КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-12584/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Блажівська Н.Є.
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
У Х В А Л А
Іменем України
"18" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Петрика І.Й.,
Суддів: Цвіркуна Ю.І.,
Парінова А.Б.,
при секретарі: Проказіні О.В.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу апеляційною скаргою Головного управління культури виконавчого органу Київської міської ради на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Київського міського голови, Головного управління культури виконавчого органу Київської міської ради про скасування розпоряджень та зобов’язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Київського міського голови, Головного управління культури виконавчого органу Київської міської ради про скасування розпоряджень та зобов’язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2010 року позовні вимоги були задоволені.
На вказану постанову суду відповідач, Головного управління культури виконавчого органу Київської міської ради, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що Позивач має дві вищі освіти –у 1997 році закінчив Бєлгородський університет споживчої кооперації, у 2005 році закінчив Тернопільську академію народного господарства за спеціальністю «економіка підприємства»та здобув кваліфікацію магістра з економіки підприємства.
Порядок проходження стажування в органах державної влади визначається згядно Постанови Кабінету Міністрів України від 1 грудня 1994 року № 804 «Про затвердження Положення про порядок стажування в державних органах».
Розпорядженням Київського міського голови від 17 липня 2009 року № 400 «Про стажування ОСОБА_3»ОСОБА_3 допущено до проходження стажування на посаді заступника начальника Головного управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на період з 20 липня до 21 серпня 2009 року.
22 липня 2009 року ОСОБА_3 прийнято Присягу державного службовця, про що зроблено відповідний запис у трудовій книжці Позивача.
Листом Міністерства культури і туризму України від 11 вересня 2009 року № 407/11-1/22-09 Начальнику Головного управління культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації, –Міністерство культури і туризму України погодило призначення ОСОБА_3 на посаду заступника начальника Головного управління культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації.
Наказом Головного управління культури і мистецтв від 9 жовтня 2009 року № 446-к «Про переведення ОСОБА_3»ОСОБА_3 переведено на посаду заступника начальника Головного управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з 30 вересня 2009, як такого, що успішно пройшов стажування на цій посаді. Присвоєно ОСОБА_3 9 ранг державного службовця та встановлено надбавки до посадового окладу: за дев’ятий ранг державного службовця у розмірі 90,00 грн., за високі досягнення у праці у розмірі 50 % посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця.
Розпорядженням Київського міського голови від 20 липня 2010 року № 430 «Про припинення державної служби ОСОБА_3»припинено державну службу 20 липня 2010 року у зв’язку з порушенням умов реалізації права на державну службу (пункт 1 статті 30 Закону України «Про державну службу»).
Як зазначено в преамбулі вищевказаного розпорядження, підставами для припинення державної служби Позивача є статті 4, 30 Закону України «Про державну службу», висновки Головного управління державної служби України щодо відповідності кваліфікаційним вимогам при призначенні на посади керівників структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (лист Головдержслужби України від 15 квітня 2010 року № 2962/43-10) та Постанова Колегії Головдержслужби України та Колегії виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 8 червня 2010 року.
Наказом Головного управління культури і мистецтв від 27 липня 2010 року № 252-к «Про ОСОБА_3»ОСОБА_3, заступнику начальника Головного управління культури і мистецтв, припинено державну службу 20 липня 2010 року у зв’язку з порушенням умов реалізації права на державну службу (пункт 1 статті 30 Закону України «Про державну службу»).
Вказаний Наказ Відповідача 2 від 27 липня 2010 року № 252-к «ОСОБА_3»прийнято на виконання Розпорядження Київського міського голови від 20 липня 2010 року № 430 «Про припинення державної служби ОСОБА_3».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ст. 5-1 Кодексу законів про працю України визначено гарантії забезпечення права громадян на працю.
Так, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення , а також сприяння у збереженні роботи (пункт 6 частини 1 статті 5-1 Кодексу законів про працю України).
Відповідно до статті 30 Закону України «Про державну службу»крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі: 1) порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону); 2) недотримання пов’язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону; 3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (стаття 23 цього Закону); 4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону); 5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону); 6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону; 7) неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 цього Закону. Зміна керівників або складу державних органів не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників, крім державних службовців патронатної служби.
Статтею 15 Закону України «Про державну службу»визначено порядок прийняття на державну службу.
Прийняття на державну службу на посади третьої–сьомої категорій, передбачених статтею 25 цього Закону, здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України. Порядок проведення конкурсу для вступу на державну службу регулюється Положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Дані про вакансії посад державних службовців підлягають публікації та поширенню через засоби масової інформації не пізніш як за один місяць до проведення конкурсу. Забороняється вимагати від кандидатів на державну службу відомості та документи, подання яких не передбачено законодавством України. Президент України, Голова Верховної Ради України, члени Уряду України, глави місцевих державних адміністрацій мають право самостійно добирати та приймати осіб на посади своїх помічників, керівників прес-служб, радників і секретарів згідно з штатним розписом і категорією, що відповідає посаді (патронатна служба). Порядок перебування на державній службі таких осіб установлюється відповідними органами.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів може погодитись з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну службу»право на державну службу пов’язує з необхідністю отримання відповідної освіти і професійної підготовки та проходження у встановленому порядку конкурсного відбору, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Проте, Позивачем, не надано доказів, які підтверджують відсутність у Позивача належної освіти, кваліфікації та знань для ефективного та раціонального виконання професійних обов’язків, дані, які б підтверджували негативну оцінку роботи Позивача його керівництвом чи несвоєчасне виконання (або невиконання взагалі) Позивачем ввірених йому обов’язків.
Щодо посилань Позивача на Довідник типових професійних характеристик посад державних службовців Наказом Головдержслужби, то колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що даний Довідник має рекомендаційний характер, а його положення не є обов’язковими до застосування.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Вимогами ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи викладені в апеляційній скарзі позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи, які підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні, постановив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління культури виконавчого органу Київської міської ради залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2010 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: І.Й. Петрик
Судді: