ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" грудня 2010 р. Справа № 2а-4108/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Матуляка Я.П.
при секретарі Андрейчук Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Болехові
до відповідача: СП ТзОВ "Кутська лісова компанія"
про стягнення заборгованості у сумі 9042,96 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
19.11.2010 року управління Пенсійного фонду України в м. Болехові звернулося в суд з адміністративним позовом до СП ТзОВ "Кутська лісова компанія" про стягнення заборгованості в сумі 9042,96 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не було сплачено страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за вересень 2010 року в сумі 3783,99 грн., у зв’язку з чим, позивачем було прийнято рішення про застосування до відповідача штрафних санкцій в розмірі 1394,34 грн. та нарахування пені в сумі 3864,63 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості за порушення Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”складає 9042,96 грн.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, однак надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.Позов просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце проведення судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином. Правом подання заперечень щодо задоволення позову не скористався. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не надав.
Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повторного неприбуття відповідача –не суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З таких обставин, суд вбачає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Розглянувши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТзОВ спільне українсько-ізраїльське підприємство "Кутська лісова компанія" є юридичною особою, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відповідно до ст. 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” відповідач є страхувальником, який згідно ч. 1 ст. 15 вказаного Закону являється платником страхових внесків.
Статтею 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”№ 1058-ІV від 09.07.2003 р. визначено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, а також кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Частиною 2 ст. 5 Закону передбачено, що виключно тим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 даного Закону та розділу 4 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”відповідач зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески в розмірі 32 % суми фактичних витрат на оплату праці і 1-2 % від суми доходу у вигляді заробітної плати.
Приписами ч. 3 ст. 18 вказаного Закону встановлено, що страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
В силу ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV від 09.07.2003 р. страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, що дорівнює календарному місяцю для даного страхувальника. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч. 12 ст. 20 вказаного Закону).
Судом встановлено, що згідно поданого відповідачем звіту про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до органів ПФУ, поданого відповідачем за вересень місяць 2010 року, він зобов’язаний був сплатити суму страхових внесків в загальному розміні 3783,99 грн.
В судовому засіданні було встановлено, що відповідачем заборгованість по сплаті страхованих внесків не було погашено на момент звернення позивачем до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції в розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Приписами ч. 13. ст. 106 зазначеного Закону встановлено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було прийнято рішення від 12.10.2010 р. № 191 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, відповідно до якого до відповідача застосовано фінансову санкцію в розмірі 1394,34 грн. та нараховано пеню в розмірі 3864,63 грн. Станом на момент судового розгляду справи заборгованість по штрафним (фінансовим) санкціям та пені у відповідача складає 5258,97 грн.
Судом встановлено, що рішення про застосування до відповідача фінансових санкцій отримане уповноваженою особою відповідача 29.10.2010 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с.8). Оскільки відповідачем не було оскаржено рішення пенсійного органу в порядку ч. 13 ст. 106 даного Закону, а тому сума штрафу та пені є узгодженою та підлягає сплаті.
Таким чином, станом на момент судового розгляду справи заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Болехів становить 9042,96 грн., що підтверджується розрахунком боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені (а.с. 6) та іншими матеріалами справи.
Доказів сплати заборгованості відповідач суду не представив. За таких обставин суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-ізраїльського підприємства "Кутська лісова компанія" на користь управління Пенсійного фонду України в м. Болехові заборгованість по страхових внесках, фінансові санкції та пені в розмірі 9042 (дев'ять тисяч сорок дві) грн. 96 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Матуляк Я.П.
Постанова складена в повному обсязі 22.12.2010 року.