КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-6835/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.
Суддя-доповідач: Заяць В.С.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Зайця В.С.,
Суддів: Бараненка І.І.,
Борисюк Л.П.,
при секретарі: Франчук О.П.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Новоград-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ювілейне»до Новоград-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Новоград-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2010 року позов задоволено.
На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню.
З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що працівниками Новоград-Волинської ОДПІ на підставі виданих направлень проведено планову перевірку магазину ТОВ «Ювілейне», розташованого за адресою: м. Новоград-Волинський, вул. Коростенська, 44.
За результатами проведеної перевірки складено акт № 06150049/23-40 від 05.06.2009 року, яким зафіксовані порушення позивачем вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки за період з 01.04.2006 року по 31.12.2008 року встановлено заниження податку на прибуток в розмірі 1875 грн. та порушення п. 4 «Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги» затвердженим Постановою КМУ від 26.12.2003 року № 2035, п.п. 6.3.2 п. 6.3. ст. 6, п.п. а п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з фізичних осіб», в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за 2007 рік на суму 107,31 грн.
На підставі висновків даного акту перевірки 19.06.2009 року Новоград-Волинською ОДПІ прийняте рішення № 0000882303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 59689,40 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на те, що дані про кількість залишків алкогольних напоїв в магазині позивача на час перевірки станом на 13.05.2009 року працівниками Новоград- Волинської ОДПІ отримані в порушення вимог п. 15 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а сама перевірка проведена працівниками Новоград-Волинської ОДПІ поза строками, встановленими законодавством.
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу України», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Згідно із п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 111 даного Закону, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Положеннями п. 5 та п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язанні: у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Згідно із п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Пунктом 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
У відповідності до ст. 21 зазначеного Закону, до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Посилання суду першої інстанції на те, що працівники Новоград-Волинської ОДПІ не мали право проводити інвентаризацію та перевірка ТОВ «Ювілейне»проведена поза строками, встановленими законодавством не відповідають дійсності та колегією суддів не приймається до уваги, оскільки фактично було здійснено зняття залишків алкогольних напоїв, пива та тютюнових виробів. Крім того, даний акт зняття залишків був підписаний продавцем магазину в присутності якого проводилась перевірка.
Порушення строків проведення перевірки хоча і є порушення встановленого порядку перевірок, однак, на думку колегії суддів не може впливати на її результати та прийняті на підставі акту перевірки рішення.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що працівниками Новоград-Волинської ОДПІ проведено планову перевірку магазину ТОВ «Ювілейне»відповідно до вимог чинного законодавства та в межах наданих законом повноважень.
Згідно зі ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, судом першої інстанції неправильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Новоград-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції задовольнити, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2010 року скасувати.
Постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: _____________________В.С. Заяць
Судді: _____________________І.І. Бараненко
_____________________Л.П. Борисюк