КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2010 року Справа № 2а-3869/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд
в складі головуючого: судді Петренко О.С.
за участю секретаря: Господарікова М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: фізичної особи –підприємця ОСОБА_1
до відповідача: Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.10.2010 року № 0000562320, суд - ,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції, яким просить визнати протиправними дії посадових осіб ДПА у Кіровоградській області щодо здійснення планової перевірки приватного підприємця ОСОБА_1 та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.10.2010 року № 0000562320, як незаконне.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.10.2010 року № 0000562320 було винесено з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву, відповідно до якого, позов ним не визнається у повному обсязі, посилаючись на те, що дії Кіровоградської ОДПІ є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, а вимоги позивача –необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
В судове засідання з’явилися позивач та представник позивача, які позов підтримали у повному обсязі та просили суд його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.
В судове засідання з’явилися представники відповідача, які позов не визнали з підстав вказаних в запереченні на позовну заяву.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою –підприємцем, узята на облік в органах державної податкової служби 05.07.2001 року за № 1823, перебуває на обліку у Кіровоградській міжрайонній ДПІ /а.с. 12,13/.
06.10.2010р. працівниками Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області ( далі - ДПА У Кіровоградській області) відповідно до плану проведення перевірок на жовтень 2010 року та на підставі направлення на перевірку від 24.10.2010р. за № 699, (а.с.33-35), здійснено перевірку з питань дотримання вимог Законів України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, господарської одиниці –магазину " Бонус" Відповідно до ст.8 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” Державна податкова адміністрація України, крім інших, здійснює такі функції: виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов’язану із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Згідно з п. 2 ч.1 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу” органи державної податкової служби, у випадках, в межах компетенції та порядку встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Відповідно до ст.ст.15,16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
У питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО), розрахункових книжок (РК) або книг обліку розрахункових операцій (КОРО) Закон України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є спеціальним.
Інші акти законодавства, у тому числі і Закон України „Про державну податкову службу в Україні”, застосовується в частині, не врегульованій Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Необхідно зазначити, що в ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу”, визначені підстави та порядок проведення планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів і у зв’язку з цим, ці норми не поширюються на перевірки щодо контролю за дотриманням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який регулює питання порядку проведення розрахунків і не відноситься до законодавства з питань оподаткування. Як вбачається з матеріалів справи перевірка проводилась стосовно контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності.
Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що планову перевірку було здійснено без попереднього повідомлення за 10 днів про планову перевірку, так як, відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», надіслання платнику податків за 10 днів повідомлення про проведення планової перевірки не передбачене.
Підстави та порядок проведення планових перевірок суб’єктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій, конкретизовано розділом 3 додатку 1 до наказу ДПА України від 27 травня 2008 року № 355 „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків”, які проводяться за окремими щомісячними планами органів державної податкової служби і за наявності направлень на перевірку.
Таким чином, проведення перевірок з метою контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності знаходиться в межах повноважень податкового органу та при наявності плану проведення такого виду перевірок та направлень на перевірку відповідає вимогам чинного законодавства, при цьому попередження суб’єктів господарювання щодо проведення планових перевірок не передбачене.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що відповідачем перевірку проведено у встановленому порядку, в межах наданих повноважень, а посилання позивача та його представника на те, що перевірка проведена з порушенням встановленого чинним законодавством порядку проведення перевірок є безпідставними.
Перевіркою встановлені порушення вимог законодавства України, зокрема:
п. п. 1, 2, 12, 13, ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон про РРО ) від 06.07.1995 року:
1)непроведення розрахункової операції через РРО та не видача розрахункового документа встановленого зразка, який засвідчує купівлю товару на суму 30-00 грн., а саме при купівлі слабоалкогольного напою 1 пляшки та 2 пачок цигарок розрахункового документа не вибито, покупцеві не надано;
2) реалізація товарно - матеріальних цінностей (телефонних карток ), які не обліковані у встановленому законодавством порядку, а саме: на даний товар відсутні будь - які документи (накладні), які засвідчують оприбуткування товару загальна вартість не облікованого товару за цінами реалізації становить 962, 40 грн. ( згідно відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів ( товарно - матеріальних цінностей ) станом на 06.10.2010 р.;
3) невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, сума невідповідності становить з урахуванням купівлі товару 591,25 грн.
За результатами перевірки складено Акт (довідка ) перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари ( послуги ), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 06.10.2010 року.
Форма акту затверджена наказом ДПА України від 12.08.2008 року № 534 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій".
Перевіряючими зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 1,2,12,13 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, п.1 ст.7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", ст. 15 Закону України" Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Перевірка проведена в присутності продавця ОСОБА_2, яка з актом перевірки ознайомлена, один примірник акту перевірки отримала, у зауваженні до акта перевірки зазначено, що претензій до перевіряючих не має.
Згідно пояснень продавця ОСОБА_2, невідповідність сумі готівкових коштів на місці проведення розрахунків виникла тому, що «не пробила по касовому апараті куплений товар, так як була прийомка сигарет і не відповідність по касі не проводились у повному обсязі". Відповідно сама особа, відповідальна за проведення розрахунків, не заперечує факту невідповідності готівкових коштів.
Технічні помилки в акті (невірно зазначена одна цифра ідентифікаційного номеру тощо ) не можуть бути підставою для скасування рішення про застосування штрафних ( фінансових ) санкцій при фактичній наявності та встановленні порушення, допущеного позивачем.
18 жовтня 2010 року відповідачем на підставі акту прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових ) санкцій № 0000562320, яким до позивача за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону про РРО на підставі ч. 1 ст. 17 вказаного Закону застосовано штрафну санкцію в розмірі 150,00 грн. (30,00 х 5 ), за порушення п. 12 ст. 3 Закону про РРО на підставі ст. 20 вказаного Закону застосовано штрафну санкцію в розмірі 1924,80 грн. 962,40,50 х 2 ) грн., за порушення п. 13 ст. 3 Закону про РРО на підставі ст. 22 вказаного Закону застосовано штрафну санкцію в розмірі 2086,25. (591,25 - 30,00 ) х 5.
Згідно з вимогами ст. 3 Закону України про РРО - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
12) вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.
13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідно до п.12 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Відповідно до ст.20 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” до суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виходячи з викладеного, передбачаються обов’язки осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність: вести облік товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” облік товарних запасів фізичною особою –суб’єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) –у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб’єктів малого підприємництва. Обов’язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Виходячи з вищевикладеного, фізична особа - підприємець, яка перебуває на загальній системі оподаткування, здійснює реалізацію товарів (послуг) через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, де також ведеться і облік товарних запасів.
Також фізична особа - підприємець, яка одержує доходи від здійснення будь-якої підприємницької діяльності, пов’язаної з виробництвом, реалізацією товарів, наданням послуг, зобов’язана вести облік доходів і витрат у книзі обліку доходів та витрат, згідно з додатком № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, доведеного наказом Головної ДПІ України від 21.04.93 № 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 р. за № 64.
Відповідно до абзацу восьмого статті 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р. N 727/98 форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб’єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
Відповідно до п.1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1269 від 26 вересня 2001 року, Книга обліку доходів і витрат (далі - книга) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку). Згідно п. 5 цього Порядку, суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
Підсумовуючи наведені норми, суд приходить до висновку, що фізична особа - підприємець веде облік товару та товарних запасів в книзі обліку доходів та витрат на підтсаві первинних документів та через РРО.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.33 Закону України «Про Національний банк України» до повноважень НБУ серед інших належить визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій.
Згідно з пп. 2.6 п.2 Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2007 року, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткування готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, відповідно до вимог глави 4 зазначеного Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Аналіз наведених вище положень нормативних актів та доводів, наданих сторонами дає змогу вести мову про те, що позивачем порушено вимоги пп.2.6 ч.2 Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2007 року.
Крім цього, слід звернути увагу, що відповідно до преамбули Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 12.06.1995 року № 436/95 встановлено розміри штрафних санкцій за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами –громадянами України, іноземними громадянами або особами без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюється НБУ.
Згідно ч.4 ст.17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ” у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій, до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ” у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Оскільки позивачем порушено норми Закону України про РРО та Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2007 року, суд приходить до висновку, що штрафні (фінансові) санкції є наслідком порушення касової дисципліни, порядок дотримання якої встановлено НБУ, з огляду на це і на підставі абз.3 п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року № 436/95, суд вважає, що відповідні санкції застосовані правомірно, у відповідності до положень діючого законодавства України.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, як суб’єкт владних повноважень довів правомірність прийнятого ним рішення про застосування штрафних (фінансових ) санкцій № 0000562320 від 18.10.2010року з урахуванням всіх встановлених судом фактичних обставин та вимог законодавства.
Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом вірно обраховано позивачу суми штрафних (фінансових ) санкцій в розмірі 4881,05 грн.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 159 –163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.10.2010 року № 0000562320–відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України –з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду підпис О.С. Петренко
Згідно з оригіналом