіданні заперечували проти позовних вимог по первісному позову та прохали в їх задоволенні відмовити. ОСОБА_2. подав зустрічну позовну заяву в якій зазначив, що 20.03.2005 року до нього до дому з'явилась громадянка ОСОБА_1., в супроводі сантехніка ОСОБА_7., і висловлюючись нецензурною лайкою, злякавши однорічного онука, почала кричати принижуючи честь і гідність ОСОБА_2., а в наступному, вимагаючи грошового відшкодування, начебто за залиття її квартири, завдала моральної шкоди яку ОСОБА_2. оцінив в розмірі 1600 грн. і прохав стягнути з ОСОБА_1. на його користь. Крім того, представником ОСОБА_2., були доповнені позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1. суми 1800 грн. - витрат на юридичну допомогу.

В судовому засіданні ОСОБА_3 пояснила, що 20.03.2005 року о шостій ранку вона встановила теч, при детальному огляді було встановлено, що  зіпсувалась гайка  шланга в пральній машині. Після цього вона відразу перекрила воду з крану регулятора зазначеного шлангу та почала збирати воду з полу.  В цей час  прийшов сантехнік ОСОБА_7, разом з ними була позивач ОСОБА_1., яка почала кричати, висловлювалася нецензурною лайкою. Сантехнік пройшов на кухню оглянув місце аварії. Потім вона пішла в квартиру ОСОБА_1., де були мокрі стіни та стеля на кухні, а також маленька пляма в кімнаті. Вона запропонувала ОСОБА_1. двісті гривень, як добросусідську допомогу, які вона взяла. Через місяць позивач повідомила їй, що 200 грн. їй не на ремонт не вистачить і почала вимагати додаткових коштів.

            ОСОБА_4. в судовому засіданні пояснила, що в квартирі НОМЕР_1 постійно не мешкає, але про конфлікт знає зі слів родичів. Неодноразово ОСОБА_1. в брутальній формі, в присутності свідків,  вимагала від родини ОСОБА_4. відшкодування наслідків залиття її квартири.

            ОСОБА_5. в судовому засіданні пояснила, що 20.03.2005 року вся їх родина була розбуджена ОСОБА_1. яка кричала, висловлюючись нецензурно, про залиття її квартири, хоча в наслідок пошкодження шлангу на підлогу квартири було пролите невелика кількість води, яка не могла завдати зазначених в позові збитків. Крім того зазначила, що ніякої комісії житлово-експлуатаційної дільниці, по розгляду залиття до них не приходило, оскільки сантехнік ОСОБА_7. прийшов разом з ОСОБА_1., а майстер ОСОБА_8. приходила набагато пізніше і в квартиру НОМЕР_1 взагалі не підіймалась.

ОСОБА_1. зустрічний позов не визнала і прохала в його задоволенні відмовити.

            3-я особа ОСОБА_6 в судове засідання  з'явилась. Первісний позов підтримала, прохавши залучити її до розгляду справи в якості співпозивача по первісному позову, зазначивши, що як співвласник квартири АДРЕСА_1, разом з своєю матір'ю - ОСОБА_1, від протиправних дій відповідачів, зазнала матеріальних та моральних втрат які прохала солідарно стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в розмірі визначеному в позовній заяві ОСОБА_1., на користь останньої та ОСОБА_6.       Представник 3-ї особи ПП „Житлосервіс - 49” до судового засідання не з'явися, про час розгляду справи повідомлявся належним чином про що свідчать зворотні поштові повідомлення, причини неявки суду не повідомив. Відповідно до вимог ч.3 ст. 36 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника ПП „Житлосервіс-49” оскільки в справі достатньо доказів для ухвалення рішення.

            Суд вислухавши думки сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи,  встановив наступне:

            відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 07.02.2005 року, співвласницями квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1та ОСОБА_6 ( т.1 с.с. 11), які зареєстровані та постійно мешкають за вищезазначеною адресою ( т.1 с.с.6,7).

            Власниками квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (т.2 с.с. 31).

            20.03.2005 року відбулось залиття квартири АДРЕСА_1 внаслідок зриву шлангу з пральної машини з квартири НОМЕР_1 цього ж будинку, що було зафіксовано актом комісії ПП „Житлосервіс - 49” в складі ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_7. (т.1 с.с.5).

            В судовому засіданні, після допиту свідків ОСОБА_9., ОСОБА_7., ОСОБА_8. було встановлено, що зазначений акт складався не на місці пригоди, а в житлово-експлуатаційній дільниці одним майстром - ОСОБА_8., яка зазначила причини залиття зі слів сантехніка ОСОБА_7, який в свою чергу не зміг з впевненістю вказати чи підписував він зазначений акт, але підтвердив причини залиття - зрив шлангу з пральної машинки в квартирі НОМЕР_1. Враховуючи вимоги ст. 11 ЦПК України про диспозитивність судового розгляду, а саме той факт, що суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, а також те, що відповідачі по первісному позову не ставили перед судом вимог про визнання акту недійсним, суд, враховуючи визнання відповідачами факту залиття, вважає встановленим доведеність як залиття 20.03.2005 року квартири АДРЕСА_1 з квартири НОМЕР_1 так і провину в зазначеному залитті відповідачів по первісному позову.

            За клопотанням ОСОБА_1., з метою встановлення розміру спричиненої матеріальної шкоди судом призначена та проведена експертиза.

            Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи № 9868 від 19.04.2006 року, вартість шкоди, завданої ОСОБА_1. внаслідок залиття квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням зношення ремонту на момент залиття становить 2353 грн. Вартість ремонтних робіт та будматеріалів, необхідних для проведення відновлювальних робіт може становити 2429 грн.

            Не згода відповідачів по первісному позову з визначеною експертом сумою не є підставою для не визнання її судом, оскільки від проведення своєї експертизи відповідачі відмовились ( т.2 с.с. 67).  

            Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою яка її завдала. Згідно ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

            Згідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, або заперечень. Враховуючи відсутність з боку відповідачів по первісному позову, яких не будь доказів, які б свідчили про менший розмір матеріальної шкоди завданої майну ІНФОРМАЦІЯ_1, суд вважає доведеною та стягує з відповідачів солідарно на користь ОСОБА_1. та ОСОБА_6. матеріальну шкоду в розмірі 2429 грн.

Суд не зменшує зазначену суму матеріальної шкоди на 200 грн., які було сплачено ОСОБА_3 ОСОБА_1, оскільки, як зазначили в судовому засіданні відповідачі по первісному позову, зазначена сума була сплачена не за відшкодування вартості ремонту, а як добросусідська, безкорисна допомога. Разом з тим, суд вважає необхідним вважати цю суму такою, яка сплачена в відшкодування моральної шкоди, в зв'язку з чим враховує її при визначенні моральної шкоди, оскільки відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Вимоги ОСОБА_1. та ОСОБА_6. про стягнення з відповідачів по первісному позову 1650 грн. на відшкодування моральної шкоди суд вважає завищеними, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_6 в зазначеній квартирі постійно не мешкає, а хвороби ОСОБА_1., які підтверджені медичною документацією, не вказують достеменно на причинно-наслідковий зв'язок з залиттям їх квартири. Разом з тим, суд враховує, що майну власників квартири АДРЕСА_1 завдано матеріальної шкоди, яка добровільно не відшкодована, вони змушені витрачати час на судову тяжбу, що завдає незручностей в повсякденному житті та порушує його уклад і вважає, що сума 500 грн. буде достатньо для відшкодування моральної шкоди. З урахуванням добровільної сплати 200 грн., з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_1. та ОСОБА_6. підлягає стягненню 300 грн. моральної шкоди.

         Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1600 грн., а також доповнення до зустрічного позову подані представником ОСОБА_2. -ОСОБА_5. про стягнення з ОСОБА_1. юридичних послуг в розмірі 1800 грн. суд вважає необхідним залишити без задоволення за наступних підстав:

            як встановлено в судовому засіданні 20.03.2005 року вранці до квартири АДРЕСА_2 прийшли ОСОБА_1. та сантехнік ОСОБА_7. оскільки з зазначеної квартири відбувалось залиття розташованої знизу квартири АДРЕСА_1. Ствердження позивача по зустрічному позову ОСОБА_2. та його доньки -ОСОБА_5., а також дружини ОСОБА_3 про недостойну поведінку ОСОБА_1., в зазначений час, спростовується свідченнями незацікавленої людини - свідка ОСОБА_7., який  в судовому засіданні не підтвердив нецензурної лайки з боку ОСОБА_1., а також того, що діями ОСОБА_1. якимось чином було завдано моральної шкоди мешканцям квартири НОМЕР_1. Вимоги ОСОБА_1. про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям її квартири, про що зазначили в судовому засіданні ОСОБА_4. таОСОБА_5., не можуть вважатися судом такими як вимагання грошових коштів, оскільки судом встановлено провину відповідачів по первісному позову в залитті квартири АДРЕСА_1.

 Відносно стягнення з ОСОБА_1. компенсації моральної (немайнової) шкоди, оскільки ці правовідносини мають похідний характер та пов'язані з встановленням факту порушення прав особи незаконними діями або бездіяльністю інших осіб враховуючи обставини справи, міжнародне законодавство ( Конвенцію про захист прав людини та основних свобод, яка є частиною національного законодавства) та рішення Європейського суду з прав людини у справі „Калок проти Франції” (2000р.), суд дійшов висновку, що позивачем не наведено точних і достатніх доказів щодо виникнення стресу та духовних страждань, які, за словами позивача виникло після відвідин його квартири ОСОБА_1. 20.03.2005 року. Оскільки суд не знаходить причинно-наслідкового зв'язку між духовними стражданнями ОСОБА_2. та поведінкою ОСОБА_1., тому вимоги позивача про стягнення моральних збитків по вказаним підставам відхиляє.

Оскільки суд відхиляє позов ОСОБА_2. до ОСОБА_1. без задоволення повинні бути залишені вимоги щодо стягнення з останньої на користь ОСОБА_2. судові витрати, які полягають в сплаті за юридичні послуги.

            Як підтверджено матеріалами справи, судові витрати по первісному позову: держмито в розмірі 58 грн. 50 коп., витрати на юридичну допомогу в розмірі 2000 грн., а також витрати на судово будівельну експертизу в розмірі 355 грн. 92 коп. несла ОСОБА_1., а не ОСОБА_6, а тому вони підлягають стягненню з ОСОБА_2., ОСОБА_3,ОСОБА_5., ОСОБА_4. солідарно на користь ОСОБА_1. Вимоги ОСОБА_6., про відшкодування судових витрат на її користь суд відхиляє як безпідставні.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. ст.ст.10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 294, 296 ЦПК України, ст.ст.23, 1166, 1167 ЦК України, Постановою пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», -                                 

В И Р І Ш И В :

                                   

            Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, 3-я особа: ПП „Житлосервіс - 49” про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

            Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_6 2429 грн. матеріальної шкоди та 300 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_1  2414 грн. 42 коп. судових витрат, в іншій частині позову - відмовити.

            Позов  ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди та вартості юридичних послуг - залишити без задоволення.    

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційній інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

 

 

            Суддя                                                підпис                                    Є.Б. Ольховський

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація