Судове рішення #13001880

У Х В А Л А

        І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И


24 грудня 2010 року                                                                    м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:


Луспеника Д.Д., Балюка М.І., Григор’євої Л.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Київської міської ради, обслуговуючого кооперативу “Зеленбудсервіс – К”, треті особи: приватне підприємство “Укрсел”, ОСОБА_6, Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації), про визнання частково недійсними рішення та державного акту на право приватної власності на земельну ділянку за касаційними скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на рішення Печерського районного суду м. Києва від                  12 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від                      30 березня 2010 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  л а :

У липні 2009 року ОСОБА_4 і ОСОБА_5 звернулись до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, яка знаходиться на АДРЕСА_1, а ОСОБА_5 – земельної ділянки, що розташована на АДРЕСА_1. На зазначених земельних ділянках побудовано житловий будинок, який належить на праві власності ОСОБА_5 Належні їм земельні ділянки межують із земельними ділянками, які знаходяться на АДРЕСА_2. Заїзд до їхньої території із вул. Редутної неможливий через рельєф місцевості, де існує перепад відміток проїзної частини в районі АДРЕСА_1 і відмітки рівня їхніх земельних ділянок, тому такий заїзд можливий лише з АДРЕСА_2. Рішенням Київської міської ради від 23 квітня          2009 року земельні ділянки площею 0,4679 га та 0,6349 га, які розташовані на АДРЕСА_2, були передані у приватну власність обслуговуючому кооперативу «Зеленбудсервіс-К». Позивачі вважали, що вказане рішення міської ради суперечить нормам чинного законодавства,  порушує їх законні права та інтереси на вільне користування землями загального користування, тому просили суд визнати недійсними рішення міської ради в частині передачі обслуговуючому кооперативу «Зеленбудсервіс-К» у власність земельної ділянки площею 0,4679 га, що розташована на АДРЕСА_2, для житлового будівництва та державний акт на право власності на земельну ділянку від 18 травня                  2009 року.            

Рішенням Печерського районного суду м .  Києва від 12 листопада          2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м . Києва від                      30 березня 2010 року, у задоволенні позову відмовлено.

 

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені судові рішення з підстав порушення судами норм матеріального й процесуального права та закрити провадження у справі.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалені судові рішення з підстав порушення судами норм матеріального й процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

  Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, доводи ОСОБА_4 про те, що його апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції не розглянута, не є підставою для скасування судового рішення, оскільки не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань (ч. 2 ст. 337 ЦПК України). Крім того, апеляційний суд повинен відповідно до положень ст. 318 ЦПК України розглянути його апеляційну скаргу.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 листопада               2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.


Судді: Д.Д. Луспеник

М.І. Балюк

Л.І. Григор’єва


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація