№2-124/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2007 року м. Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:
Головуючого судді - Курбановой Н.М.
При секретарі - Петренко Ю.К.
За участю представників позивачів - ОСОБА_7
відповідачів- ОСОБА_8, ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кальміус», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протоколу та рішення загальних зборів від 25.02.2003 року та договору про передачу долі у статутному фонді підприємства від 10.06.2004 року недійсними,-
треті особи - приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округуОСОБА_6, державна Четверта нотаріальна контора м.Маріуполя,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулись до суду з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю «Кальміус», ОСОБА_4, ОСОБА_5 та просять визнати недійсним протокол та рішення загальних зборів від 25.05.2003 року та договір, укладений 10.06.2004 року про передачу долі у статутному фонді підприємства між ОСОБА_5 та ОСОБА_4
В обґрунтування позовних вимог представник позивачівОСОБА_7 суду пояснив, що позивачі, ОСОБА_4, ОСОБА_5 являються засновниками ТОВ «Кальміус», крім цього, до складу засновників входять ОСОБА_8 та ОСОБА_9 28.04.2006 року, на загальних зборах засновників товариства позивачам стало відомо від ОСОБА_4 , що ОСОБА_5 безоплатно передала 33% своєї долі у товаристві їй та надала учасникам товариства копію договору про безоплатну передачу долі від 10.06.2004 року. З цього договору позивачам стало відомо, що підставою для його укладання стало рішення загальних зборів, оформлене протоколом № 1 від 25.02.2003 року, на якому, як вказано у протоколі, одностайно було прийнято це рішення учасниками товариства, даний протокол було надано позивачам тільки 03.05.2006 року. Вважають, що ні протокол, ні рішення по ньому, ні договір передачі долі є недійсними, бо загальні збори 25.02.2003 року взагалі не проводились, бо позивачі та ОСОБА_5 на ньому присутня не були, повідомлення про проведення цих зборів ніхто із учасників товариства не отримував, у підписному листі не реєструвався, з повісткою дня ніхто ознайомлений не був, як не був ознайомлений з тими питаннями, які ставилися на голосування. Вважає, що при проведенні зборів були порушені вимоги ч.1 ст. 60 Закону України « Про господарські товариства», бо був відсутній кворум, а також були порушені вимоги ст. 53 вищеназваного Закону, а так як протокол та рішення по ньому недійсні, то і передача долі може відбуватися тільки при згоді інших учасників товариства, а такої згоди учасники товариства не давали, таким чином були порушені корпоративні права позивачів. Крім того, ОСОБА_5 вважала, що передаючі безкоштовно свою долю , вона отримає довічне утримання від відповідачки ОСОБА_4, чим також порушила права позивачів, як учасників товариства. До засновницьких документів та Статуту ніякі зміни внесені не були, що також, на думку позивачів, свідчить про незаконність договору та рішення зборів. Просить визнати протокол загальних зборів учасників ТОВ «Кальміус» від 25.02.2003 року та рішення по ньому недійсними та незаконними, у зв,язку з чим визнати недійсним договір про безоплатну передачу ОСОБА_5 ОСОБА_4 частки у статутному фонді у розмірі 33%.
Позивачі ОСОБА_1,ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги та дали аналогічні пояснення, просили позов задовольнити у повному обсязі.
ПозивачкаОСОБА_3 підтримала позовні вимоги, просила розглянути справу у її відсутності, надала суду письмові пояснення, в яких підтримала доводи позовних вимог позивачів та додатково пояснила, що будучі юридично неграмотною, підписувала на прохання відповідачки ОСОБА_4, від якої залежала по роботі, як підлегла, якісь документи, як така казала, для роботи підприємства, але ніяких зборів у 2003 році у товариства не було та про передачу долі ОСОБА_5 ОСОБА_4 їй стало відомо тільки у 2006 році. Вважає, що ОСОБА_4 ввела її у оману, бо вона не знала, що була записана головою зборів та ніколи не бачила книгу протоколів. Просить задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_5 позовні вимоги визнала та пояснила, що дійсно у 2003 році її донька ОСОБА_4 мала намір доглядати її довічно та за це вона передала їй 33% частки статутного фонду, про цю домовленість відповідачка написала їй розписку, ніяких загальних зборів в 2003 році з цього приводу не проводилося, їй, як учаснику товариства, ніяких повідомлень з цього приводу не направлялось, тому вважає, що рішення цих зборів є недійсним, таким чином є недійсним і договір про безоплатну передачу її долі у статутному фонді відповідачці ОСОБА_4, крім того, інші учасники товариства на цих зборах також присутні не були та своєї згоди на передачу її долі також не давали. Просить задовольнити позов.
Відповідачка ОСОБА_4 не з,явилася до судового засідання, документів, підтверджуючих поважність причин відсутності суду не надала, у той самий час приймає участь у інших судових засіданнях в Приморському райсуді м. Маріуполя, суд вважає за можливе розглянути справу у її відсутності, визнав причину її неявки неповажною. Допитана у попередніх судових засіданнях, позовні вимоги не визнала та пояснила, що 25.02.2003 року було проведено загальні збори учасників товариства, учасникам товариства повідомлення про призначення дати проведення загальних зборів не направлялися, а це повідомлення було вивішено на дошці на цьому підприємстві, кворум на зборах був, але підписного листа до цього протоколу в неї немає, вважає, що договір про передачу долі ОСОБА_5 на її користь є дійсним, просить відмовити у задоволені позову у повному обсязі.
Представник відповідачки ОСОБА_4 ОСОБА_9 підтримала пояснення ОСОБА_4, надала до суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутності у зв,язку із хворобою.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Кальміус» ОСОБА_8 до судового засідання не з,явися по невідомим суду причинам, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Будучі допитаним у попередніх судових засіданнях ОСОБА_8 суду пояснив, що загальні збори проводились, про що свідчить підпис у протоколі, підписний лист вже знищено, бо він зберігається три роки, угода між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 була добровільна та не порушує права інших учасників товариства, доля ОСОБА_5 не передавалась , а дарувалась
Приватний нотаріусОСОБА_6, представник державної Четвертої нотаріальної контори м. Маріуполя до судового засідання не з,явилися, просили справу розглянути у її відсутності, про що надали до суду відповідні заяви.
Статтею 6 Конвенції Ради Європи «Про захист прав людини та основних свобод» від 04.11.1950 року, ратифікованою згідно із Законом України від 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і відкритий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановлений законом.
Судом встановлено, що відповідачем по справі є юридична особа, яка уклала відповідний договір з приватним підприємством «Консалтінг-центр», працівники якого приймали участь у судових засіданнях та відповідно до ч.2, 4 ст. 169 ЦПК України, неявка відповідача, його представників в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причину неявки не є перешкодою для розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що позовні вимогиОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст. 4 Закону України «Про господарські товариства», товариства з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору та Статуту.
При цьому установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у ст.4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад, та порядок внесення ними вкладів.
Додані до матеріалів справи копії установчих документів, зареєстровані в виконавчому комітеті Маріупольської міської ради 31.10.1995 року, посвідчують наступні розміри часток учасників товариства :
ОСОБА_5 - 33%, ОСОБА_4 .- 24,4%, ОСОБА_1 - 24,0%,ОСОБА_3 - 2,8 %, ОСОБА_9 - 2,8%, ОСОБА_8 - 2,8 %,ОСОБА_2 - 5,3 %,ОСОБА_10 - 5,3 %.
Відповідно до ст.58 Закону України «Про господарські товариства», учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді.
Згідно з п. 7.11. Статуту товариства та ст. 60, 61 Закону України «Про господарські товариства», збори учасників товариства повноважні, якщо на них присутні учасники, які володіють у сукупності більш як 60% голосів.
Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.
Позивачі оскаржують протокол № 1 від 25.03.2003 рік ( а.с.19), з якого вбачається, що із 8 учасників, які мають 100 % голосів, на зборах були присутні 7, що складає 97,2 % від загальної кількості голосів, відсутня ОСОБА_8 з кількістю голосів 2,8 %. Головою зборів вказано ОСОБА_3, секретарем - ОСОБА_10
Відповідно до ст.10, 60 ЦПК України, кожна із сторін зобов,язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення по справі і щодо яких у сторін виникає та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не можуть грунтуватися на припущеннях.
Суду не надано доказів своєчасного повідомлення учасників товариства про день проведення зборів, відповідачем не доведено, що учасники товариства знали про питання , які вирішувалися на цих зборах , до протоколу загальних зборів не додано підписного листа, в якому реєструвалися учасники товариства з кількістю голосів для визначення кворуму даних зборів.
При таких конкретних обставинах, судом достовірно встановлено порушення вимог Закону України «Про господарські товариства» та Статуту підприємства щодо порядку проведення загальних зборів, визначення кворуму, вирішення питань передачі долі учасника товариства, у зв,язку з чим протокол загальних зборів № 1 від 25.02.2003 року та рішення по ньому є недійсними.
Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст угоди не може суперечити актам цивільного законодавства.
10.06.2004 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено договір про переуступку частки у статутному фонді підприємства у розмірі 33%.
У той самий час, 10.06.2004 року ОСОБА_4, згідно розписки ( а.с. 174) взяла зобов,язання перед ОСОБА_5 про довічне утримання та надала згоду, в разі наявності спору у суді, добровільна віддати долю останньої у розмірі 33% та не оскаржувати її у суді.
Пунктом 4 вказаного договору вказано, що усі корпоративні права і обов,язки виникають у ОСОБА_4 з моменту державної реєстрації відповідних змін.
Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» N 755-IV від 15.05.2003 передбачено, що зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом. Частиною 2 ст.17 цього Закону встановлено перелік відомостей, що вносяться до Єдиного Державного реєстру, зокрема: дані про розмір часток кожного із засновників (учасників).
Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у редакції, що була чинна під час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, та не були до нього внесені, не можуть бути використані в спорі з третьою особою.
Судом встановлено, що такі зміни до статутних документів підприємства не вносилися до теперішнього часу.
Дії відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суперечать чинному законодавству, порушують корпоративні права інших учасників товариства та спростовують пояснення представників ТОВ «Кальміус» щодо укладання між останніми договору дарування.
У зв,язку з тим, що суд визнає незаконним протокол та рішення загальних зборів від 25.02.2003 року , то і договір про переуступку долі ОСОБА_5 у розмірі 33% статутного фонду у розмірі 124,31 гривня ОСОБА_4, укладений 10.06.2004 року та посвідчений приватним нотаріусомОСОБА_6, на підставі рішення цих зборів, є недійсним.
На підставі викладеного, ст.4, 53, 54, 58, 59, 60, 61 Закону України «Про господарські товариства», ст.ст. 17,18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» , п.7.11 Статуту товариства з обмежено відповідальністю «Кальміус», керуючись ст. ст.10, 60, 212-215 ЦПК України, Законом України від 15.12.2006 року № 483-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення підсудності справ з приватизації та корпоративних спорів»,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кальміус», ОСОБА_4, ОСОБА_5 - задовольнити .
Визнати недійсними протокол № 1 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Кальміус».
Визнати недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю «Кальміус» від 25.02.2003 року ( протокол № 1).
Визнати недійсним договір про переуступку 33 % долі у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю «Кальміус», укладеного 10.04.2004 року міжОСОБА_5 та ОСОБА_4 та посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округуОСОБА_6
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного господарського суду Донецької області на протязі десяти днів з дня оголошення через Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області .
Суддя ___________
- Номер: 2-во/541/33/18
- Опис:
- Тип справи: на заяву у цивільних справах (2-сз, 2-р, 2-во, 2-др, 2-зз,2-і)
- Номер справи: 2-124/2007
- Суд: Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
- Суддя: Курбанова Н.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 31.10.2018
- Дата етапу: 05.11.2018