КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-1259/10                            Головуючий у 1-й інстанції:   Шевченко Т.М.  

Суддя-доповідач:  Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" листопада 2010 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:                                                       Петрика І.Й.,

суддів:                                                                            Земляної Г.В.

                                                                                 Парінові А.Б.

при секретарі:                                                                Проказіні О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 06 березня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про встановлення факту наявності повноважень та визнання рішення недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач (ОСОБА_3) звернувся до суду з адміністративним позовом до Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про встановлення факту наявності повноважень та визнання рішення недійсним.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06 березня 2009 року відмовлено у відкритті провадження.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану ухвалу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції слід залишити без змін.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень   (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції прийшов до висновку, що даний позов не підвідомчий адміністративному суду, оскільки необхідною та єдиною ознакою суб’єкта владних повноважень є здійснення цим суб’єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб’єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Отже, в даному випадку спір, який виник між ОСОБА_3 та Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією, немає відносин та ознак в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, під перелік публічно-правових справ, на які не поширюється компетенція адміністративних судів, встановлений ч. 2 ст. 17 КАС України, ця справа не підпадає.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що даний спір не має ознак справи адміністративної юрисдикції, а тому не повинен вирішуватись в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови у відкритті провадження.

Вимогами ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи викладені в апеляційній скарзі позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи, які підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні, постановив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 200, 205, 206 КАС України -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 06 березня 2009 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя:                                                                             І.Й. Петрик

        Судді: