У Х В А Л А

        І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27 грудня 2010 року                                                                     м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Луспеника Д.Д., Балюка М.І., Григор’євої Л.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання дійсними договорів купівлі-продажу 1/2 частки нежитлової будівлі та земельної ділянки, визнання права власності на нерухоме майно за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 15 квітня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 1 липня 2010 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  л а :

У жовтні 2008 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що за період з 11 грудня 2001 року до 14 грудня 2005 року відповідач взяв у неї в борг 52 тис. доларів США про що видав відповідну розписку, в якій зазначив, що у разі неповернення боргу в строк до 25 грудня 2006 року в рахунок зазначеної суми визнає угоду договором купівлі-продажу належної йому 1/2 частки нежитлової будівлі загальною площею 234,05 кв. м разом із земельною ділянкою площею 0,0342 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, пообіцяв протягом двох місяців після прострочення повернення боргу нотаріально посвідчити укладений між ними договір. Оскільки відповідач ні одну з укладених між ними угод не виконав, позивачка просила суд визнати дійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки нежитлової будівлі та земельної ділянки за вищевказаною адресою, укладений між нею та відповідачем 17 липня 2006 року та визнати за нею право власності на 1/2 частку нежитлової будівлі загальною площею 234,05 кв. м разом із земельною ділянкою площею 0,0342 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням  Каховського міськрайонного суду Херсонської області від          15 квітня   2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 1 липня 2010 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, доводи касаційної скарги про неповідомлення апеляційним судом ОСОБА_4 про дату розгляду справи є безпідставними, оскільки належним чином був повідомлений її представник – ОСОБА_6 (а.с. 400), який брав участь в ході розгляду справи апеляційним судом (а.с. 417-418), а згідно з ч. 5 ст. 76 ЦПК України вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.  

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від               15 квітня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від                 1 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д.Д. Луспеник

М.І. Балюк  

В.І. Гуменюк