Справа № 22-1273/2007 рік Головуючий суддя 1 інстанції: Олійник П.В.
Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 листопада 2007 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Василевича В.С.
суддів : Гордійчук С.О., Шимківа С.С.
при секретарі :Чалій Н.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Костопільського районного суду від 2 серпня 2004 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1до відділу освіти Рівненської обласної державної адміністрації, фінансового управління Рівненської обласної державної адміністрації та Костопільської спеціалізованої школи-інтернату про стягнення надбавок за вислугу років, допомоги на оздоровлення та компенсації в зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Костопільського районного суду від 2 серпня 2004 року в позові ОСОБА_1відмовлено.
В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач вказує на його незаконність та невідповідність вимогам Конституції та ст. 22 Закону України ''Про оплату праці''.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити заявлені ним позовні вимоги.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у позові, суд виходив з того, що бюджетами на 1997-1999 роки не передбачалось виділення коштів на виконання вимог ст. 57 Закону України „Про освіту” в частині виплат надбавок за вислугу років та допомоги на оздоровлення.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки його зроблено в порушення вимог ст.ст. 40, 202 ЦПК України ( в редакції 1963 року).
Згідно із ч. 7 ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч.1 ст. 21 Закону України „Про оплату праці” працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору.
Статтею 57 Закону України „Про освіту” передбачені гарантії держави педагогічним, науково-педагогічним та іншим працівникам закладів освіти, в тому числі і виплата надбавок за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, які вводяться в дію відповідно з 01 січня 1997 року та з 01 січня 1998 року.
Вирішуючи питання про проведення виплат, передбачених статтею 57 Закону України „Про освіту”, слід враховувати роз'яснення п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” відносно того, що при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені у зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.
При цьому відповідно до статті 98 КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
Отже, вирішуючи спори про оплату праці науково-педагогічних працівників необхідно враховувати як положення статті 57 Закону України „Про освіту”, так і наявність бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів для забезпечення відповідних видатків.
За таких обставин, рішення суду не може залишатись в силі і підлягає скасуванню, оскільки судом допущено порушення норм матеріального права.
Разом з тим, Законом України від 9 вересня 2004 року №1994-ІУ „Про реструктуризацію заборгованості виплат, передбачених статтею 57 Закону України „Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” всі ці виплати визнані державним боргом, який виплачується, починаючи з 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету, в тому числі і позивачу, а тому немає передбачених законом підстав для покладення відповідальності за державний борг на відповідачів у справі : управління освіти облдержадміністрації, фінансове управління облдержадміністрації та Костопільську спецшколу-інтернат.
Керуючись ст.ст. 307,309,316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.
Рішення Костопільського районного суду від 2 серпня 2004 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1до відділу освіти Рівненської обласної державної адміністрації, фінансового управління Рівненської обласної державної адміністрації та Костопільської спеціалізованої школи-інтернату про стягнення надбавок за вислугу років, допомоги на оздоровлення та компенсації в зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чинності.
Головуючий :
Судді :