КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-80/09 Головуючий у 1-й інстанції: Якутюк В.С.
Суддя-доповідач: Заяць В.С.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Зайця В.С.
Суддів: Борисюк Л.П.,
Бараненко І.І.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області на постанову Богуславського районного суду Київської області від 17 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення.
Постановою Богуславського районного суду Київської області від 17 березня 2009 року позов задоволено частково. Визнано відмову управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області у виплаті ОСОБА_3 недовиплачених сум порічної одноразової п допомоги на оздоровлення за 2008 рік неправомірною.
Стягнуто з управління праці та соціального захисту населенню Богуславської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_3 недоотримані суми щорічної одноразової г грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік в сумі 2455 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню.
Судом встановлено, що позивач є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії та інвалідом 2 групи від захворювання, пов’язаного з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується копією відповідного посвідчення.
Вимогами ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується ліквідаторам Чорнобильської катастрофи в розмірі –п’ять мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянами за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Із письмової довідки Управління праці та соціального захисту населення Богуславської РДА від 06 лютого 2009 року вбачається, що ОСОБА_3 була виплачена допомога на оздоровлення за 2006 рік - 30.09.2006 року в сумі 120 грн., за 2007 рік - 21.12.2007 року в сумі 120 грн., за 2008 рік - 05.02.2008 року - 120 грн.
Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2008 року становить - 515 грн. на місяць, з 01 квітня 2008 року - 525 грн. на місяць, з 01 жовтня 2008 року - 545 грн. на місяць, з 01 грудня 2008 року - 605 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із загальних засад пріоритетності законів над нормативно-правовими актами, при цьому посилався на рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, яким були визнані неконституційними положення деяких статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».
При цьому, застосовуючи положення ст.ст. 99, 100 КАС України, суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення позивача як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підлягають задоволенню частково за 2008 року, так як позивачем без поважних причин пропущено річний строк для звернення до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, а представник відповідача наполягав застосувати положення ст. 100 КАС України, тому суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, стягнувши з відповідача недоотримані суми щорічної одноразової г грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік в сумі 2455 грн.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22 травня 2008 року Конституційним Судом України ухвалене рішення, яким визнано ряд положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними, зокрема статтю зазначеного Закону, якою зупинено дію ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до вимог ст. 152 Конституції України закони, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Разом з тим, відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.
Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.
Відтак, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не зобов’язаний проводити зазначені виплати у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що передбачені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.
За таких обставин, відповідач, здійснивши позивачу виплату вказаної допомоги на оздоровлення в травні 2008 року до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 22 травня 2008 року в розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», положення якого були чинними на момент здійснення такої виплати, виконав взяті державою зобов’язання та не порушив прав позивача.
Згідно зі ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, судом першої інстанції неправильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 196, 197, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області задовольнити, а постанову Богуславського районного суду Київської області від 17 березня 2009 року скасувати.
Постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: _____________________В.С. Заяць
Судді: _____________________Л.П. Борисюк
_____________________І.І. Бараненко