КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-9145/09/2570 (у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: < Текст >
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"28" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Петрика І.Й.,
суддів: Земляної Г.В.
Заяць В.С.
при секретарі: Проказіні О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор»до Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання: недійсними податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрікор»звернулось до суду з позовами, у яких, посилаючись на положення Закону України «Про податок на додану вартість», Постанов Кабінету Міністрів України від 12.05.99р №805 та від 26.02.99р. №271, просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 08.04.2009 року № 2510622300\3\911 –про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2200793 грн. та № 2510632300\3\910 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340 грн.; від 08.04.2009 року № 0032300\3\907 - про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1753253 грн.; від 08.04.2009 року № 2510592300\3\909 –про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 4238073 грн. та № 25106023 00\3\908-про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1020 грн.
В судовому засіданні за клопотанням представника позивача справи за вищевказаними позовними заявами об’єднані в одне провадження для спільного розгляду.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2009 року позов задоволено.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що на законодавчому рівні не встановлено обов’язку сільськогосподарських товаровиробників на застосування спеціального режиму в оподаткуванні податком на додану вартість. Крім того, Закон України «Про податок на додану вартість»та постанови КМУ №805 від 12.05.99 р. «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам: молока та м’яса в живій вазі»(зі змінами та доповненнями), (далі –Постанова КМУ № 805 від 12.05.99 р.) та № 271 від 26.02.99 р. «Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками –платниками податку на додану вартість, щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини», зі змінами та доповненнями (зі змінами та доповненнями) (далі - Постанова КМУ № 271 від 26.02.99 р.) не містять будь-яких норм, які б встановлювали заборону на відшкодування з бюджету від’ємної різниці між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду для сільськогосподарських підприємств. А відтак, позивач правомірно відображав обороти по господарським операціям з поставки переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання, яким також є позивач, в рядку 2.2. декларації з Податку на додану вартість, форма, якої затверджена Наказом ДПАУ №166 від 30.05.97 р. тобто загальній (бюджетній) декларації.
В апеляційній скарзі Відповідач, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову і прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апелянт вважає, що позивач підпадає під дію абз.2 п. 11.21 та п.11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», тобто під спеціальний режим: оподаткування ПДВ, а відтак мало відображати обороти по господарським операціям з поставки переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання в скороченій податковій декларації з Податку на додану вартість. Крім того, апелянт вважає, що залишок податкового кредиту за такими операціями покривається податковими зобов’язаннями наступних податкових періодів і не підлягає відшкодуванню.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрікор» з 12 квітня 2006 року зареєстроване як платник податку на додану вартість, і подає до Прилуцької об’єднаної Державної податкової інспекції Чернігівської області податкові декларації з податку на додану вартість за формою, затвердженою Наказом: Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»№ 166 від 30.05.97 р., тобто загальні податкові декларації, що передбачають розрахунок з бюджетом.
Прилуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувався в період за серпень 2008 року. За результатами перевірки складено акт від 22.10.08р. № 1055/23/336601.51, яким частково підтверджено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень місяць 2008 року у сумі 182445,00 грн. та встановлено порушення п. 4.1. ст. 4, пп.7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п.7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2., 7.7.4. п. 7.7 ст. 7, п.ГІ.21.П. 11.29. ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», її. 12 постанови КМУ від 12 травня 1999 року № 805, п. 4 постанови КМУ від 6 лютого 1999 року № 271, в результаті чого, ТОВ «Агрікор»завищило суму податку на додану вартість заявлену до відшкодування з бюджету за вересень місяць 2008 року на 2200793,00 грн.
За результатами розгляду акту податкової перевірки від 22.10.2008 року Прилуцька ОДПІ 30 жовтня 2008 року винесла податкові повідомлення-рішення № 2510622300/0/1512 про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 2200793,00 гривень, та № 2510632300/0/1513 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340 грн.
Прилуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувався в період за березень 2008 року. За результатами перевірки складено акт від 17.10.08р. № 1030/23/33660151, яким: встановлено порушення п. 4.1. ст. 4, пп.7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п.7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2., 7.7.4. п. 7.7 ст. 7, п.11.21.п. 11.29. ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 року № 805, п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 6 лютого 1.999 року № 271, в результаті чого, ТОВ «Агрікор»завищило суму податку на додану вартість заявлену до відшкодування з бюджету за квітень місяць 2008 року на 1857019,00 грн.
За результатами розгляду акту податкової перевірки від 17.10.2008 року Прилуцька ОДПІ 28 жовтня 2008 року винесла податкове повідомлення-рішення № 2510612300/0/1503 про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 1857019,00 гривень.
Прилуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень, липень та серпень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувався в період за травень, червень, липень 2008 року. За результатами перевірки складено акт від 10.10.08р. № 997/23/33660151, яким частково підтверджено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень місяць 2008 року у сумі 143788,00 грн., за липень 2008 року –63496,00 грн., за серпень 2008 року –207270,00 грн. та встановлено порушення п. 4.1. ст. 4, пп.7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п.7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2., 7.7.4. п. 7.7 ст. 7, п. 11.21л. 11.29. ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 року № 805, п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 6 лютого 1999 року № 271, в результаті чого, ТОВ «Агрікор»завищило суму податку на додану вартість заявлену до відшкодування з бюджету за червень місяць 2008 року на 950610,00 гривень., за липень місяць 2008 року в розмірі -1582325,00 гривень та за серпень місяць 2008 року в розмірі - 1705138,00 гривень.
За результатами розгляду акту податкової перевірки від 10.10.2008 року Прилуцька ОДПІ 22 жовтня 2008 року винесла податкові повідомлення-рішення № 2510592300/0/1489 про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 423073,00 гривень, та № 2510602300/0/1488 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020,00 грн.
Позивач скористався своїм правом та оскаржив прийняті рішення в межах ст. 5 ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 -Ш до Прилуцької ОДПІ, Державної податкової адміністрації Чернігівської області та до Державної податкової адміністрації України. Скарги ТОВ «Агрікор»залишені без задоволення і за результатами розгляду скарги ДПА України, відповідачем 08.04.09р. були винесені податкові повідомлення-рішення № 2510622300\3\911 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2200793 грн. та. № 25106323 00\3\910 про застування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340 грн.; № 0032300\3\907 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1753253 грн.; № 2510592300\3\909 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 4238073 грн. та № 2510602300\3\908 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1020 грн.
Проведеними перевірками встановлено, що ТОВ «Агрікор»з 01.01.2007 року є платником фіксованого податку, сума одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить більше ніж 75 відсотків від загальної суми валового доходу, тому підприємство підпадає під дію пункту 11.29. статті 11. Закону України «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями. Одночасно ТОВ «Агрікор» підпадає під дію другого абзацу пункту 11.21. статті .1.1. Закону України «Про податок на додану вартість». З 01.01.2007 року по даний час ТОВ «Агрікор»звітує з податку на додану вартість лише по декларації, що передбачає розрахунки, з бюджетом (загальна декларація або «бюджетна»).
Крім того, встановлено, що підприємством не ведеться облік операцій, які підпадають під спеціальний режим: оподаткування ПДВ відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість». Окремо не відображаються в податковому обліку податкові зобов’язання та податковий кредит по операціях з продажу молока, худоби, птиці, вовни, молочної продукції та м’ясопродуктів, виготовлених на власних переробних потужностях та продажу молока і м’яса живою вагою на переробні підприємства («скорочена»декларація з ПДВ) та податкові зобов’язання та податковий кредит по операціях з продажу продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва (крім молока, худоби, птиці, вовни), в тому числі і продукції, виготовленої на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім підакцизної продукції («скорочена»декларація з ПДВ).
В результаті проведеного розподілу фінансово-господарських операцій, які підпадають під спеціальний режим оподаткування ПДВ, шляхом: виключення податкових зобов’язань та податкового кредиту вищезазначених операцій з «бюджетної»декларації та відображення їх у спецдекларації № 1 (відповідно до вимог пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість») та спецдекларації № 2 (відповідно до вимог пункту 11.29 статті 11 даного Закону) встановлено, що в порушення пп. 7.7.1. 7.7.2. 7,7.4 п. 7.7. пп. 7.4.1 п. 7.4 п.. пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7. п. 4.1 ст. 4. п. 11.21. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», п.1.2 Постанови КМУ від 1.2 травня 1999 р. N 805, п. 4 Постанови КМУ від 26 лютого 1999 р. N 271 позивачем завищено суму податку на додану вартість заявлену до відшкодування з бюджету.
Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність прийняття податковим органом вищезазначених податкових повідомлень-рішень з огляду на наступне.
Пунктом 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що до 1 січня 2009 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, за продані ними переробним підприємствам молоко і м’ясо в живій вазі.
Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.
Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно підпункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», до 1 січня 2009 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.
Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.
Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.
Тому, відповідно до пунктів 11.21 та 11 .29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»Постановами Кабінету Міністрів України затверджено Порядок нарахування, виплат і використання: коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молока та м’яса в живій вазі (Постанова КМУ № 805 від 12.05.99 р.) та Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками –платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи-продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (Постанова КМУ № 271 від 26.02.99 р.).
Згідно з пунктом 6 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам: молоко та м’ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 № 805, переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік молока, молочної продукції, м’яса, м’ясопродуктів, виготовлених з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м’яса в живій вазі, та окремий облік іншої продукції.
За результатами окремого обліку продукції, виготовленої з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м’яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»визначають суми податкових зобов’язань та податкового кредиту, які виникають у зв’язку з переробкою та продажем такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, визначені цим Законом, з урахуванням нормативно-правових актів Державної податкової адміністрації. Визначена до сплати за окремою податковою декларацією сума податку на додану вартість перераховується переробним підприємством на його окремий рахунок. У разі встановлення за окремою податковою декларацією перевищення суми податкового кредиту над сумою податкових зобов'язань така сума перевищення перераховується переробним підприємством платіжними дорученнями з окремого рахунка на його поточний рахунок за умови надання органом державної податкової служби відповідного висновку в порядку, передбаченому для бюджетного відшкодування.
В силу вимог пункту 7 цього ж Порядку переробні підприємства щомісяця складають розрахунок нарахування сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продаж переробним підприємствам молока та м’яса в живій вазі згідно з додатком 2 за фактичними даними: про обсяги закупленого молока та м’яса в живій вазі і надходження на окремий рахунок сум податку на додану вартість. На підставі цього розрахунку переробними підприємствами проводиться остаточне перерахування платіжними дорученнями сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за здані молоко та м'ясо в живій вазі за звітний період. Не перераховані на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням.
Тобто, переробними підприємствами проводиться перерахування сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за здані молоко та м'ясо в живій вазі за звітний період.
Відповідно п. 1.2 Порядку від 12 травня .1999 р. N 805, сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за поставлені ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. При цьому сума акумульованого на окремому рахунку податку на додану вартість за поставлені молоко та молочну продукцію спрямовується, на придбання приладів і реактивів, необхідних для визначення показників якості молока і молочної продукції, фільтрувальних матеріалів, холодильного обладнання та доїльних установок у разі неналежного забезпечення ними сільськогосподарських підприємств.
Сільськогосподарські підприємства ведуть бухгалтерський облік розрахунків з податку на додану вартість на окремому аналітичному рахунку.
На підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість поставлених ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м’ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. Разом з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням з Мінагрополітики.
Залишок податкових зобов’язань відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість з поставленої зазначеної продукції, тобто різниця між податком на додану вартість, що надходить від покупців, та податком на додану вартість, сплаченим постачальникам, перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок.
Залишок податкового кредиту покривається податковими зобов’язаннями наступних податкових періодів.
Кошти, перераховані сільськогосподарськими підприємствами на окремий рахунок, використовуються ними для підтримки власного виробництва продукції тваринництва та птахівництва. У разі нецільового використання зазначені кошти стягуються до державного бюджету відповідно до законодавства.
Відповідно, до п. 4 Порядку від 26 лютого 1999 року N 271,: «На підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з –податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики. Залишок податкових зобов’язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку. Зазначений окремий рахунок сільськогосподарський товаровиробник повинен відкрити протягом одного звітного періоду. Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від’ємна різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам:, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов’язань наступних звітних періодів».
Відповідно до абзацу четвертого пункту 1.2 розділу 1 «Загальні положення»Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону) суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених, указаними пунктами.
Аналіз наведених приписів чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що при визначенні об’єкта оподаткування платник ПДВ, який підпадає під дію пунктів 11.21, 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», як податкове зобов’язання, так і податковий кредит декларує за спеціальною (скороченою) податковою декларацією. Крім того, бюджетне відшкодування –сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку.
Таким чином, висновок попередньої судової інстанції щодо обґрунтованості включення ПДВ з вартості операцій з поставки молока, худоби, птиці, вовни, іншої продукції, виробленої у власних переробних цехах, до загальної декларації із цього податку є безпідставним.
Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи обґрунтованими і такими, що спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення: справи або питання.
Виходячи з наведеного колегія суддів приходить до висновку про незаконність прийняття Чернігівським окружним адміністративним суд порушено вищевказані норми матеріального права, отже апеляційну скаргу належить задовольнити, а постанову суду - скасувати та прийняти нове судове рішення яким відмовити в задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрікор».
Керуючись статтями 196, 198, 202, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області –задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2009 року –скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор»до Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом: одного місяця шляхом подачі касаційної скарга до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: І.Й. Петрик
Судді: В.С. Заяць
Г.В. Земляна