КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-6116/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пісоцька О.В.
Суддя-доповідач: Заяць В.С.
У Х В А Л А
Іменем України
"09" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Зайця В.С.,
Суддів: Бараненка І.І.,
Борисюк Л.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі міста Донецька на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2009 року по справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі міста Донецька до Державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація»про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація»про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 по шахті «Жовтнева»за період з 01 січня 2008 року по 30 червня 2008 року у сумі 4299 грн. 80 коп., по шахті «Петровська»за період з 01 листопада 2007 року по 31 липня 2008 року в сумі 45645 грн. 32 коп., а всього 49945грн. 12коп.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2009 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.
На вказану постанову суду позивач подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову і постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці»від 18 липня 2007 року № 937 визначено, що пільгові пенсії можуть призначатися за рахунок коштів підприємств та організацій (крім тих, що фінансуються або дотуються з бюджету) відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»працівникам, що працюють (працювали) на виробництвах, роботах за професіями і на посадах, не передбачених Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день. Оскільки, відповідач є державним підприємством, що фінансується з бюджету, не є правонаступником ДП «Шахта «Жовтнева», ДП «Петровська»та роботодавцем осіб, визначених в Списку № 2, то суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 49945 грн. 12 коп.
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія вважає за можливе погодитись з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
Відповідно до п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Згідно із п. 6.4 даної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до п. 4 Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1997 року № 939 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2002 року № 938), рішення про ліквідацію гірничого підприємства приймається Кабінетом Міністрів України за пропозицією Мінвуглепрому, погодженою в установленому порядку із заінтересованими органами виконавчої влади, в тому числі з відповідними облдержадміністраціями.
Положеннями п. 7 даного Порядку передбачено, що на підставі рішення про ліквідацію гірничого підприємства Мінвуглепром не пізніше ніж за рік до початку її проведення видає відповідний наказ, в якому визначаються заходи з підготовки гірничого підприємства до ліквідації, особи, відповідальні за їх проведення, дата припинення робіт з видобутку (переробки) вугілля та дата початку робіт з ліквідації гірничого підприємства, терміни їх виконання, а також підприємства, на які покладаються функції з проведення відповідно до затвердженого проекту ліквідації гірничого підприємства заходів, спрямованих на подолання соціально-економічних, гідроекологічних та інших негативних наслідків цієї ліквідації, та із здійснення постійного контролю стану гірничого підприємства, що ліквідується або ліквідовано (далі - замовник).
Згідно із п. 9 Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, Мінвуглепром видає не пізніше ніж за три місяці до початку робіт з ліквідації гірничого підприємства наказ про утворення ліквідаційної комісії. Ліквідаційна комісія відповідно до законодавства здійснює заходи щодо ліквідації гірничого підприємства, погашення кредиторської заборгованості, стягнення дебіторської заборгованості, скорочення чисельності працівників, а також готує і подає для затвердження Мінвуглепромом розподільний баланс з переліком основних виробничих фондів, які підлягають ліквідації та можуть бути використані для виконання робіт з фізичної ліквідації підприємства, та пропозиції щодо встановлення правонаступників майна, яке не підлягає фізичній ліквідації. Акт приймання-передачі погоджується з головою ліквідаційної комісії та керівником замовника і затверджується Мінвуглепромом. Після затвердження акта ліквідаційна комісія гірничого підприємства вживає заходів для завершення ліквідаційної процедури відповідно до законодавства з виключенням його з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій.
Судом першої інстанції встановлено, що Міністерством вугільної промисловості України від 31 січня 2000 року видано наказ «Про ліквідацію державного підприємства «Шахта «Жовтнева»№ 34 та призначено компанію «Укрвуглереструктуризація»підприємством по виконанню робіт з фізичної ліквідації шахти, а 28 квітня 2006 року видано наказ «Про ліквідацію державного підприємства «Шахта «Петровська»№ 270 та призначено ДП «Донецьквуглереструктуризація»замовником і виконавцем робіт, передбачених проектом ліквідації.
05 червня 2003 року наказом Міністерства палива та енергетики України «Про удосконалення структури управління процесом ліквідації вугледобувних, вуглепереробних і торфодобувних підприємств, що належать до сфери управління Мінпаливенерго»№ 280 створено державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств». На базі структурного підрозділу Донецька об’єднана дирекція державного підприємства «Укрвуглеторфреструктуризація»створено державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», яке є правонаступником майнових прав та обов’язків державного підприємства «Укрвуглереструктуризація».
Наказом Міністерства вугільної промисловості України «Про реорганізацію державних підприємств з ліквідації вугледобувних, торфодобувних та вуглепереробних підприємств»від 29 грудня 2007 року № 612 створено Державне підприємство з ліквідації вугледобувних, торфодобувних та вуглепереробних підприємств ДП «Укрвуглеторфреструктуризація».
Відповідно до пункту 3 вищевказаного Наказу припинено діяльність Державного підприємства (Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП «Донвуглереструктуризація», Державного підприємства Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних га вуглепереробних підприємств ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація», Державного підприємства «Центрально-Західна Компанія «Вуглеторфреструктуризація»шляхом їх реорганізації –приєднання до ДП «Укрвуглеторфреструктуризація».
Пунктом 8 Наказу встановлено, що ДП «Укрвуглеторфреструктуризація»є правонаступником усіх майнових прав та обов’язків ДП «Донвуглереструктуризація», ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація», «ЦЗК «Вуглеторфреструктуризація»згідно з передавальними балансами. Тобто, ДП «Укрвуглеторффсстструктуризація» є правонаступником усіх майнових прав та обов’язків ДП «Донвуглереструктуризація», як державного підприємства-замовника, а не основних виробничих фондів (шахт), які передано на ліквідацію.
Згідно із ч. 7 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у разі ліквідації страхувальника або втрати ним з інших причин юридичного статусу платника страхових внесків недоїмка сплачується за рахунок коштів та іншого майна страхувальника. У цьому разі особами, відповідальними за погашення недоїмки, є:
ліквідаційна комісія - стосовно підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій - платників страхових внесків, що ліквідуються;
підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії - стосовно утворених ними філій, представництв, осередків та інших відокремлених підрозділів - платників страхових внесків, що ліквідуються;
солідарно члени колективних та орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів - платників страхових внесків, що ліквідуються.
У разі недостатності коштів та іншого майна у страхувальника для сплати недоїмки особами, які несуть зобов'язання та відповідальність за сплату недоїмки, є:
засновники або учасники підприємства, установи та організації - платника страхових внесків, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за їхніми зобов'язаннями;
підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії - стосовно утворених ними філій, представництв, осередків, інших відокремлених підрозділів - платників страхових внесків, що ліквідуються;
правонаступники страхувальника, що ліквідується.
У разі реорганізації страхувальника зобов'язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до закону перейшли його права та обов'язки.
Передача платниками страхових внесків своїх обов'язків із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування третім особам, крім випадків, передбачених законодавством, забороняється.
Крім того, в листі Міністерства вугільної промисловості України від 16 грудня 2008 року, зазначено, що «рішення про ліквідацію вугледобувних та вуглепереробних підприємств було прийнято Кабінетом Міністрів України… і відповідно до Господарського Кодексу України зазначені підприємства ліквідуються без правонаступника», «ДП «Укрвуглеторфреструктуризація»при виконанні робіт відповідає лише за суворе дотримання вимог проектів ліквідації, які затверджені в установленому порядку».
Отже, на підставі вищевикладеного колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на відповідача не може бути покладено обов’язок щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, колишнім працівникам ДП «Шахта «Жовтнева», ДП «Петровська».
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувану постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача –без задоволення.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі міста Донецька залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2009 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: _____________________В.С. Заяць
Судді: _____________________ І.І. Бараненко
_____________________Л.П. Борисюк