КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-66/09 Головуючий у 1-й інстанції: Романов П.Ф.
Суддя-доповідач: Заяць В.С.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Зайця В.С.,
Суддів: Бараненка І.І.,
Борисюк Л.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства фінансів України на постанову Могилів-подільського міськрайонного суду Вінницької області від 18 березня 2009 року по справі за позовом Могилів-Подільського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської райдержадміністрації, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про визнання неправомірних дій та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, -
ВСТАНОВИВ:
Могилів-Подільський міжрайонний прокурор звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської райдержадміністрації, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про визнання неправомірних дій та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 05 травня.
Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 18 березня 2009 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Міністерства фінансів України, Державного казначейства України по виплаті щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2007 року ОСОБА_1. Стягнуто з Міністерства фінансів України шляхом списання Головним управлінням Державного казначейства України недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2007 року на користь ОСОБА_1 в сумі 1175 (одна тисяча сто сімдесят п’ять) гривень 18 коп. В позові до Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області відмовити.
На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам у справі, допущені порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником війни, що підтверджується копією відповідного посвідчення, тому має право на пільги, встановлені ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що учасникам війни та прирівненим до них особам передбачена виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції посилався на те, що 9 липня 2007 року Конституційним Судом України ухвалене рішення, яким визнано ряд положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними, зокрема п. 13 ст. 71 зазначеного Закону, яким зупинено дію ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», при цьому вважав за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, зазначаючи, що позивачу належить виплатити недоплачену грошову допомогу до 5-го травня за 2007 рік в сумі 1175,18 грн.
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не погоджується з огляду на наступне.
09 липня 2007 року Конституційним Судом України ухвалене рішення, яким визнано ряд положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними, зокрема п. 13 ст. 71 зазначеного Закону, яким зупинено дію ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до вимог ст. 152 Конституції України закони, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Разом з тим, відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 09 липня 2007 року.
Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.
Відтак, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не зобов’язаний проводити зазначені виплати у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що передбачені Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.
За таких обставин, відповідач, здійснивши позивачу виплату допомоги до 5-го травня в квітні 2007 року до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 09 липня 2007 року в розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», положення якого були чинними на момент здійснення такої виплати, виконав взяті державою зобов’язання та не порушив прав позивача.
Крім того, задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, стягнувши кошти на користь ОСОБА_1 з неналежного відповідача, оскільки Міністерство фінансів України не здійснює виплат щорічної разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно зі ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, судом першої інстанції неправильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Міністерства фінансів України задовольнити.
Постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 18 березня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: _____________________В.С. Заяць
Судді: _____________________І.І. Бараненко
_____________________Л.П. Борисюк