Судове рішення #13020106

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №   2а-16576/09/2670                            Головуючий у 1-й інстанції:   Каракашьян С.К.  

Суддя-доповідач:  Бараненко І.І.


У Х В А Л А

Іменем України

"14" грудня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

   Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді –Бараненка І.І.,

суддів:                         Беспалого О.О.,

                                         Грибан І.О.

при секретарі судового засідання –Григоренко Т.І.,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2010 року в адміністративній справі №2а-16576/09/2670 за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрпроектбудсервіс»до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

У грудні 2009 року ВАТ «Укрпроектбудсервіс»звернулось до суду з позовом, в якому, посилаючись на норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», просило визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення –рішення №0002392301/0 від 30.09.2009р., №0002392301/1 від 07.12.09р.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2010 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, вказуючи на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати зазначену постанову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, Державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.04.2006 р. по 31.03.2009 р., за результатами якої складено акт № 6332/23-2/00860375 від 23.09.2009р., яким встановлено порушення позивачем п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Зокрема, встановлено, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат в III кварталі 2008 року витрати по консультаційним послугам в сумі 184765грн. та завищено задекларований у рядку 04.1 Декларацій з податку на прибуток показник «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)»у III кварталі 2008р. на суму 184765 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем укладено договір з суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_3 від 01.07.2008р. №01/07-2008р. про надання консультаційних послуг на суму 184765грн.. Згідно акту передачі послуг №1806/08МД-1, позивачу надані консультації з питань управління підприємством.  Звіти про виконання робіт надані іноземною мовою без перекладу на державну мову.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість висновку податкового органу про безпідставне віднесення позивачем сум, сплачених за даним договором, до складу валових витрат.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Отже, вищезазначеними нормами прямо передбачено включення до складу валових витрат будь –яких витрат за виключенням  встановлених у самому Законі обмежень.

На виконання договору №01/07-2008УП про надання консультаційних послуг з питань управління підприємством від 01.07.2008р., вартість послуг, які мали надаватися за зазначеним договором було узгоджено протоколом узгодження договірної ціни на рівні 184765грн.

Надані позивачу послуги прийнято ним за актом про надання консультаційних послуг №1806/08-МД-1 від 30.09.2008р.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абзац четвертий підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях позивача поршень статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п. 2.4 Наказу Міністерства фінансів України №88., відповідно до якої підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою вищезазначеної правової норми встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88  визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Як встановлено судом першої інстанції, договір №01/07-2008УП про надання консультаційних послуг з питань управління підприємством від 01.07.2008р. та акт про надання консультаційних послуг №1806/08-МД-1 від 30.09.2008р. містять всі вищезазначені реквізити.

Суд першої інстанції також обґрунтовано зазначив, що обов’язковість перекладу, встановлена пунктом 1.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку  передбачена для документів, що є підставою для записів у бухгалтерському обліку, а не для результатів виконаних робіт.

Беручи до уваги викладене вище,  колегія суддів вважає викладені в апеляційній скарзі доводи необґрунтованими і такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд міста Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2010 року в адміністративній справі № 2а-16576/09/2670  - без змін.

Дане судове рішення може бути оскаржене в порядку і строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складений 20 грудня 2010 року.


Головуючий                               __________________           І.Бараненко


Судді:                                         __________________           О.Беспалий

      __________________            І.Грибан

ДАНЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ СКЛАДЕНЕ У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ 20 ГРУДНЯ  2010 РОКУ


 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація