ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" грудня 2010 р. Справа № 2a-4276/10/0970
09 год.25 хв.
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лучко О.О., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Тисменицькому районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності,-
ВСТАНОВИВ:
03 грудня 2010 року державна податкова інспекція у Тисменицькому районі звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач більш ніж протягом року, всупереч вимогам ст.9 Закону України “Про систему оподаткування”, п.п.4.1.1. п.4.1 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не подавав податкову звітність з будь-якого податкового платежу, що у відповідності до ч.2 ст.46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців” є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.183-2 КАС України судом 06.12.2010 року винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку разом із копією позовної заяви та доданими до неї документів направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову. 09.12.2010 року відповідач отримав надіслані матеріали, про що свідчить поштове повідомлення про вручення кореспонденції адресату. Відповідач у десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття скороченого провадження та копій позовних матеріалів не подав заперечення проти позову чи заяви про визнання позову.
Згідно із п.3 ч.5 ст.183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, судом встановлено, що ОСОБА_1 29.10.2007 року зареєстрована як суб»єкт підприємницької діяльності та 31.10.2007р. взята на облік як платник податків державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується довідкою ДПІ в Тисменицькому районі від 22.11.2010 року, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не подавала звітність до податкового органу з липня 2008 року по даний час (тобто більш ніж протягом року), чим порушила вимоги ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування”.
Відповідно до ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. №1251-ХІІ платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Пунктом 5 частини 1 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.
Пунктом 3 частини 2 статті 46 даного Закону передбачено, що підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Згідно із ч.3 ст.46 вказаного Закону фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу” № 509 від 04.12.1990 року органам державної податкової служби надано право звертатися у передбачених законом випадках до суду із позовною заявою про скасування державної реєстрації суб”єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.49 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.
Державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису (ч.3 ст.49 даного Закону).
Враховуючи те, що відповідач більш ніж протягом року не подавав податкову звітність, що підтверджується довідкою ДПІ в Тисменицькому районі, суд вважає вимогу про припинення підприємницької діяльності відповідача обґрунтованою, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.2, ст.ст. 8-14, ст.86, ст.183-2, Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1).
Відповідно до ч.1 ст. 49 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців" після набрання постановою законної сили, направити її копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запису про судове рішення та внесення запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності юридичної особи.
Відповідно до ч.9 ст.183-2 постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення.
Відповідно до ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.256 КАС України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження виконуються негайно.
Суддя: Лучко О.О.