КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-9097/09/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І.
Суддя-доповідач: Бараненко І.І.
У Х В А Л А
Іменем України
"09" грудня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді –Бараненка І.І.,
суддів: Беспалова О.О.,
Ключковича В.Ю.,
при секретарі судового засідання –Григоренко Т.І.,
розглянувши апеляційну скаргу представника Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2009 року в адміністративній справі №2а-9097/09/1070 за позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про скасування рішення,
в с т а н о в и в :
Фізична особа –підприємець ОСОБА_3 (надалі –Позивач) звернулася у Київський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області (надалі –Відповідач), у якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.04.2009р. №0000391701/0/2377.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник Позивача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2009 року і прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
По справі встановлено що 12 грудня 2007р. ОСОБА_4 (чоловіком Позивача) було придбано за договорами пасажирське судно «Беркут»та буксир-штовхач «Пертоминск». У свідоцтві про право власності на буксир-штовхач його найменування було змінено з «Пертоминска»на «Везувій». 15 грудня 2007 року між ОСОБА_4 та Позивачем укладено договір оренди, згідно якого Позивач прийняла в тимчасове користування «теплоходи»«Беркут»та «Пертоминск».
Як вбачається з тексту договору, Позивачем взято в оренду (без зазначення строку) «Беркут»та «Пертоминск»для використання за призначенням. Названим договором стягнення орендної плати з Позивача не передбачалося, оскільки нею повинно було бути здійснено роботи по відновленню цих суден. Після завершення відновлюваних робіт Позивача було зобов’язано за власний рахунок зареєструвати «т/х»та передати їх у технічно відлагодженому стані. При цьому прізвище (найменування особи) до якої повинно було бути передано судна в договорі не зазначено.
Станом на дату розгляду справи у суді «Беркут»та «Пертоминск»(«Везувій») в порядку, який визначений постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 1997 р. № 1069 (Порядок ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України) їх власником ОСОБА_4 зареєстровані не були, що підтверджується наявним у матеріалах справи листом Інспекції головного державного реєстратора флоту України Міністерства транспорту та зв’язку України від 9 вересня 2008 року.
Згідно з наявними у матеріалах справи актами Позивачем 17 березня 2008 р. було здано в ремонт, а відповідно 30 квітня та 30 травня 2008 року прийнято з ремонту «Пертоминск»та «Беркут». За проведення ремонту «Беркута»та його знаходження на стоянці під час ремонту Позивачем сплачено АСК «Укречфлот»відповідно 44210 грн. 95 коп. і 7383 грн. 03 коп., за ремонт «Пертоминська»- 15527 грн. 16 коп. та 116 391 грн. 37 коп. Із загальної суми 183512 грн. 51 коп., сплаченої Позивачем АСК «Укречфлот», у подальшому податок на додану вартість в сумі 30585 грн. 42 коп. нею було включено до складу податкового кредиту по названому податку, зокрема, за лютий 2008 р. - 19398 грн. 56 коп., за травень 2008 р. - 9956 грн. 35 коп., листопад 2008 р. - 1230 грн. 51 коп.
Однак, Позивач не надав доказів про те, що пасажирське судно «Беркут»та буксир-штовхач «Пертоминск»(«Везувій») до основних фондів Позивача ніколи не включалися, оскільки належали та належать на праві власності її чоловіку ОСОБА_4, а строк їх оренди Позивачем у відповідному договорі визначено не було. Крім того, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру дозвіл на здійснення Позивачем діяльності вантажного річкового транспорту за кодом 61.20.02 було зареєстровано лише станом на 26 листопада 2008 р., тобто після її звернення до Відповідача із заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування.
Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи необґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що Київський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу представника Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2009 року в адміністративній справі №2а-9097/09/1070 –без змін.
Дане судове рішення може бути оскаржене в порядку і строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення складений 16 грудня 2010 року.
Головуючий __________________ І.Бараненко
Судді: __________________ О. Беспалов
__________________ В.Ключкович
ДАНЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ СКЛАДЕНЕ У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ 16 ГРУДНЯ 2010 РОКУ