Справа № 2-800  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2010 року

Бучацький  районний суд  Тернопільської області

    Одноособово  суддею:               Шваюк Г.В.,

    при секретарі:                             Тарчинській Л.Я.,

    з участю сторін:

    позивачки:                                  ОСОБА_1,

    представника позивачки:          ОСОБА_2,

    відповідача:                                ОСОБА_3,

    представника третьої особи:     Ненича О.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Бучачі цивільну справу за позовом   ОСОБА_1  до ОСОБА_3, Бучацької міської ради та третіх осіб Бучацької ДНК, Бучацького РБТІ   про визнання  права  на спадкове майно ,

В С Т А Н О В И В :

            Позивачка  просить суд визнати за нею  право на спадкове майно за заповітом, що залишилося після смерті  тітки, ОСОБА_5,  і складається із нерухомого майна: частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за по АДРЕСА_1, а саме: коридор   3-1, площею 4,20 кв. м.; коридор  3-2, площею 6,20 кв. м.; кухню 3-3, площею 15,40 кв.м.; кімнату 3-4, площею 22,4 кв.м.; веранду 3-5, площею 12,30 кв.м.; 4-1, кухню площею 11,20 кв.м.; кімнату 4-2, площею  14,30 кв.м., мотивуючи тим, що 14.10.1981 року ухвалою Бучацького районного суду було затверджено мирову угоду між ОСОБА_6 та  ОСОБА_5, згідно якої остання  оплачує 2500 крб. готівкою ОСОБА_6 за спадкове майно, яке належало ОСОБА_7 та  знаходилось по АДРЕСА_1.   16 лютого 1982 року ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право особистої власності на 23/50 частини жилого будинку по АДРЕСА_1. Однак   після отримання свідоцтва про право особистої власності до даної квартири, згідно ухвали Бучацького районного суду від 14 жовтня 1981 року, було доєднано однокімнатну квартиру, внаслідок чого частка нерухомого майна ОСОБА_5 збільшилась.   ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, залишивши заповіт, посвідчений 12 листопада 2003 року державним нотаріусом Бучацької держнотконтори , яким все своє майно заповіла  їй. ОСОБА_5 належало 23/50 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності.

В даний час вона зібрала усі необхідні документи і звернулася в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.   Проте, нотаріус не зміг оформити спадщину та видати їй відповідне свідоцтво, оскільки правовстановлюючий документ підтверджує право власності тільки на 23/50 частки житлого будинку. На даний час частка майна значно збільшилась, тому виникла необхідність встановлювати право на спадкове майно  в судовому порядку.

В судовому засіданні   позивачка та її представник позовні вимоги уточнили та ОСОБА_1 просить  визнати за нею право на спадкове майно: частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться  по АДРЕСА_1, а саме: коридор  1-1, площею 4,20 кв. м.; коридор 1-2, площею 6,20 кв. м.; кухню 1-3, площею 15,40 кв.м.; кімнату 1-4, площею 22,4 кв.м.; веранду 1-5,  площею 12,30 кв.м.; кухню 1-6, площею 11,20 кв.м.; кімнату 1-7, площею 14,30 кв.м.; підвал І, площею 5,40 кв.м.; сарай Г-1, площею 14 кв.м.; ворота; огорожу та  замощення, що залишилося після смерті тітки  ОСОБА_5.

               Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні  позов визнав та пояснив, що він із спадкодавцем проживав в одному житловому будинку. Йому належить  27/50 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1, які він придбав у ОСОБА_8, згідно договору купівлі-продажу від 17 листопада 1987 року. ОСОБА_5 за життя придбала  до своєї частини житлового будинку ще однокімнатну квартиру. Визнає, що ідеальні долі в будинку змінилися. На приміщення, які успадковує ОСОБА_1, не претендує, так як в них будинок розмежований і вони мають окремі входи.  

               Представник відповідача – Бучацької міської ради, згідно поданої заяви, позов визнає та просить розглядати справу у його відсутності.

               Представник третьої особи ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнав та пояснив, що Бучацьким БТІ зроблено експлікацію внутрішньої площі плану частини житлового будинку, яку успадковує ОСОБА_1. Нумерація всіх приміщень змінена в зв’язку з чим позивачка уточнила позовні вимоги.

               Представник Бучацької ДНК в судове засідання не з’явився, хоч був належним чином повідомлений.

        Заслухавши с торони по справі,  дослідивши матеріали справи, суд  встановив

слідуючи обставини:

              ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Бучачі померла ОСОБА_5.

              Після смерті спадщина відкрилася за заповітом, посвідченим 12 листопада 2003 року державним нотаріусом Бучацької держнотконтори ОСОБА_9 , яким  ОСОБА_5 все своє майно заповіла  позивачці.

              ОСОБА_5 належало 23/50 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності  від 16 лютого 1982 року.

              27/50  частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 належали ОСОБА_8, що стверджується свідоцтвом про право особистої власності від 16 листопада 1982 року, які він продав  відповідачу ОСОБА_3, згідно договору купівлі-продажу від 17 листопада 1987 року.

              Після отримання свідоцтва про право особистої власності, до даної квартири, згідно ухвали Бучацького районного суду від 14 жовтня 1981 року, було доєднано однокімнатну квартиру, внаслідок чого частка нерухомого майна ОСОБА_5 збільшилася, відповідно і змінилися  ідеальні долі в житловому будинку, які належать двом співвласникам – спадкоємцю ОСОБА_1 та другому співвласнику ОСОБА_3.

             Поскільки на час розгляду справи в суді Бучацьким БТІ ідеальні долі співвласників не визначені, тому суд визнає право на спадкове майно ОСОБА_1 по фактичному користуванню вказаними приміщеннями: коридор  1-1, площею 4,20 кв. м.; коридор 1-2, площею 6,20 кв. м.; кухню 1-3, площею 15,40 кв.м.; кімнату 1-4, площею 22,4 кв.м.; веранду 1-5,  площею 12,30 кв.м.; кухню 1-6, площею 11,20 кв.м.; кімнату 1-7, площею 14,30 кв.м.; підвал І, площею 5,40 кв.м.; сарай Г-1, площею 14 кв.м.; ворота; огорожу та  замощення.

             Осіб, які б мали право на обов’язкову частку в спадковому майні, згідно ст. 1241 ЦК України, судом не встановлено.

Виходячи із вищенаведеного, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити.

 Керуючись  ст. 55 Конституції України, ст.ст.10, 11, 60, 212  ЦПК України, ст.ст. 1220-1223, 1233, 1234, 1268-1270 ЦК України,

В И Р І Ш И В  :

             Позов задовольнити. Визнати  за ОСОБА_1  право на спадкове майно за  заповітом, посвідченим 12 листопада 2003 року державним нотаріусом Бучацької держнотконтори Одіжинською Л.Б., що залишилося після смерті ОСОБА_5, яка  померла ІНФОРМАЦІЯ_1,  яке складається  із частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться  по АДРЕСА_1, а саме:  коридор  1-1, площею 4,20 кв. м.; коридор 1-2, площею 6,20 кв. м.; кухню 1-3, площею 15,40 кв.м.; кімнату 1-4, площею 22,4 кв.м.; веранду 1-5,  площею 12,30 кв.м.; кухню 1-6, площею 11,20 кв.м.; кімнату 1-7, площею 14,30 кв.м.; підвал І, площею 5,40 кв.м.; сарай Г-1, площею 14 кв.м.; ворота; огорожу та  замощення.

             Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Тернопільської області через Бучацький районний  суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

     Суддя                                            Г. В. Шваюк