КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-3878/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко О.Є.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
У Х В А Л А
Іменем України
"07" грудня 2010 р. м. Київ
м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Костюк Л.О., Шостака О.О.
при секретарі - Горяіновій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2010 року в справі за позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 до ДПА в Чернігівській області та ДПІ у Козелецькому районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та скасування рішення,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПА в Чернігівській області та ДПІ у Козелецькому районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01 лютого 2010 року № 0000072333.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, а позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 15 січня 2010 року працівниками ДПА в Чернігівській області на підставі направлень на перевірку від 14 січня 2010 року № 19 та № 20 проведена планова перевірка магазину, що розташований за адресою: Чернігівська обл., с.м.т. Козелець, вул. Розумовських 28 та належить суб’єкту господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 В журналі реєстрації перевірок ПП ОСОБА_2 перевіряючі зробили відповідні відмітки стосовно перевірки.
За результатами перевірки складено акт від 15 січня 2010 року № 25084/2333, в якому зафіксовано незабезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків, а саме: не роздруковані фіскальні звітні чеки за 11.03.2009 року, 23.03.2009 року, 05.04.2009 року, 16.04.2009 року, 18.04.2009 року, 20.04.2009 року, 15.04.2009 року, 04.06.2009 року, 21.07.2009 року, 05.08.2009 року, 05.11.2009 року та 13.11.2009 року, тобто за 12 календарних днів. Записів в розділі 4 книги обліку розрахункових операцій про ремонт реєстратора розрахункових операцій на момент перевірки не було.
Перевірка проводилась в присутності продавця ОСОБА_3, яка підсипала акт перевірки без зауважень та отримала один примірник (а.с. 26-27).
01 лютого 2010 року відповідачем винесено рішення № 0000072333 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4080,00 грн., яке отримане позивачем 01 лютого 2010 року.
З матеріалів справи вбачається, що перевірка ФОП ОСОБА_2 була передбачена у графіку з підстав передбачених пунктом 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу», перевірку проведено на підставі направлень № 19 та № 20 від 14 січня 2010 року.
Перевірки з питань здійснення контролю за дотриманням суб’єктами господарювання встановленого порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, проводяться відповідно до повноважень органів державної податкової служби, визначених ЗУ «Про державну податкову службу в Україні».
Пунктом 2 частини 1 статті 11 цього Закону встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЗУ «Про РРО»контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню (ч.2 ст. 16 Закону).
З матеріалів справи вбачається, що позивач не відноситься до осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 Закону України «Про РРО», тобто здійснює продаж підакцизних товарів та застосовує реєстраційно –касовий апарат. Тому на позивача не поширюється дія частини 2 статті 11-1 ЗУ «Про державну податкову службу».
Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що до перевірок РРО застосовуються всі правила, що стосуються допущення посадових осіб до проведення планових та позапланових перевірок (ст. 11-2 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні»). Тому посадові особи податкового органу мають право приступити до проведення перевірок РРО за умови надання суб’єкту господарювання під розпис: направлення на перевірку; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки. Наказ на проведення планової перевірки не видається. При цьому обидва документи мають бути оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 11-2 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні».
Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та правильно прийшов до висновку про те, що фінансові санкції за порушення вимог ЗУ «Про РРО»не відносяться до системи податків та зборів (обов’язкових платежів), встановленої ЗУ «Про систему оподаткування», а відповідно не є ні податком, ні збором (обов’язковим платежем), а тому чинним законодавством не передбачено обов’язок відповідача попереджати позивача про проведення даної перевірки.
Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про РРО», книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.
Відповідно підпунктів 1,2 статті 3 ЗУ «Про РРО», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до пункту 6 ст. 3 цього ж Закону встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Пунктом 9 статті 3 цього Закону встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 17 ЗУ «Про РРО», за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
Порядок реєстрації КОРО передбачений Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженим наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000 року.
07.03.2008 року, 12.12.2008 року та 13.01.2010 року позивачу зареєстровано КОРО для використання з реєстратором розрахункових операцій.
Згідно з пунктом 2.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614, реєстрація першої книги ОРО на господарську одиницю здійснюється на підставі письмової заяви суб’єкта господарювання довільної форми, де зазначається сфера діяльності, а також надання ним таких документів та їх копій, завірених підписом керівника і печаткою суб’єкта господарювання –юридичної особи або особистим підписом суб’єкта господарювання –фізичної особи: копії свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта господарювання, дозвіл місцевого органу виконавчої влади на розміщення господарської одиниці.
В подальшому як визначено у пункту 2.4 Порядку № 614 ДПІ у Козелецькому районі перед реєстрацією книги ОРО ФОП ОСОБА_2 було забезпечено перевірку: шнурування книги ОРО; послідовне нумерування її сторінок, установлення на неї засобу контролю таким чином, щоб унеможливити розшнурування книги без порушення цілісності засобу контролю; здійснення на титульній сторінці книги записів, що містять дані про суб’єкта господарювання, кількість сторінок, номер установленого засобу контролю, дані про РРО.
При цьому, перевірка вимог ЗУ «Про РРО»щодо невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій не проводилась.
Позивач в суді першої інстанції надав довідку від 12 серпня 2010 року за № 7974, видану Козелецьким РВ УМВС в Чернігівській області про те, що до Козелецького РВ УМВС в чернігівській області від 18 травня 2010ь року із заявою звернулась гр. ОСОБА_2, яка просить надати допомогу в розшуку її документів, а саме: книги обліку ОРО, медичної картки, пенсійного посвідчення , які зникли при нез’ясованих обставинах в с.м.т Козелець 17 травня 2010 року біля 14:00 год. Дану заяву зареєстровано в журналі реєстрацій та повідомлень про злочини та пригоди Козелецького РВ УМВС за № 1181 від 18 травня 2010 року. По даному факту Козелецьким РВ УМВС проведено перевірку і прийнято рішення про відмову в порушення кримінальної справи згідно з пункту 2 статті 6 КПК України.
Отже, на момент проведення перевірки (15 січня 2010 року) книга ОРО за 2009 рік була в наявності, про що свідчить акт перевірки від 15 січня 2010 року та пояснення продавця ОСОБА_3, а заява про зникнення книги ОРО була подана до правоохоронних органів тільки 18 травня 2010 року.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем вчинено порушення пункт 9 статті 3 ЗУ «Про РРО», тому відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції до ФОП ОСОБА_2, яка не забезпечила щоденний друк фіскальних звітних чеків та зберігання в книзі ОРО.
Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія прийшла до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції, рішення постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді