ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
14 червня 2006 р. |
№ 25/331 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого: |
Кравчука Г.А. |
|
суддів: |
Мачульського Г.М. |
|
|
Шаргало В.І. |
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні |
|
касаційну скаргу |
Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 |
|
на постанову від |
Дніпропетровського апеляційного господарського суду 22.03.2006р. |
|
у справі господарського суду |
№ 25/331 Дніпропетровської області |
|
за позовом |
Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 |
|
до |
Відкритого акціонерного товариства “Чумаки” |
|
про |
усунення перешкод в користуванні майном |
|
та за зустрічним позовом |
Відкритого акціонерного товариства “Чумаки” |
|
до |
Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 |
|
про |
стягнення 34 200 грн., |
за участю представників
|
- позивача: |
не з'явився |
|
- відповідача: |
Клименко О.І. (довіреність від 09.06.2006р.), - |
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2005р. (суддя Чередко А.Є.) первісний позов задоволено. Постановлено усунути перешкоди у користуванні фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 орендованим у Відкритого акціонерного товариства “Чумаки” майном по договору оренди від 18.12.2003р. у вигляді чотирьох ставків та господарських споруд на території відділення НОМЕР_1 Відкритого акціонерного товариства “Чумаки”, шляхом заборони Відкритому акціонерному товариству “Чумаки” втручатися у здійснення фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 господарської діяльності та зняття охорони у орендованих позивачем ставків. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Чумаки” на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті держмита у сумі 85 грн. та сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. У задоволенні зустрічного позову постановлено відмовити.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2006р. (колегія суддів у складі: головуючого -судді Лисенко О.М., суддів Головка В.Г., Чохи Л.В.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2005р. в частині задоволення позовних вимог по первісному позову скасовано, в задоволенні позовних вимог по первісному позову відмовлено. В решті рішення постановлено залишити без змін.
В своїй касаційній скарзі позивач за первісним позовом просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2006р. та залишити в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2005р., посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 651, 783 Цивільного кодексу України, ст.ст. 24, 25, 32, 35 Закону України “Про оренду землі”, ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Позивач не використав наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні.
Заслухавши представника відповідача, переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України на підставі встановлених в них фактичних обставин, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та повноту їх встановлення у рішенні та постанові, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 18.12.2003р. між Відкритим акціонерним товариством “Чумаки” (орендодавець) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в експлуатацію чотири ставки та господарські споруди на території відділення НОМЕР_1 Відкритого акціонерного товариства “Чумаки”. Договір було укладено на 5 років, з умовою повідомлення орендаря орендодавцем в разі розірвання договору попередньо за 6 місяців. 26.11.2004р. представниками Відкритого акціонерного товариства “Чумаки” та головою сільської ради було складено акт обстеження ставків Відкритого акціонерного товариства “Чумаки” та визначено, що один ставок знаходиться без води, риба виловлена, а водопереливна труба відсутня. 29.11.2004р. головою правління Відкритого акціонерного товариства “Чумаки” було прийнято наказ НОМЕР_2, за яким було попереджено орендаря про розірвання з 01.06.2005р. договору оренди ставків від 18.12.2003р., а 01.06.2005р. прийнято наказ НОМЕР_3 про розірвання договору оренди від 18.12.2003р. з 02.06.2005р. та встановлення охорони ставків. 02.06.2005р. головою правління орендодавця прийнято наказ НОМЕР_4 про організацію цілодобової охорони ставків у зв'язку із розірванням договору оренди від 18.12.2003р. 19.06.2005р. представниками Відкритого акціонерного товариства “Чумаки” за участю голови сільради с. Чумаки та фізичних осіб -мешканців АДРЕСА_1 складено акт перевірки незаконного вилову риби у ставках Відкритого акціонерного товариства “Чумаки”, що знаходяться в оренді Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 за договором оренди НОМЕР_5 від 18.12.2003р., у якому встановлено, що Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 порушені умови договору оренди від 18.12.2003р., а саме -дозволений вилов риби за готівковий розрахунок 15 грн. з особи з видачею відповідних корінців вилову без представників Відкритого акціонерного товариства “Чумаки”, що не дає можливості встановити кількість виловленої риби та виконання п.п. 3.1, 3.2 договору оренди. Фізична особа -підприємець ОСОБА_1, дійшовши до висновку про неправомірність дій представників Відкритого акціонерного товариства “Чумаки”, що виразилось у перешкоджанні здійснення нею господарської діяльності та фактичному незаконному односторонньому розірванні договору оренди з боку Відкритого акціонерного товариства “Чумаки”, звернулась із відповідними заявами до правоохоронних органів, а згодом -з позовом до господарського суду про усунення перешкод в користуванні орендованим нею майном шляхом зняття охорони зі ставків та заборони Відкритому акціонерному товариству “Чумаки” втручатися в здійснення нею господарської діяльності. В свою чергу Відкрите акціонерне товариство “Чумаки” звернулось до господарського суду із зустрічним позовом про відшкодування збитків в розмірі 34 200 грн., спричинених Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 внаслідок недбалого користуванням нею орендованим майном.
Місцевий господарський суд, задовольняючи первісний позов, виходив з того, що Відкрите акціонерне товариство “Чумаки” з 01.06.2005р. в односторонньому порядку незаконно розірвало договір оренди від 18.12.2003р. з Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, і з 02.06.2005р. вона була позбавлена можливості використовувати орендоване майно внаслідок встановлення охорони ставків та недопущення її до орендованого майна, що, згідно висновків місцевого господарського суду, є порушенням приписів Цивільного та Господарського кодексів України. Як зазначено в рішенні місцевого господарського суду, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків відповідно до п. 2 ст. 773 та ст. 783 Цивільного кодексу України, однак в силу п.п. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, а згідно ст. 188 Господарського кодексу України, який є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері господарської діяльності, розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Також, як зазначено в рішенні, договір оренди від 18.12.2003р., укладений між сторонами, не містить умов щодо права орендодавця на розірвання договору у односторонньому порядку, а лише встановлює порядок повідомлення про розірвання договору. З врахуванням викладених правових норм та обставин справи місцевий господарський суд дійшов до висновку, що одностороннє розірвання договору від 18.12.2003р. з боку Відкритого акціонерного товариства “Чумаки” не відповідає вимогам закону, а відтак договір від 18.12.2003р. не є розірваний 01.06.2005р. і у Відкритого акціонерного товариства “Чумаки” були відсутні правові підстави для недопущення Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до користування орендованим майном. Зважаючи на приписи ст.ст. 14, 16, 319, 386, 396, 526 Цивільного кодексу України місцевий господарський суд визнав позовні вимоги позивача за первісним позовом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Відмовляючи у зустрічному позові місцевий господарський суд виходив з того, що підставою для цивільно-правової відповідальності за заподіяння збитків є правопорушення, яке включає у якості складових елементів: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки, причинний зв'язок між ними, а також вину особи, що заподіяла збитки. Оскільки місцевим господарським судом було встановлено, що: позивачем за зустрічним позовом не доведено протиправної поведінки відповідача за зустрічним позовом, яка призвела до заподіяння збитків у вигляді витрат на заповнення ставка водою та відновлення водопереливної труби і причинного зв'язку між ними; з матеріалів справи не вбачається, що необхідність відновлення водопереливної труби викликана винними діями відповідача за зустрічним позовом; позивачем за зустрічним позовом не підтверджено належними доказами суму заявлену до відшкодування та причинного зв'язку між неналежним виконанням Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 і заявленою в зустрічному позові сумою збитків; розрахунок збитків здійснено за період, в частину якого відповідач по зустрічному позову був фактично позбавлений можливості використовувати орендоване майно, місцевий господарський суд дійшов до висновку про порушення Відкритим акціонерним товариством “Чумаки” вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України і відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову. Апеляційний господарський суд погодився з вказаними висновками місцевого господарського суду, та залишив рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову без змін.
Крім того, в своїй постанові апеляційний господарський суд зазначив, що згідно з ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Відповідно до ч. 2 ст.762 Цивільного кодексу України плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі, форма плату за користування встановлюється договором найму. Відповідно до п. 3.2 Договору орендна плата складає 10% від всієї виловленої риби. Оскільки, як зазначено в постанові, сторони не дійшли згоди по істотній умові -по натуральній формі орендної плати, тобто не зазначили кількість риби, яка становить розмір орендної плати, та не узгодили яким чином сторони будуть визначати кількість виловленої орендарем риби і за який період, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що договір оренди ставків від 18.12.2003р. є неукладеним і не породжує для сторін яких-небудь обов'язків. За вказаних обставин рішення місцевого господарського суду в частині задоволення первісного позову судом апеляційної інстанції скасовано, а в задоволенні первісного позову відмовлено.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що згідно ст.1117 ч.1 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна скарга стосується перегляду у касаційному порядку судових рішень за первісним позовом. Рішення судів стосовно зустрічного позову у касаційному порядку не оскаржувались.
Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, який є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері господарської діяльності, розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Судом першої інстанції встановлено що договір оренди від 18.12.2003р., укладений між сторонами, не містить умов щодо права орендодавця на розірвання договору у односторонньому порядку, а лише встановлює порядок повідомлення про розірвання договору з умовою повідомлення орендаря орендодавцем в разі розірвання договору попередньо за 6 місяців. З врахуванням викладених правових норм та обставин справи місцевий господарський суд дійшов до висновку, що одностороннє розірвання договору від 18.12.2003р. з боку Відкритого акціонерного товариства “Чумаки” не відповідає вимогам закону, а відтак договір від 18.12.2003р. не є розірваний 01.06.2005р. Судом же апеляційної інстанції не встановлено що вказаний договір розірвано.
Крім того, в своїй постанові апеляційний господарський суд зазначив, що згідно з ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Відповідно до ч. 2 ст.762 Цивільного кодексу України плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі, форма плату за користування встановлюється договором найму.
Судам встановлено що відповідно до п. 3.2 Договору орендна плата складає 10% від всієї виловленої риби.
Згідно п.4 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що ст.ст.637, 213 ЦК України передбачають можливість тлумачення змісту правочину.
За вказаних обставин зважаючи на приписи ст.ст. 14, 16, 319, 386, 396, 526 Цивільного кодексу України місцевий господарський суд правомірно визнав позовні вимоги позивача за первісним позовом такими, що підлягають задоволенню.
Суд апеляційної інстанції неправильно застосував вказані норми матеріального права у зв'язку з чим постанову суду апеляційної інстанції в частині скасування рішення суду не можна вважати законною і обґрунтованою, а тому вона в цій частині підлягає скасуванню.
Суд першої інстанції в оскаржуваній частині всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, достеменно з'ясував дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосував норми матеріального права, що регулюють їх спірні відносини, а тому ухвалене ним рішення, в частині що переглядається у касаційному порядку, є законним і обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.6, 11110 ч.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2006р. у справі НОМЕР_15/331 Господарського суду Дніпропетровської області в частині скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2005р. скасувати, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2005р. у цій частині залишити в силі.
В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2006р. залишити без змін.
Головуючий Г. Кравчук
С у д д і Г. Мачульський
В. Шаргало