КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-5971/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхова С.В.
Суддя-доповідач: Губська О.А.
У Х В А Л А
Іменем України
"16" грудня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Ключкович В.Ю., Борисюк Л.П.
при секретарі Франчук О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу начальника Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс-Сервіс»до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0006001601/0 від 11.08.2009 року про донарахування ТОВ "Плюс-Сервіс" зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2832,33 грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 141,62 грн..
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2009 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач –ДПІ у м. Житомирі, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. У апеляційній скарзі посилається на неповне з»ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права.
В судове засідання з»явився представник відповідача, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, викладених у скарзі. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити ТОВ «Плюс-Сервіс»в задоволенні позовних вимог.
В судове засідання представник позивача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2009 року проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість, про що складено акт №4603/15-2.
11.08.2009 року за наслідками перевірки ДПІ у м. Житомирі винесене податкове повідомлення-рішення №0006001601/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 2832,33 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 141,62 грн.
Перевіркою встановлено порушення підприємством п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 року №757-р "Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов"язкових платежів)", а саме ТОВ "Плюс-Сервіс" до складу податкового кредиту червня 2009 року включено податкові накладні попередніх звітних періодів (січень 2008 року та березень 2009 року). Крім порушення п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону платник не скористався правом включення до податкового кредиту попередніх звітних періодів 2009 року суми податку по контрагентах без наявності податкових накладних.
Суд першої інстанції всебічно, повно, та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обгрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Підпунктом 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що зазначена норма Закону, яку, як вважає контролюючий орган, порушив платник податків, не містить ніяких вказівок та обмежень по строках отримання податкової накладної, і не обмежує строк дії права платників податків на формування податкового кредиту .
Законом України "Про податок на додану вартість", зокрема, п.п. 7.4.2, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не заборонено відносити до складу податкового кредиту податкові накладні попередніх звітних періодів.
Відповідно до листа ДПА України від 11.08.2004 року №15316/7/15-2417, у випадку, коли право на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулася оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.
Таким чином, ТОВ «Плюс-Сервіс»до складу податкового кредиту червня 2009 року включені податкові накладні попередніх звітних періодів, які фактично отриманні підприємством у червні 2009 року, що підтверджується реєстром отриманих податкових накладних та податковою звітністю, зокрема, додатком №5 (розшифровка зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів).
Також відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.
Проаналізувавши норми чинного податкового законодавства, доводи апеляційної скарги та письмових заперечень проти неї, дослідивши матеріли справи, колегія суддів приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0006001601/0 від 11.08.2009 року про донарахування ТОВ "Плюс-Сервіс" зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2832,33 грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 141,62 грн. були винесенні всупереч нормам, передбаченим податковим законодавством України.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу начальника Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс-Сервіс»до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкового повідомлення-рішення –залишити без задоволення, а судове рішення –без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Губська О.А.
Суддя Ключкович В.Ю.
Суддя Борисюк Л.П.