Справа № 1-241/10

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2010 року                  Глибоцький районний суд Чернівецької області

у складі: головуючого судді        Косована Т.Т.

при секретарі                                Майщук С.В.

за участю прокурора                   Івасюка С.С.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Глибока справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сторожинець Чернівецької області, жителя АДРЕСА_1, українеця, із середньою освітою, військовозобов'язаного, одруженого, працюючого в пп. «Туркен» в селі Опрішени Глибоцького району Чернівецької області, громадянина України, раніше судимого 20.03.2001 року Глибоцьким районним судом Чернівецької області за ст.ст. 140 ч.2, 17 ч.2, 140 ч.З, 17 ч.2, 81 ч.З, 140 ч.З, 42, 43 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 16 квітня 2005 року по закінченню строку відбуття покарання, у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2010 року близько 23 год. ОСОБА_1 знаходячись в приміщенні квартири гр. ОСОБА_2, розташованої по АДРЕСА_2, маючи не погашену та не зняту судимість, під час суперечку із ОСОБА_3, маючи умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень, наніс один удар кулаком правої руки в обличчя останнього, спричинивши йому тілесне ушкодження у вигляді: «перелому суглобового паростка зліва», яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 2286 від 08.11.2010 року відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до довготривалого розлад здоров'я.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю і показав суду, що близько чотирьох місяців тому, почав жити у своєї знайомої ОСОБА_2, яка до нього проживала в цивільному шлюбі з ОСОБА_3, потерпілим по справі. В перших числах жовтня, цього року, колишній співмешканець ОСОБА_3 прийшов до них в квартиру і почав вимагати щоб ОСОБА_2 продовжувала проживати з ним у фактичних шлюбних стосунках. Остання відмовилася і попросила ОСОБА_3 вийти із квартири, так як не бажає з ним жити у відповідь ОСОБА_3 побив ОСОБА_2 3 того часу по теперішній час ОСОБА_3 постійно приходив до його фактичного дружини, ображав її,

2

вчиняв  суперечки  під     час     яких постійно бив останню.   ОСОБА_2 неодноразово зверталася в міліцію з цього приводу.

19 жовтня 2010 року о 2300 годині, він та ОСОБА_2 проснулись, так як хтось стукав у двері. Остання відчинила двері і в квартиру зайшов ОСОБА_3, який був дуже п'яний і одразу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зав'язалася суперечка. В цей час він підійшов до них і попросив заспокоїтесь, так як їхні крики розбудили дітей. Проте ОСОБА_3 не заспокоювався, а на оборот кричав і хотів забрати з собою малолітнього сина. ОСОБА_2 не давала йому цього зробити і ОСОБА_3 вдарив останню кілька разів кулаками по тілу. Побачивши, це він підійшов до ОСОБА_3 та запропонував йому покинути квартиру, останній не погодився і він почав його виштовхувати із квартири. Коли вони штовхалися ОСОБА_3 вдарив його кулаком в обличчя у відповідь він також наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_3 після чого останній заспокоївся і вийшов з квартири. Знаходячись на вулиці ОСОБА_3 розбив скло вікна квартири. Тоді він вийшов на вулицю, наздогнав ОСОБА_3 і запитав, навіщо той розбив скло у відповідь ОСОБА_3 почав говорити, що він не розбивав ніякого скла і лишень йде до них, ОСОБА_1 не стерпів такої брехні і вдарив його ще декілька разів по сідниці ногою після чого розвернувся та пішов до дому. У вчиненому щиро кається. Цивільний позов прокурора в інтересах Чернівецької обласної клінічної лікарні м. Чернівці про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 1192 гривні 73 копійки визнає повністю.

Крім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини, його вина у вчиненому повністю доведена в судовому засіданні показами потерпілого ОСОБА_3 та показами свідка ОСОБА_2 даними ними на досудовому слідстві, оголошеними і обговореними в судовому засіданні, а також іншими доказами по справі:

•   -     протоколом усної заяви гр. ОСОБА_3 від 26.10.2010 року, про те, що
19.10.2010 року о 23год. 00 хв. в квартирі гр. ОСОБА_2 по АДРЕСА_2, його побив ОСОБА_1 Заява зареєстрована в ЖРЗПЗ Глибоцького РВ УМВС № 2349 від 26.10.2010 року; а.с.5

•   -     висновком судово-медичної експертизи № 2286 від 08.11.2010 року, згідно якого ОСОБА_1 спричинив громадянину ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді: «перелому суглобового паростка зліва», яке відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню важкості, як такі, що спричинили довготривалий розлад здоров'я. а.с.29

Аналізуючи всі обставини справи, докази зібрані по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у вчиненому підсудним ОСОБА_1 є склад злочину передбачений ч.і ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розгляд здоров'я.

Призначаючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, всі обставини справи, а саме протиправну поведінку потерпілого ОСОБА_3, особу винного, його молодий вік, позитивну характеристику по місцю проживання, повне визнання вини, а також те, що злочин вчинив маючи не зняту та не погашену судимість.

                                           3            

Як      пом'якшуючі      покарання обставини суд визнає, щире каяття у вчиненому, знаходження на його утриманні матері пенсійного віку, та активне сприяння розкриттю злочину.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 не можливе без ізоляції від суспільства, так як таке покарання, є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Так, як вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненому повністю доведена в судовому засіданні, а в матеріалах справи є позов цивільний позов прокурора в інтересах Чернівецької обласної клінічної лікарні м. Чернівці про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі     1 192 гривні 73 копійки, який прокурор підтримав в судовому засіданні, суд приишов до висновку, що позов прокурора обґрунтований і підлягає задоволенню.

На підстарі викладеного, керуючись ст.ст. 299, 323, 324 та 328 КПК України, суд, -

                                З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину передбаченого ч.1 ст. 122 КК України і призначити йому міру покарання у виді      1 (одного) року та 6 (шести ) місяців обмеження волі.

Міру запобіжного заходу, засудженому ОСОБА_1 залишити попередню-підписку про невиїзд з місця проживання до набрання чинності вироку.

Позов прокурора до засудженого ОСОБА_1 задоволити.

 Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь обласної клінічної лікарні м.Чернівці  в сумі 1 192 (одну тисячу сто дев’яносто дві) гривні 73 копійки витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

На вирок суду може бути подано апеляцію в апеляційний суд Чернівецької  області  через  Глибоцький районний суд Чернівецької області на протязі 15 – ти  діб  з  дня його проголошення  всіма учасниками процесу.

Суддя: