ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" грудня 2010 р. Справа № 54/339-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Івакіна В.О., суддя Черленяк М.І.
при секретарі –Голозубовій О.І.
за участю
прокурора –не з’явився
представників:
позивача – ОСОБА_1 за дорученням № б/н від 13.05.2010 року
відповідача –не з’явився
1-ї третьої особи –Лободи Л.Г. за дорученням № 1026/16 від 22.12.2010 року
2-ї третьої особи –не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги 1-ї третьої особи (вх. № 4258Х/1-32) та прокурора (вх. № 4429 Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 08 листопада 2010 року у справі
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків
до Харківської міської ради, м.Харків
треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору –
1. Державне підприємство «Завод ім. В.О. Малишева», м.Харків
2. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м.Харків
за участю прокуратури Харківської області, м.Харків
про визнання права власності
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 04 серпня 2008 року у справі № 53/179-08 позов задоволено. Визнано за Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3 право власності на нежитлові приміщення підвалу № І-VІІІ в літ. "Б-1" загальною площею 91,1 м. кв., та приміщення 1-го поверху № 42-1, 42-2, 42-4, 42-5, 43-2, 43-3, 43-4, 44-1, 44-2, 44-3, ХІ в літ "Б-1" загальною площею 99,6 м. кв., що розташовані в будинку АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 34-36).
Постановою Вищого господарського суду України від 26 листопада 2009 року касаційну скаргу Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" задоволено, рішення господарського суду Харківської області від 04 серпня 2008 року скасовано, а справу передано до господарського суду Харківської області на новий розгляд до господарського суду Харківської області. У постанові зазначено, що у зв’язку з розглядом справи без участі ДП «Завод ім. В.О. Малишева» господарський суд при вирішення спору не встановив та не дослідив обставини, які мають суттєве значення для справи стосовно доводів ДП «Завод ім. В.О. Малишева» про наявність його прва власності на спірні приміщення (т.1 а.с.84-88).
Рішенням господарського суду Харківської області від 08 листопада 2010 року (суддя Хотенець П.В.) позов задоволено. Визнано право власності на нежитлові приміщення підвалу № І-VІІІ в літ. "Б-1" загальною площею 91,1 м. кв., та приміщення 1-го поверху № 42-1, 42-2, 42-4, 42-5, 43-2, 43-3, 43-4, 44-1, 44-2, 44-3, ХІ в літ "Б-1" загальною площею 99,6 м. кв, що розташовані в будинку АДРЕСА_1 за Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3 (т.2 а.с.147-151).
1-ша третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 08 листопада 2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Вказує на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач заявляв позовні вимоги про визнання за ним права приватної власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1, проте у рішенні зазначені приміщення, розташовані в АДРЕСА_1. Також зазначає, що будівля за АДРЕСА_1 належить до комунальної власності міста, а приміщення, розташовані в б. 5 «А»по вул. Фрунзе в м. Харкові є власністю ДП «Завод ім. В.О. Малишева».
Прокурор також подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 08 листопада 2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Вказує на те, що позивачем не надано суду доказів в підтвердження здійснення ним будівництва, а саме: чином розробленої проектної документації, квитанції на будівельні матеріали, касові чеки тощо, що виключає можливість визнання за ним права власності. Також зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача з відповідною заявою про збереження об'єкту та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для закінчення будівництва або для експлуатації об'єкту.
Враховуючи, що апеляційні скарги 1-ї третьої особи та прокурора на рішення господарського суду Харківської області від 08 листопада 2010 року скасувати стосуються однієї і тієї ж справи, між тими ж сторонами, колегія суддів дійшла висновку про об'єднання зазначених апеляційних скарг в одне апеляційне провадження.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні його представник зазначив, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з’ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. На цій підставі просить рішення господарського суду Харківської області від 08 листопада 2010 року залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора та 1-ї третьої особи залишити без задоволення.
Відповідач та 2-га третя особа у судове засідання не з’явилася, про час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи є зворотнє повідомлення про вручення ухвали суду.
Приймаючи до уваги належне повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі відповідно до ст.75 ГПК України без участі представників позивача та третьої особи за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши доводи прокурора та представника 1-ї третьої особи, колегія суддів встановила наступне.
Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд зазначив, що позивач на протязі 2005-2008 років за власні кошти провів реконструкцію та ремонт нежитлових приміщень підвалу № І-VІІІ в літ. "Б-1" загальною площею 91,1 м. кв., та приміщення 1-го поверху № 42-1, 42-2, 42-4, 42-5, 43-2, 43-3, 43-4, 44-1, 44-2, 44-3, ХІ в літ "Б-1" загальною площею 99,6 м. кв., що розташовані в будинку АДРЕСА_1. Відповідно до технічного паспорту на ім’я позивача від 24 липня 2008 року вказані нежитлові приміщення знаходяться у одноповерховій будівлі. Представник першої третьої особи на стороні відповідача - Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" в судових засіданнях надав пояснення про те, що Державне підприємство "Завод ім. В.О. Малишева" є власником спірної житлової будівлі за адресою м. Харків, АДРЕСА_1. Проте, ні відповідач, ні 1-ша третя особа не надали суду правовстановлюючих документів про право власності на спірні нежитлові приміщення. Надані ДП "Завод ім. В.О. Малишева" документи не є правовстановлюючими документами та доказами, які підтверджують право власності на спірні нежитлові приміщення Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева". На підставі наведеного господарський суд визнав за позивачем право власності на нежитлові приміщення, розташовані в будинку АДРЕСА_1.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними у рішенні суду виходячи з наступного.
З позовної заяви вбачається, що ФОП ОСОБА_3 звернувся до господарського суду з позовом до Харківської міської ради про визнання права приватної власності на нежитлові приміщення загальною площею 120,00 кв.м. по АДРЕСА_1, посилаючись на те, що на протязі 2005-2008 року за власні кошти побудував вказані нежитлові приміщення (т.1 а.с.7).
З рішення господарського суду Харківської області від 04 серпня 2008 року вбачається, що за ФОП ОСОБА_3 визнано право власності на нежитлові приміщення підвалу № І-VІІІ в літ. "Б-1" загальною площею 91,1 м. кв., та приміщення 1-го поверху № 42-1, 42-2, 42-4, 42-5, 43-2, 43-3, 43-4, 44-1, 44-2, 44-3, ХІ в літ "Б-1" загальною площею 99,6 м. кв., що розташовані в будинку АДРЕСА_1.
Згідно ч. 2 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої особи.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначено представником позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції, позивач під час розгляду справи у суді першої інстанції предмет позову не змінював.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд вийшов за межі позовних вимог, заявлених позивачем.
З позовної заяви вбачається, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним на протязі 2005-2008 років за власні кошти побудовано нежитлові приміщення загальною площею 120 кв. м. по АДРЕСА_1, проте КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»не вносить відповідних змін до реєстру речових прав на нерухоме майно, посилаючись на відсутність у позивача право установчих документів.
В підтвердження позовних вимог про визнання права власності на приміщення по АДРЕСА_1 позивач надав суду ксерокопію технічного висновоку про стан будівельних конструкцій та можливості збереження виконаної реконструкції житлового будинку літ. "Б-1" по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.16-21) та ксерокопію технічного висновоку про стан будівельних конструкцій житлового будинку літ. "Б-1" з підвалом та визначення можливості подальшої експлуатації за адресою: АДРЕСА_1 (т. а.с.65-73), що суперечить заявленим позовним вимогам.
При дослідженні матеріалів справи колегією суддів встановлено наступне.
З копії технічного пас порту на житловий будинок літ. «Б-1» по АДРЕСА_1 за інвен таризаційною справою №371021 станом на 29.09.2005 року, копії характерис тики будинку, господарських будівель, копії експлікації приміщень до плану поверхів громадського будинку АДРЕСА_1 вбачається, що вказана будівля є одноповерховий житловий будинок літ. "Б-1", 1935 року побудови площею забудови 250,0 кв.м., призначення приміщень - підвал загальною площею 91,1 кв.м. та 1-й поверх загальною 284,2площею поверху (т.1 а.с.62-64).
З ксерокопії реєстраційного посвідчення на будинок, який належить державним, кооперативним і громадським установам, підпри ємствам і організаціям вбачається, що Харківське міське бюро технічної інве нтаризації посвідчує, що в цілому будинок з приналежними до нього будів лями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 за реєстрований за ЖКУ заводу ім.Малишева на підставі розпорядження № 125832 м.Москва ГСП, А-47 від 20.01.1976 року та записаний у реєстрову книгу 10.08.1979 року за ре єстровим №73 (т.1 а.с.65).
Також з ксерокопії реєстраційного посвідчення на будинок, який належить державним, кооперативним і громадським установам, підпри ємствам і організаціям вбачається, що Харківське міське бюро технічної інве нтаризації посвідчує, що в цілому будинок з приналежними до нього будів лями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 за реєстрований за Виробничим об'єднанням "Завод ім. Малишева" на підставі рішення виконкому Комінтернівської райради народних депутатів №254 від 21.09.1993 року та записаний у реєстрову книгу 24.11.1993 року за реєстровим №988 (т.1 а.с.66).
Відповідно до листа Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради № 9880 від 22 липня 2010 року житловий будинок АДРЕСА_1 є об’єктом комунальної власності територіальної громади міста відповідно до рішення 12 сесії Харківської міської Ради народних депутатів І скликання від 28 вересня 1992 року "Про комунальну власність міста" та відображається на балансі КП "Жилкомсервіс" згідно розпорядження управління комунального майна та приватизації № 198 від 28 лютого 2007 року "Про внесення змін в договір передачі майна в господарське відання № 809 від 28 травня 1997 року з КВЖРЕП № 1 Київського району м. Харкова та договір передачі майна в господарське відання № 1278 від 07 вересня 2006 року з КП "Жилкомсервіс" (т.2 а.с.87).
Згідно з Актом обстеження жилого будинку по АДРЕСА_1, який знаходиться на балансі ЖБК ДП "Завод ім.В.О.Малишева" від 26.08.2009 року, затвердженого заступником генерального директора з побуту Державного підприємства "Завод ім.В.О.Малишева" житловий будинок по АДРЕСА_1 —одноповерхова будівля з підвалом, інв.№100169, рік введення до експлуатації—1935, після реконст рукції з 1948 року перебуває на балансі в господарському віданні ЖБК Держав ного підприємства "Завод ім.В.О.Малишева", на момент обстеження встано влено, що будівельні роботи з реконструкції будинку не проводилися та не проводяться (т.1 а.с.71).
На виконання ухвали господарського суду від 26.05.2010 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»листом № 4427 від 03.08.2010 року повідомило, що вивченням матеріалів інвентаризаційної справи на нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_1 встановлено, що 10.08.1979 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації зареєструвало в цілому будівлі за ЖКУ завод ім. Малишева на підставі розпорядження № 125832 м. Москви ГСП А-47 від 20.01.1976 року. 24.12.1990 року КП «Харківське Міське БТІ»виданий дублікат реєстраційного посвідчення від 10.08.1979 року. 22.10.1991 року КП «Харківське Міське БТІ»зареєструвало в цілому будівлі по АДРЕСА_1 за ЖЄО Київського району м.харкова на підставі рішення Київської райради м.Харкова № 31 від 05.02.1991 року. Також повідомлено, що відомості щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 за заводом ім..Малишева в КП «Харківське МіськБТІ»відсутні (т.2 а.с.95).
З Листа Міністерства промислової політики України на звернення ДП «Завод ім..В.О.Малишева»№ 463/16 від 07.06.2010 року та № 604/16 від 16.07.2010 року повідомило, що житлова будівля площею 284,2 кв.м., інвентарний № 100169, яка розташована в м.Харкові по АДРЕСА_1, знаходиться на балансі державного підприємства «завод ім..В.О. Малишева»на праві повного господарського відання (т.2 а.с.126).
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить до комунальної власності територіальної громади міста Харкова, а житловий будинок АДРЕСА_1 належить державі та знаходиться на балансі державного підприємства «Завод ім..В.О. Малишева»на праві повного господарського відання.
Позивачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження того, що він на протязі 2005-2008 року за власні кошти побудував спірні нежитлові приміщення.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Ст. 319 ЦК України передбачає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечується рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно із ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Проте, позивачем під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні у суді апеляційної інстанції не надано відповідно до чинного законодавства належних доказів в підтвердження його права власності на спірне нежитлове приміщення.
Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що у судове засідання апеляційної інстанції ФОП ОСОБА_3 не з’явився, його представник на запитання суду зазначив, що не знає яким чином ФОП ОСОБА_3 придбав та користується вказаним нежитловим приміщенням. Також представник позивача усно уточнив, що позивач просить визнати право власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1, проте суд першої інстанції прийняв рішення про визнання за позивачем права власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 в м. Харкові.
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що у судовому засіданні представник відповідача надав суду фотокопію Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.08.2008 року укладеного між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_7 (покупець) з якого вбачається, що продавець передав у власність покупця нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 в м. Харкові, які належать продавцю на праві приватної власності на підставі Договору дарування від 26.08.2008 року (т.3 а.с.51).
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги недоведеність позивачем заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання за ФОП ОСОБА_3 права приватної власності на нежитлові приміщення загальною площею 120,00 кв.м. по АДРЕСА_1 задоволенню не підлягають.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду про задоволенню позовних вимог необґрунтоване, не відповідає фактичним обставинам справи та прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних скарги 1-ї третьої особи та прокурора та скасування рішення господарського суду Харківської області від 08 листопада 2010 року з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 99, п.2 ч.1 ст.103, п.3,п.4 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, колегія суддів
постановила:
Об’єднати апеляційні скарги 1-ї третьої особи та прокурора в одне апеляційне провадження.
Апеляційні 1-ї третьої особи та прокурора задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 08 листопада 2010 року у справі № 54/339-09 скасувати та прийняти нове рішення.
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя Шепітько І.І.
суддя Івакіна В.О.
суддя Черленяк М.І.
Постанову підписано 27.12.2010 року