Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2010 р. справа № 2а-24881/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зеленова А. С.
при секретарі Кобець О.А.
за участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000841743/3-6789 від 13.10.2010 на суму 18586,50 грн., № 0000831743/3-678 від 13.10.2010 на суму 9293,58 грн., -
В С Т А Н О В И В:
29.10.2010 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Шахтарської ОДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000841743/3-6789 від 13.10.2010 на суму 18586,50 грн., № 0000831743/3-678 від 13.10.2010 на суму 9293,58 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті за результатами адміністративного оскарження рішень, винесених Шахтарською ОДПІ за наслідками проведеної перевірки (акт перевірки від 31.03.2010 № 370/17-111-1/2236308280). Перевіркою було встановлено порушення позивачем п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 13 п. 2, ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», п.п. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9, п. 22.10 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Відповідно до акту перевірки, у період з 01.01.2008 по 31.03.2009 позивач здійснювала діяльність на загальній системі оподаткування за умови сплати торгового патенту та сплати авансових внесків (податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності). Від податкових інспекцій були отримані відповідні завірені копії квитанції до прибуткових касових ордерів, які підтверджують факти виплачених коштів позивачу за надання послуг (проживання в готелі «Шахтар») та не підтверджують дані обліку позивача на загальну суму 61959 грн. без ПДВ, де ПДВ складає 12391 грн. Суми розрахунків по вищезазначеним квитанціям до прибуткових касових ордерів за період з 01.01.2008 по 31.03.2009 не включені до Книги обліку доходів та витрат підприємця № 337 від 10.08.2006, не проведені через реєстратор розрахункових операцій, не включені до звітів по використанню РРО, не включені до обсягу валового доходу до декларації про доходи за 2008 рік в сумі 48709 грн., за І квартал 2009р. в сумі 13250 грн. та у податкові декларації з податку на додану вартість. Сума валового доходу позивача за даними декларації про доходи за 2008 рік складає 1382871 грн., за даними позапланової виїзної перевірки – 1431580 грн. Розбіжність складає 48709 грн. Сума валового доходу позивача за даними декларації про доходи за перший квартал 2009р. складає 102289 грн., за даними позапланової виїзної перевірки – 115539 грн. Розбіжність складає 13250 грн. Дане порушення встановлено по копіях квитанцій до прибуткових касових ордерів, отриманих від інших ДПІ, Книзі обліку доходів та витрат підприємця № 337 від 10.08.2006, книзі ОРО до РРО № 05270011971, контрольним стрічкам від РРО, щомісячним звітам реєстратора розрахункових операцій, деклараціям про доходи.
Позивач заперечує факт отримання доходу у вигляді готівки за квитанціями, що стали підставою для нарахування податкового зобов’язання, оскільки відповідні господарські операції позивачем не проводилися, а квитанції до прибуткових касових ордерів є підробленими, не містять справжнього відбитку печатки позивача, заповнювалися не працівником позивача, а іншою особою та виконані на бланках, які відрізняються від тих, які використовує позивач. Вважає, що вказані обставини свідчать про наявність ознак злочинів, про що вона подала заяву до Шахтарського МВ ГУ МВС України в Донецькій області.
Просила позов задовольнити (т. 1 а.с. 3-5).
Позивач та її представник у судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином, надіслали клопотання про розгляд справи за їх відсутності. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та її представника.
Представник відповідача у судовому засіданні надав письмові заперечення проти позову, у яких вказав, що при проведені позапланової перевірки ФО-П ОСОБА_2 при порівнянні обліку доходів, відображених нею у Книзі обліку доходів та витрат № 337 від 10.08.2006 з відомостями, отриманими з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів ФО-П ОСОБА_2 за період з 01.01.2008 по 31.03.2009 встановлені розбіжності на загальну суму 83754,70 грн., у т.ч. ПДВ – 13959 грн., сума без ПДВ – 69795 грн., у т.ч. по періодах: за 2008р. – у сумі 67154,70 грн., у т.ч. сума ПДВ складає 11192 грн., сума без ПДВ складає 55962 грн.; за перший квартал 2009р. – у сумі 16600 грн., у т.ч. сума ПДВ складає 2767 грн., сума без ПДВ складає 13833 грн., які не найшли свого відображення в книзі обліку доходів та витрат підприємця за № 337 від 10.08.2006 і не включені до обсягу валового доходу в декларації про доходи за 2008 рік та перше півріччя 2009р. Відповідачем були спрямовані запити до інших ДПІ щодо підтвердження виплачених коштів ФО-П ОСОБА_2, на які отримано відповіді разом із завіреними копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів, що підтверджують факти виплачених ФО-П ОСОБА_2 коштів за надання послуг з проживання в готелі «Шахтар» та не підтверджують дані обліку суб’єкта господарювання на загальну суму без ПДВ 61959 грн., де ПДВ складає 12391 грн.
Валовим доходом підприємця, який здійснює діяльність на загальній системі оподаткування являється виручка, отримана від здійснення підприємницької діяльності. Перевіркою правильності визначення валового доходу, відображеного в деклараціях про доходи за 2008 рік та даними акту планової виїзної перевірки складає 1382871 грн., за даними перевірки – 1431580 грн. Розбіжність складає 48709 грн. Вказана розбіжність встановлена за результатами звірки даних відомостей з центральної бази Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів за ознакою 42 – дохід само зайнятої особи, та підтвердженими матеріалами перевірок, отриманих від інших ДПІ. Аналогічним чином була встановлена розбіжність в сумі валового доходу за перший квартал 2009 року у розмірі 13250 грн.
Таким чином, за порушення вимог ст. 13 п. 2, п. 3 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», з урахуванням п. 22.10 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п. 19.1 «а» ст. 19 цього Закону ФО-П ОСОБА_2 за період перевірки з 01.01.2008 по 31.03.2009 донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 9293,85 грн. Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, ст.. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», ФО-П ОСОБА_2 за вказаний період донараховано податку на додану вартість у розмірі 12391 грн. (т. 1 а.с. 22-25).
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Позивач – ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець 27.07.2006р. виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (т. 1 а.с. 8). Позивач взята на облік до Шахтарської ОДПІ як платник податків 27.07.2006 (т. 1 а.с. 26).
Шахтарською ОДПІ на підставі наказу начальника інспекції від 23.03.2010 № 117 (т. 1 а.с. 31) була проведена позапланова виїзна перевірка дотримання ФО-П ОСОБА_2 вимог податкового законодавства та інших законодавчих актів, контроль за якими покладено на органи ДПС, за період з 01.01.2008 по 31.03.2009, за результатами якої складено акт від 31.03.2010 № 370/17-111-1/2236308280 (т. 1 а.с. 33-71).
Згідно з висновком акту перевірки, ФО-П ОСОБА_2, допустила наступні порушення вимог законодавства:
- ст. 13 п. 2, п. 3 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», з урахуванням п. 22.10 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п. 19.1 «а» ст. 19 цього Закону;
- п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», ФОП ОСОБА_2 за вказаний період донараховано податку на додану вартість у розмірі 12391 грн. (т. 1 а.с. 70).
14.04.2010 Шахтарською ОДПІ були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0000831743/0-204, яким згідно з підпунктом «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та на підставі акту перевірки ФО-П ОСОБА_2 донараховано податок на додану вартість у розмірі 18586,50 грн., у т.ч. за основним платежем – 12391 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 6195,50 грн. (т. 1 а.с. 75);
- № 0000831743/0, яким згідно з підпунктом «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та на підставі акту перевірки ФО-П ОСОБА_2 донараховано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 9293,85 грн., у т.ч. за основним платежем – 9293,85 грн. (т. 1 а.с. 76).
Позивач оскаржила прийняті податкові повідомлення-рішення до Шахтарської ОДПІ (т. 1 а.с. 79, 85), ДПА в Донецькій області (т. 1 а.с. 77) та ДПА України (т. 2 а.с. 9-10), однак відповідними рішеннями податкових органів скарги позивача були залишені без задоволення (т. 1 а.с. 86-100, 107-109, 115-116), а податкові повідомлення-рішення – без змін.
За наслідками адміністративного оскарження Шахтарською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.05.2010 №№ 0000841743/1-259, 0000831743/1-258 (т. 1 а.с. 101, 103), від 12.08.2010 №№ 0000831743/2-505, 0000841743/2-504 (т. 1 а.с. 111, 112), від 13.10.2010 №№ 00008317/3-678, 0000841743/3-679 (т. 1 а.с. 117, 118).
29.10.2010 позивач звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом, в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 13.10.2010 №№ 00008317/3-678, 0000841743/3-679, прийняті за наслідками адміністративного оскарження.
У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд приходить до висновку, що відповідач у судовому засіданні довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, у зв’язку з чим суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
За змістом акту перевірки, від інших податкових інспекцій були отримані копії квитанцій до прибуткових касових ордерів, які підтверджують факти виплачених коштів позивачу за надання послуг (проживання в готелі «Шахтар») та не підтверджують дані обліку суб’єкта господарювання на загальну суму без ПДВ 61959 грн., де ПДВ складає 12391 грн., у т.ч. по періодах: з 01.01.2008 по 31.12.2008 у сумі 48709 грн., де ПДВ складає 9741,00 грн.; з 01.01.2009 по 31.03.2009 у сумі 13250 грн., де ПДВ складає 2650 грн. Суми розрахунків по отриманим квитанціям до прибуткових касових ордерів за період з 01.01.2008 по 31.03.2009 не включені до Книги обліку доходів та витрат підприємця № 337 від 10.08.2006, не проведені через реєстратор розрахункових операцій, не включені до звітів по використанню РРО, не включені до обсягу валового доходу в декларацію про доходи за 2008 рік (вх. № 37733 від 28.01.2009) в сумі 48709 грн., за 1 квартал 2009р. (вх. № 10328 від 29.04.2009р.) в сумі 13250 грн. та до податкових декларацій з податку на додану вартість (т. 1 а.с. 42-47, 58).
Пунктом 22.10 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визнано таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Отже, на позивача розповсюджуються норми розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян".
Частиною 2 статті 13 цього Декрету передбачено, що оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. До складу витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Частиною 2 статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" встановлено, що оподаткування доходів громадян податковими органами здійснюється на підставі: декларацій громадян про очікуваний (оціночний) у поточному році або про фактично одержані ними протягом року доходи; матеріалів перевірок діяльності громадян, проведених податковими органами; отриманих від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомостей про нараховані та виплачені платникам суми доходів і суми утриманих з них податків за формою, встановленою центральним податковим органом.
Підпунктом «а» пункту 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.
Що стосується податку на додану вартість, то відповідно до п.п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.
Згідно п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 цього Закону, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Пунктом 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», передбачено, що базою оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
Відповідно до п.п. 6.1.1. п. 6.1 ст.6 цього Закону, податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).
За приписами п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Саме виходячи із вказаних вище вимог законодавства Шахтарською ОДПІ було розраховано податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість, яке було донараховано ФО-П ОСОБА_2 спірними податковими повідомленнями-рішеннями.
Позиція позивача ґрунтується на тому, що квитанції до прибуткових касових ордерів, які були отримані Шахтарською ОДПІ під час проведення позапланової перевірки від інших податкових інспекцій, є підробленими, а, відтак, не можуть бути підставою для висновку податкового органу про не включення нею до складу валового доходу сум, вказаних у цих квитанціях. Разом із тим, такі доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.
Так, суду надані матеріали, що були отримані відповідачем під час проведення позапланової перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова, ДПІ у Печерському районі м. Києва, ДПІ у м. Первомайську, Центрально-Міського відділення ГОДПІ, ДПІ у Залізничному районі м. Львова, ДПІ у Сокальському районі, ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, ДПІ у Київському районі м. Донецька, ДПІ в м. Суми, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, серед яких копії квитанцій до прибуткових касових ордерів, виданих ФО-П ОСОБА_2 на адресу споживачів послуг готелю, у яких вказані суми, сплачені за проживання у готелі (т. 1 а.с. 119 – 179).
Крім того, підробка квитанцій не підтверджена відповідним вироком суду. Звернення позивача до Шахтарського МВ УМВС України в Донецькій області з приводу факту підроблення квитанцій (т. 2 а.с. 41-42) вказаний факт не доводить, оскільки розслідування по цьому факту ще не завершено, а матеріали бели передані у порядку ст. 116 КПК України до Ковпаківського РВ СМУ ГУМВС України у Сумській області (т. 2 а.с. 43).
До того ж, суд звертає увагу, що до правоохоронних органів позивач звернулася тільки 31.03.2010р., тобто вже після проведення позапланової перевірки та складання за її наслідками акту, хоча усі квитанції до прибуткових касових ордерів, які позивач вважає підробленими, видавалися протягом 2008-2009р.р.
Крім того, фактичне перебування осіб, яким були виписані квитанції до прибуткових касових ордерів, у готелі ФО-П ОСОБА_2 підтверджується відповідними посвідченнями про відрядження, подорожніми листами (т. 1 а.с. 119-179), з приводу підроблення яких позивач не заявляла у правоохоронні органи.
Таким чином, доводи ФО-П ОСОБА_2 про підроблення квитанцій до прибуткових касових ордерів документально не підтверджуються, у зв’язку із чим суд приходить до висновку про правомірність висновку Шахтарської ОДПІ щодо заниження позивачем валового доходу на суми отриманих коштів, підтверджених квитанціями до прибуткових касових ордерів.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не були обґрунтовані належними доказами її позовні вимоги, у зв’язку із чим відмовляє у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000841743/3-6789 від 13.10.2010 на суму 18586,50 грн., № 0000831743/3-678 від 13.10.2010 на суму 9293,58 грн. - відмовити.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 16 грудня 2010 року. Повний текст постанови складений та підписаний 21 грудня 2010 року.
Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Зеленов А. С.