КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-704/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Миколаєнко І.О.
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
"09" грудня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого –судді Коротких А.Ю.,
суддів Літвіної Н.М.,
Чаку Є.В.,
при секретарі Корж В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва до дочірнього підприємства «Надра-Сервіс» про стягнення податкового боргу, -
В С Т А Н О В И В :
У січні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми податкового боргу в розмірі 545246,21 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з таких підстав.
Колегією суддів встановлено, що відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на час розгляду даної справи судом за відповідачем перед державним бюджетом України обліковується податковий борг зі сплати ПДВ в розмірі 545246,21 грн., який є непогашеним.
Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Згідно з пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість № 251103 від 18 червня 2009 року, № 325204 від 17 липня 2009 року, № 395970 від 14 серпня 2009 року та № 444850 від 21 вересня 2009 року.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
На підставі вказаної норми права, самостійно визначені відповідачем у зазначених вище податкових деклараціях з податку на додану вартість податкові зобов’язання вважаються узгодженими.
Як вбачається з листа ВАТ КБ «Надра»№ 1090 від 18.09.2009 року, останній прийняв до виконання платіжні доручення відповідача на перерахування коштів, а саме: № 130 від 09.02. 2009 року, № 240 від 27.02.2009 року, № 242 від 02.03.2009 року, № 325 від 18.03.2009 року, № 324 від 18.03.2009 року, № 431 від 03.07.2009 року, № 285 від 13.03.2009 року, та зазначив, що Надра Банк не має можливості задовольнити вимогу відповідача щодо перерахування коштів на рахунки в інші банки.
Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Згідно з пунктом 8.3 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», за порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.
Згідно з п. 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі –Інструкція), розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня.
Пунктом 1.7 Інструкції встановлено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.
Відповідно до пп. 16.5.2. п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.
Аналіз вищенаведених правових норм свідчить про те, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов’язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням в ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобов’язань, в тому числі з податку на додану вартість, або податкового боргу, визначених платником податків.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обов’язок щодо погашення самостійно визначеного в податкових деклараціях розміру податку на додану вартість виконано відповідачем належним чином, а тому відсутні правові підстави для повторного стягнення з останнього податкової заборгованості.
Таким чином, суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову та доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції –без змін.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд –
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва –залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Чаку Є.В.