Судове рішення #13014483

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №   2-а-211/09/2503                            Головуючий у 1-й інстанції:   Тіслюк І.І.  

Суддя-доповідач:  Заяць В.С.


У Х В А Л А

Іменем України

"30" листопада 2010 р.                                                                                                        м. Київ

 Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:                                                             Зайця В.С.,

                    Суддів:                                                          Бараненка І.І.,

                                                                                          Борисюк Л.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області на постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 20 березня 2009 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області про визнання протиправної відмови у виплаті щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов’язання здійснити нарахування і виплату зазначеної допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області про визнання протиправної відмови у виплаті щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов’язання здійснити нарахування і виплату зазначеної допомоги.

Постановою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 20 березня 2009 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 в частині невиплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області здійснити відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 перерахунок пенсії , включаючи підвищення її розміру відповідно до статусу категорії громадян «дитина війни»- на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 22 травня 2008 року і по 31 грудня 2008 року та її виплату на користь позивачів за виключенням грошової суми з виплаченого за вказаний період підвищення до пенсії.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін.

Судом встановлено, що позивачі є дітьми війни, що підтверджується копіями відповідних посвідчень.

Вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року № 2195 (далі –Закону № 2195), передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року № 2195 (далі –Закону № 2195), передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції посилався на рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, яким визнавались некоституційними деякі статті та положення відповідних Законів України «Про Державний бюджет на 2007 рік»і «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема такими, що не відповідають Конституції України визнавались ті норми, якими скасовувалось або змінювалось положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей України», в своїх рішеннях Конституційний Суд України зазначав, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів статтею 22 Конституції України не допускається. При цьому, застосовуючи положення ст.ст. 99, 100 КАС України, суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги про перерахунок недоплаченої щомісячної 30% надбавки до пенсії підлягають задоволенню частково за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, так як даний позов було подано в  лютому 2009 року, позивачами без поважних причин пропущено річний строк для звернення до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, а представник відповідача наполягав на застосуванні положень ст. 100 КАС України, тому суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, зобов’язавши відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком за період з22.05.2008 року по  31.12.2008 року.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія вважає за можливе погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладено в новій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в тому числі п. 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Крім того, зазначеним Рішенням Конституційного Суду України визначено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.

А відтак, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

В свою чергу, вимогами ст. 152 Конституції України передбачено, що закони, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду –без  змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи, які підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні, ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254  КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 20 березня 2009 року –без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:                                                  _____________________В.С. Заяць

                      Судді:                                                 _____________________І.І. Бараненко

                                                                                  _____________________Л.П. Борисюк

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація